Англо-фризькі мови
| Англо-фризькі мови | |
|---|---|
| Поширена в | першопочатково Англія, рівнинна Шотландія, узбережжя від Фрисландії до Ютландії |
| Писемність | Латиниця |
| Класифікація | Індоєвропейські мови
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Англо-фризькі мови — група західногерманських мов, яка включає в себе англійські та фризькі мови.
Гілку англо-фризьких мов складають:
Англо-фризькі мови відрізняються від інших Західногерманських мов законом інгевонських носових спірантів, вимовою переднього «А» (англ. A-fronting), палаталізацією (пом'якшенням) прагерманського *К к передньоязиковим приголосним перед голосними переднього ряду, наприклад:
англ. cheese, західнофризька — tsiis (с.-нід. kaas, ниж.-нім. Kees, нім. Käse) або
англ. church, західнофризька — tsjerke (с.-нід. — kerk, ниж.-нім. Kerk, нім. Kirche).
Носії давніх англо-фризьких і давньосаксонських мов жили досить близько, щоб сформувати мовну спільність, тому англо-фризькі мови мають деякі риси, характерні тільки для цих мов. Однак, незважаючи на їх спільне походження, мовні кластери англійських і фризьких мов зазнали сильної диференціації, в основному через сильний вплив норвезької та французької мов на англійські і голландського і німецького впливу на фризький кластер. У результаті сьогодні фризькі мови мають набагато більше спільного з голландською мовою і нижньонімецькими діалектами, у той час як англійські мови перебувають під сильним впливом північногерманських (і не лише германських) діалектів.
Основні зміни, що вплинули на звучання голосних в англо-фризьких мовами, в хронологічному порядку:
- Назалізація західногерманського ā̆ перед носовим приголосним;
- Втрата n перед спірантом, що призводить до подовження і назалізації попереднього голосного;
- Теперішній і минулий час у множині зводяться до однієї форми;
- A-fronting : WGmc → ǣ, навіть в дифтонгах ai і au ;
- Палаталізація (але не фонемізація середньопіднебінних приголосних);
- Перехід ǣ → а під впливом сусідніх приголосних;
- Перехід ǣ → ē в староанглійських діалектах і фризьких мовах;
- Відновлення a перед голосним заднього ряду в наступному складі; фризька æu → au → старофризька ā / a;
- В західносаксонській дифтонгізація піднебінних приголосних;
- I — мутації, які йдуть за синкопою;
- Фонемізація палатальних приголосних і асибіляція;
- Злиття сусідніх голосних звуків і зворотна цьому мутація.
Порівняння кількісних числівників від 1 до 10 в англо-фризьких мовах:
|
| Фризька | Англійська | Нідерландська | Німецька |
|---|---|---|---|
| dei | day | dag | Tag |
| rein | rain | regen | Regen |
| wei | way | weg | Weg |
| neil | nail | nagel | Nagel |
| tsiis | cheese | kaas | Käse |
| tsjerke | church kirk (Scotland) |
kerk | Kirche |
| tegearre | together | samen tezamen tegader (archaic) |
zusammen |
| sibbe | sibling* | sibbe | Sippe |
| kaai | key | sleutel | Schlüssel |
| ha west | have been | ben geweest | bin gewesen |
| twa skiep | two sheep | twee schapen | zwei Schafe |
| hawwe | have | hebben | haben |
| ús | us | ons | uns |
| hynder | horse | paard ros (dated) |
Ross / Pferd |
| brea | bread | brood | Brot |
| hier | hair | haar | Haar |
| ear | ear | oor | Ohr |
| doar | door | deur | Tür |
| grien | green | groen | Grün |
| swiet | sweet | zoet | süß |
| troch | through | door | durch |
| wiet | wet | nat | nass |
| each | eye | oog | Auge |
| dream | dream | droom | Traum |
| it giet oan | it is on | het gaat door | es geht weiter/los |
- Friedrich Maurer (1942), Nordgermanen und Alemannen: Studien zur Sprachgeschichte, Stammes- und Volkskunde, Strasbourg: Hünenburg.(нім.)
- Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)