Цімбрська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цімбрська мова
Zimbrisch
Географія поширення цімбрської мови в Італії
Географія поширення цімбрської мови в Італії
Поширена в: Італія
Носії: 400 (2000)
Писемність: латинська абетка
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Германська група
Західногерманська підгрупа
Верхньонімецька мова
Південнонімецькі діалекти
Баварський діалект
Цімбрська мова
Коди мови
ISO 639-3 cim

Цімбрська мова (нім. Zimbrisch) — сукупність південнонімецьких діалектів Північно-Східної Італії, в області Венеція, провінції Тренто та провінції Удіне (область Фріулі-Венеція-Джулія). Історично цімбрська входить до баварсько-австрійського ареалу, сукупність фонетичних, граматичних і лексичних відмінностей, що накопичилися за тисячоліття самостійного розвитку, і відсутність взаєморозуміння дозволяє говорити про неї як про самостійну мову. Така точка зору підкріплюється також соціофункціональною ситуацією, так як цімбрська мова перебуває поза зоною функціонування літературної німецької мови.

Історія[ред.ред. код]

Перший запис про рух баварців в бік Верони фіксується приблизно в 1050 році. Рух продовжувався протягом 11 і 12 століть. Теорія лангобардського походження цімбрської мови була запропонована в 1948 році Бруно Швейцером, та знову викладена в 1974 році Альфонсо Беллотто. Дискусія знову відновлена у 2004 році в працях цімбрського лінгвіста Ерменеджильдо Бідезе. Більшість лінгвістів як і раніше ж опирається на гіпотезу середньовічної імміграції.

Присутність німецькомовних громад в Італії була виявлена у 14 столітті італійськими гуманістами, які, пов'язали їх з кімврами, які прибули в регіон в 2 ст. до н. е. Це, ймовірно, і стало причиною походження поточного ендоніму «цімбри». Альтернативна гіпотеза виводить назву від терміну, що означає «тесля», пов'язаним з англійським timberer.

Діалекти[ред.ред. код]

Виділяють дві основних діалектні групи. Відмінності між ними пов'язані з впливом різних романських мов і діалектів та ступенем вторинного впливу німецьких діалектів Південного Тиролю.

Діалекти оточені центральними діалектами венетської мови. Можна виділити такі групи:

«Сім общин»[ред.ред. код]

«Сім общин» (цімбр. 7 Comoine, італ. Sette Comuni, нім. Sieben Gemeinden) на півночі провінції Віченца (область Венеція).

Цімбрська мова збереглась лише в селі Меццасельва в общині Роана.

Південний схід провінції Тренто[ред.ред. код]

Включає 6 общин і частини ще двох общин:

Цімбрською розмовляють лише жителі Лузерни.

«Тринадцять общин»[ред.ред. код]

«Тринадцять общин» (цімбр. 13 Comoine, італ. Tredici Comuni/Lessinia, нім. Dreizehn Gemeinden/Lessinien) розташовані на півночі провінції Верона (область Венеція), на південний захід від «7 общин». Діалекти цієї групи оточені західними діалектами венетської мови. Відомі такі общини в яких коли-небудь говорили цімбрською:

Зараз мова збереглась лише в селі Джацца (община Сельва-ді-Проньо).

Захід провінції Віченца[ред.ред. код]

В гірських долинах на заході провінції Віченца (область Венеція) розташовані 6 цімбрських общин, в жодній з яких більше не говорять цімбрською.

Схід області Венеція[ред.ред. код]

На південному сході провінції Беллуно та північному сході провінції Тревізо (область Венеція), в гірському районі Кансільо (Cansiglio) на схід від міста Беллуно розташовані ще декілька цімбрських поселень, де ще в середині 20 століття говорили цімбрською.

