Йола (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йола
Yola
Поширена в: Ірландія
Носії: Немає. Існувала до 19 століття.
Писемність: Латиниця
Класифікація: Індоєвропейські мови
Германські мови
Західногерманські мови
Інгвеонські мови
Англо-фризькі мови
Англійські мови
Коди мови
ISO 639-2 gem
ISO 639-3 yol

Йола (англ. Forth and Bargy dialect)  — західногерманська мова англо-фризької підгрупи, одна з англійських мов, була поширена в баронствах Форт (Forth) і Баргі (Bargy) графства Вексфорд.

Історія[ред.ред. код]

Баронства Форт і Баргі в графстві Вексфорд

Походить від південно-західних діалектів середньоанглійської мови і розвивалася самостійно в результаті невдалої спроби вторгнення в Ірландію нормандських баронів Річарда де Клера і Роберта Фітц-Стівена у 1169 році. Переселенцям (серед яких переважали англосакси) вдалося закріпитися лише на невеликій території.

Назва «Yola» означає «old», «старий». Внаслідок географічної ізоляції йола мало змінилася порівняно з середньоанглійською. Крім того, в неї проникло чимало ірландських слів. До початку 19 століття вона істотно відрізнялася від англійської мови. Досить близькою до йола була фінгальська мова чи діалект, що існував у графстві Фінгал, також виник у середовищі нащадків норманів, які намагалися вторгнутися в Ірландію і також зазнали невдачі.

Внаслідок масового голоду в Ірландії, смерті та еміграції носіїв, мова йола (як і мова корінного населення, ірландська) до середини 19 століття поступово виходить з ужитку, її витісняє англо-ірландський діалект англійської мови.

Фонетика[ред.ред. код]

Так само, як і в нідерландській і південно-західних діалектах англійської, більшість глухих фрикативних в йола стали дзвінкими. Система голосних, властива середньоанглійській, добре збереглася, без найменших ознак зсуву голосних.

Цікавою особливістю йола є нехарактерне для германських мов зміщення наголосу на другий склад у багатьох випадках: morsaale «morsel», hatcheat «hatchet» , dineare «dinner», readeare «reader», weddeen «wedding».

Граматика[ред.ред. код]

Займенники схожі на сучасні англійські, за винятком 1-ї особи однини (в англійській змінилося під впливом англо-нормандської) і 3-ї особи множини (в англійській змінилося під впливом скандинавських мов).

Перша і друга особа
1 особа 2 особа
однина множина однина множина
називний Ich wough/wee thou ye
знахідний me ouse thee ye
родовий mee oure yer yer

Дієслово зберегло ряд консервативних характеристик. Закінчення 2-ї і 3-ї особи множини іноді -eth, як у середньоанглійській мові. Дієприкметник минулого часу зберегло префікс середньоанглійської «y» у формі «ee».

Лексика[ред.ред. код]

Більшість відомостей про мову йола дійшла до нас з глосарія, який склав Джейкоб Пул, фермер та член громади квакерів з Гроутауна, прихід Тагмон, на кордоні між баронством Баргі і Шелмальєр. Він збирав слова і фрази місцевого діалекту, записуючи слова своїх працівників у період з 1800 року і до своєї смерті в 1827 році.

Хоча більшість слів має англосаксонське походження, у мові йола були запозичення з ірландської та французької мов.

Приклади[ред.ред. код]

Лічба[ред.ред. код]

1 - oane,
2 - twye,
3 - dhree,
4 - vowér,
5 - veeve,
6 - zeese,
7 - zebbem,
8 - ayght,
9 - neene,
10 - dhen.

Порівняння з іншими західногерманськими мовами[ред.ред. код]

taal 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Англійська мова one two three four five six seven eight nine ten
Шотландська рівнинна мова ane
yae
twa thrie fower five sax
sex
seiven aicht
aucht
nyne
neen
ten
Йола oane twye dhree vowér veeve zeese zebbem ayght neene dhen
Фризька мова ien twa trije fjouwer fiif seis sân acht njoggen tsien

Питальні слова[ред.ред. код]

Англійська мова Йола Шотландська рівнинна мова Фризька мова Нижньонімецька мова Нідерландська мова Німецька мова
who fho wha wa wel/wokeen wie wer
what fade whit wat wat wat was
when fan whan wannear wanneer wanneer wann
where fidi whaur wêr wo/woneem waar wo
why farthoo why wêrom worüm waarom warum
which wich whilk hokker welk welk welche
how fowe hou hoe wo/woans hoe wie

Прийменники[ред.ред. код]

