Економіка Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Хорватії
TrgBurze1.jpg
Національний Банк, Загреб
Валюта хорватська куна
Фінансовий рік календарний рік
Організації WTO, ЄС, НАТО
Статистика
ВВП $91,1 млрд. (2015)
Ріст ВВП 1,6% (2015)
ВВП на душу населення $21 600 (2015)
ВВП за секторами сільське господарство - 4,3%; промисловість - 26,7%; сфера послуг - 69,1% (2015)
Інфляція (ІСЦ) - 0,5% (2015)
Населення
поза межою бідності
19,5% (2015)
Індекс Джіні 32 (2010)
Робоча сила 1,708 млн. (2015)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство - 1,9% промисловість - 27,6% послуги 70,4% (2014)
Безробіття 19,3 % (2015)
Галузі виробництва хімікати і пластмаси, верстати, металовироби, електроніка, чавун і сталевий прокат, алюміній, папір, вироби з дерева, будівельні матеріали, текстиль, суднобудування, нафта і нафтопереробка, продукти харчування та напої, туризм
Зовнішня діяльність
Експорт $12,23 млрд. (2015)
Експортні товари транспортне обладнання, техніка, текстиль, хімікати, продукти харчування, паливо
Партнери Італія Італія 13,4%
Словенія Словенія 12,5%
Німеччина Німеччина 11,4%
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 9,9%
Австрія Австрія 6,6%
Сербія Сербія 4,9%(2015)
Імпорт $19,28 млрд. (2015)
Імпортні товари техніка, транспорт та електрообладнання; хімікати, паливо і мастильні матеріали; продукти харчування
Партнери Німеччина Німеччина 15,5%
Італія Італія 13,1%
Словенія Словенія 10,7%
Австрія Австрія 9,2%
Угорщина Угорщина 7,8%(2015)
Державні фінанси
Борг $62,09 млрд. або 89,5% від ВВП (2015)
Доходи $20,49 млрд. (2015)
Витрати $22,91 млрд. (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]


Національний Банк, Загреб

Хорватія (Республіка Хорватія, хорв. Republika Hrvatska) має сервісно орієнтовану економіку, тому що третинний сектор (сфера послуг) створює до 70 % її валового внутрішнього продукту — ВВП (в 2012 р.—  бл. 62 %). Хорватія (разом із Словенією) була однією з найбільш розвинених республік колишньої Югославії. Дохід на душу населення в соціалістичній Хорватії щонайменше на третину перевищував цей середній показник у СФРЮ.

Крім традиційно потужної туристичної галузі, транспорту, торгівлі і сфери послуг, сучасна Республіка Хорватія має доволі розвинену індустрію (насамперед харчову, машинобудівну, легку та хімічну) та сільське господарство (включно з такою новою галуззю як штучне розведення риби).

Туризм[ред.ред. код]

Розвиток туризму в Хорватії спирається на сукупність кількох сприятливих чинників: країна має значне узбережжя Адріатичного моря (фактична довжина хорватських берегів становить 1778 км) з великою кількістю островів (їх нараховують аж 1185, переважно безлюдних). Морське узбережжя розташоване в зоні середземноморського клімату з температурою води влітку до +26 °C, має розгалужену інфраструктуру для прихильників водних розваг.

На іншій території Хорватії клімат континентальний, але відносно м'який. Природно-кліматичні особливості країни створюють можливості і для пляжного відпочинку, і й для екскурсійного та активного туризму.

Додатковою перевагою туристичної Хорватії є її географічна близькість до Центральної та Північної Європи, невипадково чимало німців, чехів, австрійців, скандинавів надають перевагу саме хорватським морським курортам (так було ще за часів Австро-Угорщини та Югославії). Країна спромоглась доволі добре зберегти чисте навколишнє середовище. Крім узбережжя, туристів у Хорватії очікують мальовничі гірські райони з численними річками, озерами, водоспадами, печерами і лісами (наприклад, знаменитий національний парк «Плітвіцькі озера»).

Крім природних, туристична Хорватія дуже багата і на рукотворні принади: тут збереглись численні пам'ятки античності, середньовіччя та пізніших часів. Всесвітньо відомі історичні приморські міста Дубровник, Спліт, Трогір, палац Діоклетіана та інші об'єкти світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

У 2013 р. країну відвідали 14 млн. іноземних туристів (2010—2012 рр. — бл. 11 млн. щороку). Національна стратегія розвитку галузі передбачає досягнення в 2020 р. числа туристів в 17,5 млн. осіб, які мають принести країні 17 млрд дол.

Сільське господарство, рибальство, лісництво[ред.ред. код]

Сільське, лісове та рибне господарство в 2012 р. загалом давали до 5 % ВВП Хорватії (2,7 % усіх зайнятих в економіці). Проте історично країна була аграрною, ще в 1940-х рр. селяни становили понад половину населення Хорватії, а землеробство, скотарство і виноградарство грали більшу роль, ніж промисловість.

Традиційно для хорватського землеробства провідними культурами є зернові, виноград, оливки, тютюн, олійні та лікувальні рослини (насамперед, лаванда і локриця). В аграрному секторі велику роль і в минулому, і зараз відіграє розведення великої рогатої худоби і свиней. Новою галуззю в незалежній Хорватії є т.зв. «марикультура» — промислове вирощування морської риби і молюсків, орієнтоване на експорт.

На ринку Євросоюзу Хорватія представлена як помітний виробник органічних продуктів, вина та оливкової олії.

Індустрія Хорватії[ред.ред. код]

Хорватський індустріальний сектор інтенсивно змінюється, як і вся економіка Хорватії. Повномасштабні ефекти і стратегічно продумане реструктурування цього сектора очевидно в багатьох областях. А саме, приватизація, зміцнення експорту на західні ринки, розвиток нових виробів і застосування нововведень до існуючих виробів і виробничих процесів, збільшення рівня і стандартів якості, створення умов для захисту навколишнього середовища, досягнення ефективності вартості, і т. д. Промисловість в наш час[Коли?] становить приблизно 20 % валового національного продукту Хорватії, який наближається до рівня Європейського союзу. Рівень виробництва промисловості, за попередніми оцінками, становить приблизно 93 мільярди HRK на 1999 р. з рівнем зайнятості населення в 293 000 чоловік, що становить 27 % всієї робочої сили Хорватії. Індустріальні товари становлять 97 % всього експорту Хорватії.

Будівництво[ред.ред. код]

В 1999 р. у хорватській будівельній індустрії, важливій національній промисловості, було задіяно 68 844 службовців в 11 280 компаніях. Повна вартість контрактів на будівництво, виконаних за кордоном, склала 123 мільйони USD, 97 % з яких були запрацьовані в Європі. У 1998 р. було побудовано 12 557 квартир загальною площею 1 040 000 м², що відповідає середньому рівню будівництва за попередні три роки.

Торгівля[ред.ред. код]

Майже 50 % хорватських економічних об'єктів беруть участь в дистрибутивній торгівлі. Ця діяльність використовує 15 % всієї робочої сили і проводить приблизно 10 % хорватського валового внутрішнього продукту, який робить цю область надзвичайно важливої для всієї економіки країни. Загальний дохід, досягнуті цією галуззю в 1998 р. налічував 19 мільярдів USD.

Джерела[ред.ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Прапор Хорватії Це незавершена стаття про Хорватію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.