провінція Беллуно[ред.ред. код]

  • община Тамбре (Tambre)
  • поселення Валь-Бона (Val Bona), Пьян-деї-Лові (Pian dei Lovi), Канайє-Вечо (Canaie Vecio) и Пьян-Канайє (Pian Canaie)
  • община Фарра-д'Альпаго (Farra d'Alpago)
  • поселення Кампон (Campon), Пьян-Остерія (Pian Osteria) и І-Пік (I Pich)

провінція Тревізо[ред.ред. код]

  • община Фрегона (Fregona)
  • поселення Валлорк и Ле-Ротте (Le Rotte)

Статус[ред.ред. код]

Цімбраська офіційно визнана регіональною мовою в провінції Тренто. Починаючи з 1990-х років була прийнята низка законів про захист цімбрської мови. Культурні інституції були засновані указом, метою якого є захист та відродження мови. Шкільні програми були адаптовані для того, щоб було можливим викладання цімбрською. Вуличні знаки в багатьох місцях є двомовними.

Приклад[ред.ред. код]

Отче наш цімбрською мовою[ред.ред. код]

Версія 1602 року Версія 1813 року Дослівний переклад німецькою версії 1813 року
Vater unzer derdo pist in die himele, Ünzar Vaatar von me Hümmele, Unser Vater von dem Himmel,
gheaileghet ber dain namo, sai gahéart aür halgar naamo; sei geehrt euer heiliger Name;
zukem dain raik. khèmme dar aür Hümmel; komme [der] euer Himmel,
Dain bil der ghesceghe sai gatànt allez baz ar bèlt iart, sei getan alles was ihr wollt,
also bia ime himele also in der erden. bia in Hümmel, asò af d èerda; wie im Himmel, also auf der Erde;
Ghibuz heute unzer teghelek proat. Ghèt üz haüte ünzar pròat von altaaghe; Gebt uns heute unser Brot vom Alltag;
Vnt vorghibe uz unzere sunte un lazzet üz naach ünzare schulle, und lasset uns nach unsere Schuld,
also bia bier vorgheben unzer soleghern. bia bar lazzan se naach biar dén da saint schullikh üz; wie auch lassen sie nach wir denen die sind schuldig uns;
Vnt vuer uz net in vursúkonghe. haltet üz gahüütet von tentaziuun; haltet uns gehütet von Versuchung (tentazione);
Sonder erluosuz von vbel. un höövet üz de üübel. und hebet uns das Übel.
amen. Asò sai z. Also sei's.
Версія 1979 року Дослівний переклад німецькою
Ügnar Bàatar, ba pist in hümmel, Unser Vater, wo bist im Himmel,
zai gahòlighet dar dain naamo, sei geheiligt [der] dein Name,
as khèmme dar dain Regno, uns komme [der] dein Reich (regno),
zai gamàcht bia du bill, sei gemacht wie du willst,
bia in hümmel, azò in d’éerda. wie im Himmel, also in der Erde.
Ghitzich hòite ’z ügnar pròat bon allen taghen, Gib uns heute [das] unser Brot von allen Tagen,
borghit ozàndarn d’ügnarn zünte vergib uns [anderen] [die] unseren Sünden
bia bràndare borghéban bèar hatzich offéndart, wie wir [andere] vergeben wer hat uns Leid angetan (offendere),
mach as bar net bàllan in tentatziùum, mach uns wir nicht fallen in Versuchung (tentazione),
ma liberàrzich bon allen béetighen. sondern (ma) befreie (liberare) uns von allem Bösen.

Література з дослідження мови[ред.ред. код]

