Економіка Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Економіка Хорватії
Montage - Economy of Croatia.jpg
Сектори хорватської економіки
Валюта хорватська куна
Фінансовий рік календарний рік
Організації WTO, ЄС, НАТО
Статистика
ВВП $91,1 млрд (2015)
Ріст ВВП 1,6 % (2015)
ВВП на душу населення $21 600 (2015)
ВВП за секторами сільське господарство - 4,3 %; промисловість - 26,7 %; сфера послуг - 69,1 % (2015)
Інфляція (ІСЦ) - 0,5 % (2015)
Населення
поза межою бідності
19,5 % (2015)
Індекс Джіні 32 (2010)
Робоча сила 1,708 млн (2015)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство - 1,9 % промисловість - 27,6 % послуги 70,4 % (2014)
Безробіття 19,3 % (2015)
Галузі виробництва хімікати і пластмаси, верстати, металовироби, електроніка, чавун і сталевий прокат, алюміній, папір, вироби з дерева, будівельні матеріали, текстиль, суднобудування, нафта і нафтопереробка, продукти харчування та напої, туризм
Зовнішня діяльність
Експорт $12,23 млрд (2015)
Експортні товари транспортне обладнання, техніка, текстиль, хімікати, продукти харчування, паливо
Партнери Італія Італія 13,4 %
Словенія Словенія 12,5 %
Німеччина Німеччина 11,4 %
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 9,9 %
Австрія Австрія 6,6 %
Сербія Сербія 4,9 %(2015)
Імпорт $19,28 млрд (2015)
Імпортні товари техніка, транспорт та електрообладнання; хімікати, паливо і мастильні матеріали; продукти харчування
Партнери Німеччина Німеччина 15,5 %
Італія Італія 13,1 %
Словенія Словенія 10,7 %
Австрія Австрія 9,2 %
Угорщина Угорщина 7,8 %(2015)
Державні фінанси
Борг $62,09 млрд, або 89,5 % від ВВП (2015)
Доходи $20,49 млрд (2015)
Витрати $22,91 млрд (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Хорватія (Республіка Хорватія, хорв. Republika Hrvatska) має сервісно орієнтовану економіку, тому що третинний сектор (сфера послуг) створює до 70 % її валового внутрішнього продукту — ВВП (в 2012 р.—  бл. 62 %). Хорватія (разом із Словенією) була однією з найбільш розвинених республік колишньої Югославії. Дохід на душу населення в соціалістичній Хорватії щонайменше на третину перевищував цей середній показник у СФРЮ.

Крім традиційно потужної туристичної галузі, транспорту, торгівлі і сфери послуг, сучасна Республіка Хорватія має доволі розвинену індустрію (насамперед харчову, машинобудівну, легку та хімічну) та сільське господарство (включно з такою новою галуззю як штучне розведення риби).

Туризм[ред. | ред. код]

Національний Банк, Загреб

Розвиток туризму в Хорватії спирається на сукупність кількох сприятливих чинників: країна має значне узбережжя Адріатичного моря (фактична довжина хорватських берегів становить 1778 км) з великою кількістю островів (їх нараховують аж 1185, переважно безлюдних). Морське узбережжя розташоване в зоні середземноморського клімату з температурою води влітку до +26 °C, має розгалужену інфраструктуру для прихильників водних розваг.

На іншій території Хорватії клімат континентальний, але відносно м'який. Природно-кліматичні особливості країни створюють можливості і для пляжного відпочинку, і й для екскурсійного та активного туризму.

Додатковою перевагою туристичної Хорватії є її географічна близькість до Центральної та Північної Європи, невипадково чимало німців, чехів, австрійців, скандинавів надають перевагу саме хорватським морським курортам (так було ще за часів Австро-Угорщини та Югославії). Країна спромоглась доволі добре зберегти чисте довкілля. Крім узбережжя, туристів у Хорватії очікують мальовничі гірські райони з численними річками, озерами, водоспадами, печерами і лісами (наприклад, знаменитий національний парк «Плітвіцькі озера»).

Крім природних, туристична Хорватія дуже багата і на рукотворні принади: тут збереглись численні пам'ятки античності, середньовіччя та пізніших часів. Всесвітньо відомі історичні приморські міста Дубровник, Спліт, Трогір, палац Діоклетіана та інші об'єкти світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

У 2013 р. країну відвідали 14 млн іноземних туристів (2010—2012 рр. — бл. 11 млн щороку). Національна стратегія розвитку галузі передбачає досягнення в 2020 р. числа туристів в 17,5 млн осіб, які мають принести країні 17 млрд дол.

Сільське господарство, рибальство, лісництво[ред. | ред. код]

Сільське, лісове та рибне господарство в 2012 р. загалом давали до 5 % ВВП Хорватії (2,7 % усіх зайнятих в економіці). Проте історично країна була аграрною, ще в 1940-х рр. селяни становили понад половину населення Хорватії, а землеробство, скотарство і виноградарство грали більшу роль, ніж промисловість.

Традиційно для хорватського землеробства провідними культурами є зернові, виноград, оливки, тютюн, олійні та лікувальні рослини (насамперед, лаванда і локриця). В аграрному секторі велику роль і в минулому, і зараз відіграє розведення великої рогатої худоби і свиней. Новою галуззю в незалежній Хорватії є т.зв. «марикультура» — промислове вирощування морської риби і молюсків, орієнтоване на експорт.

На ринку Євросоюзу Хорватія представлена як помітний виробник органічних продуктів, вина та оливкової олії.

Індустрія Хорватії[ред. | ред. код]

Хорватський індустріальний сектор інтенсивно змінюється, як і вся економіка Хорватії. Повномасштабні ефекти і стратегічно продумане реструктурування цього сектора очевидно в багатьох областях. А саме, приватизація, зміцнення експорту на західні ринки, розвиток нових виробів і застосування нововведень до існуючих виробів і виробничих процесів, збільшення рівня і стандартів якості, створення умов для захисту довкілля, досягнення ефективності вартості, і т. д. Промисловість в наш час[коли?] становить приблизно 20 % валового національного продукту Хорватії, який наближається до рівня Європейського союзу. Рівень виробництва промисловості, за попередніми оцінками, становить приблизно 93 мільярди HRK на 1999 р. з рівнем зайнятості населення в 293 000 чоловік, що становить 27 % всієї робочої сили Хорватії. Індустріальні товари становлять 97 % всього експорту Хорватії.

Будівництво[ред. | ред. код]

В 1999 р. у хорватській будівельній індустрії, важливій національній промисловості, було задіяно 68 844 службовців в 11 280 компаніях. Повна вартість контрактів на будівництво, виконаних за кордоном, склала 123 мільйони USD, 97 % з яких були запрацьовані в Європі. У 1998 р. було побудовано 12 557 квартир загальною площею 1 040 000 м², що відповідає середньому рівню будівництва за попередні три роки.

Торгівля[ред. | ред. код]

Майже 50 % хорватських економічних об'єктів беруть участь в дистрибутивній торгівлі. Ця діяльність використовує 15 % всієї робочої сили і проводить приблизно 10 % хорватського валового внутрішнього продукту, який робить цю область надзвичайно важливої для всієї економіки країни. Загальний дохід, досягнуті цією галуззю в 1998 р. налічував 19 мільярдів USD.

Джерела[ред. | ред. код]


  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.