Англійська мова Йола Шотландська рівнинна мова Фризька мова Нижньонімецька мова Нідерландська мова Німецька мова
about abut aboot om/rûn üm/rund om/rond um/rund
above aboo abuin boppe baven boven über
against ayenst agin tsjin gegen tegen gegen
among amang amang ûnder/tusken mang/twüschen onder/tussen unter/zwischen
around arent aroond om üm om/rond um
at/by adh/bee at/bi by bi om/bij bei
before avar afore foar vöör voor vor
below/beneath/under aloghe ablo/anaith/unner ûnder (to)neddern/nedder, ünnen/ünner beneden/onder unten/unter
beside/next to besithe/neeshte asyd/neist nêst/njonken blangen/neven naast neben
between/betwixt/'twixt betweesk/beteesh atwein/atweish tusken twüschen tussen zwischen
for vor for foar för voor für
from vrom/vrem/vreem frae fan vun van von
in i/ing in/i' yn in in in
out ut/udh oot út uut uit aus
over ower/oer ower oer över over über
through trugh throu troch döör door durch
upon apan/pa upon/upo' op op op auf
with wee wi mei mit met mit

Займенники[ред.ред. код]

Англійська мова Йола Шотландська рівнинна мова Фризька мова Нижньонімецька мова Нідерландська мова Німецька мова
all aul aw/aa al all al alle
any aany/aught onie elts enig enig, eender einige
each, every earchee, earch/erich/everich ilk, ilka/iverie eltse elk, jeed/jeedeen elk, ieder jeder
few vew few/a whein min wenig weining wenig
neither nother naither noch noch noch weder
none, nothing noucht, nodhing nane, nocht nimmen, neat nüms, nix niemand, niets/niks niemand, nichts
other ooree/oree ither oar anner ander, andere andere
some zim sum guon welke sommige einige
this, that dhicke, dhicka this, that dizze, dat dit, düsse, dat dit, deze, dat dieser, das(s)

Інші слова[ред.ред. код]

Англійська мова Йола Шотландська рівнинна мова Фризька мова Нижньонімецька мова Нідерландська мова Німецька мова
Wexford Weisforthe Wexford "Wexford" "Wexford" "Wexford"
(lit. "West-voorde")
"Wexford"
(lit. "Westfurt")
Loch Garman
sun zin sun sinne Sünn zon Sonne [zɔnə] Grian
land loan, lhoan land lân Land land Land Talamh
day dei, die day dei Dag dag Tag
yourself theezil yersel dysels du sülvst/sülven jezelf du selbst [du zɛlpst], du selber tú féin
friend vriene frein freon Fründ vriend Freund Cara
the a, ee the de, it de, den, dat de, het die, der, das, dem, den, des an, na
thing dhing thing ting Ding ding Ding rud, ní
go ee-go gae/gang/gan gean gaan gaan gehen dul (go), imeacht (go away)
fear vear fear frees Forcht, Bang, Angst vrees, angst Furcht, Angst eagla
old yola, yole auld âld oold, oll- oud alt sean, seanda, aosta

Пісня[ред.ред. код]

Yola Zong
Fade teil thee zo lournagh, co Joane, zo knaggee?
Th' weithest all curcagh, wafur, an cornee.
Lidge w'ouse an a milagh, tis gaay an louthee:
Huck nigher; y'art scuddeen; fartoo zo hachee?

Well, gosp, c'hull be zeid; mot thee fartoo, an fade;
Ha deight ouse var gabble, tell ee zin go t'glade.
Ch'am a stouk, an a donel; wou'll leigh out ee dey.
Th' valler w'speen here, th' lass ee chourch-hey.

Yerstey w'had a baree, gist ing oor hoane,
Aar gentrize ware bibbern, aamzil cou no stoane.
Yith Muzleare had ba hole, t'was mee Tommeen,
At by mizluck was ee-pit t'drive in.

Joud an moud vrem earchee ete was ee Lough.
Zitch vaperreen, an shimmereen, fan ee-daf ee aar scoth!
Zitch blakeen, an blayeen, fan ee ball was ee-drowe!
Chote well aar aim was t'yie ouz n'eer a blowe.

Mot w'all aar boust, hi soon was ee-teight
At aar errone was var ameing 'ar 'ngish ee-height.
Zitch vezzeen, tarvizzeen, 'tell than w'ne'er zey.
Nore zichel ne'er well, nowe, nore ne'er mey.


An Old Song (переклад англійською)
What ails you so melancholy, quoth John, so cross?
You seem all snappish, uneasy, and fretful.
Lie with us on the clover, 'tis fair and sheltered:
Come nearer; you're rubbing your back; why so ill tempered?

Well, gossip, it shall be said; you ask what ails me, & for what;
You have put us in talk, till the sun goes to set.
I am a fool, and a dunce; we'll idle out the day.
The more we spend here, the less in the churchyard.

Yesterday we had a goal, just in our hand.
Their gentry were quaking, themselves could not stand.
If Good-for-little had been buried, it had been my Tommy,
Who by misluck was placed to drive in.

Throngs and crowds from each quarter were at the Lough;
Such vapouring, and shimmering, when stript in their shirts!
Such bawling, and shouting, when the ball was thrown!
I saw their aim was to give us ne'er a stroke.

But with all their bravado, they soon were taught
That their errand was aiming to bring anguish upon them.
Such driving, struggling, 'till then we ne'er saw.
Nor such never will, no, nor never may.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]