  • Johann Andreas Schmeller: Über die sogenannten Cimbern der VII und XIII Communen auf den Venedischen Alpen und ihre Sprache. Gelesen in der Sitzung der ersten Classe der K. Akademie der Wissenschaften, am 3. März 1834. In: Abhandlungen — Königlich Bayerische Akademie der Wissenschaften. Philosophisch-Philologische Klasse, Historische Klasse. Zweiter Band. München 1837. S. 557—708. (нім.)
  • Johann Andreas Schmeller: Cimbrisches Wörterbuch. K. K. Hof- u. Staatsdr., Wien 1855. Download als PDF (10,93 MB).(нім.)
  • Bacher, Josef: Die deutsche Sprachinsel Lusern. Wagner'sche Universitäts-Buchhandlung, Innsbruck, 1905.(нім.)
  • Eberhard Kranzmayer: Laut- und Flexionslehre der deutschen zimbrischen Mundart. VWGÖ, Wien 1981, und Glossar, Wien 1985. ISBN 3-85369-465-9
  • Wilhelm Baum: Geschichte der Zimbern. Storia dei Cimbri. Curatorium Cimbricum Bavarense, Landshut 1983.(нім.)
  • U. Martello-Martalar: Dizionario della Lingua cimbra. Vicenza 1974. Bd 2. Dal Pozzo, Roana-Vicenza 1985. (італ.)
  • Tyroller, Hans: Grammatische Beschreibung des Zimbrischen von Lusern. Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2003. ISBN 3-515-08038-4(нім.)
  • Ermenegildo Bidese (Hrsg.): Das Zimbrische zwischen Germanisch und Romanisch. Brockmeyer, Bochum 2005. ISBN 3-8196-0670-X(нім.)
  • R.A. Trentino — Alto Adige, Istituto Cimbro (Hrsg.): Bar lirnen z' schraiba un zo reda az be biar. Grammatik der zimbrischen Sprache von Lusérn (ital. / deutsch-zimbrisch). Lusern, 2006. ISBN 978-88-95386-00-3(нім.)
  • Denison, Norman; H. Grassegger: Zahrer Wörterbuch = Vocabolario Sauranor. — Graz: Inst. für Sprachwiss. der Univ. Graz, 2007. — XX, 361 S. . — (Grazer linguistische Monographien; 22)(нім.)
  • Bruno Schweizer, James R. Dow (Hrsg.): Zimbrische Gesamtgrammatik. Vergleichende Darstellung der zimbrischen Dialekte. Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2008. ISBN 978-3-515-09053-7(нім.)
  • Herbert Hopfgartner: Die zimbrische Sprachinsel. Einblicke in die älteste periphere deutsche Kultur in Mitteleuropa. In: Lech Kolago (Hrsg): Studien zur Deutschkunde (XXXVIII. Band). Universität Warschau 2008 ISSN 0208-4597(нім.)
  • Bruno Schweizer: Zimbrischer und fersentalerischer Sprachatlas = Atlante linguistico cimbro e mòcheno. Herausgegeben und kommentiert von = edizione curata e commentata da Stefan Rabanus. Istituto Cimbro/Istituto Culturale Mòcheno, Luserna/Palù del Fersina (TN) 2012. ISBN 978-88-95386-02-7(нім.)(італ.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Baum, Wilhelm (1983). Geschichte der Zimbern. Storia dei Cimbri. Landshut: Curatorium Cimbricum Bavarense.(нім.)
  • Schmeller, J. A. (1855). Cimbrisches Wörterbuch. Vienna: K. K. Hof- und Staatsdruckerei.(нім.)
  • Kranzmayer, Eberhard (1981, 1985). Laut- und Flexionslehre der deutschen zimbrischen Mundart. Vienna: VWGÖ. ISBN 3-85369-465-9(нім.)
  • U. Martello-Martalar: Dizionario della Lingua cimbra. Vicenza 1974. Bd 2. Dal Pozzo, Roana-Vicenza 1985. (італ.)
  • Ermenegildo Bidese (ed.): Das Zimbrische zwischen Germanisch und Romanisch. Brockmeyer, Bochum 2005. ISBN 3-8196-0670-X(нім.)
  • Tyroller, Hans: Grammatische Beschreibung des Zimbrischen von Lusern (Franz Steiner Verlag, Stuttgart, 2003). ISBN 3-515-08038-4(нім.)
  • Bruno Schweizer: Zimbrische Gesamtgrammatik. Vergleichende Darstellung der zimbrischen Dialekte (= Zeitschrift für Dialektologie und Linguistik, Beiheft 132). ed. James R. Dow, Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2008, ISBN 978-3-515-09053-7.(нім.)