Франкська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франкська мова
Носії: вимерла у VIII ст.
Класифікація: Індоєвропейські мови
Германські мови
Західногерманські мови
Коди мови

Давньофранкська мова (фр. francique, нім. Altfränkisch) — давньогерманська мова що вимерла у VIII столітті, якою говорили салічні франки, що підкорили Римську Галлію наприкінці V століття. Близько 100 тис. франків поступово мігрували на південь з території сучасної Фландрії, яку вони заселили в III — IV століттях. У романомовній Галлії салічні франки виявилися оточені численним (6-8 млн.) галло-романським населенням, і тому з часом втратили рідну мову, яка вийшла із ужитку до кінця VIII століття. Попри це, франки довгий час становили основу нового керівного класу Галлії, а тому їхня мова зіграла важливу роль суперстрату у формуванні сучасної французької мови, в тому числі її назви. Французька мова зберегла численні франкські запозичення (jardin, bande, guerre, fauteuil, rang, blond, blanc, bleu, brun та інші). Франкські за походженням риси має фонетика (придихальне h) і граматика. Там, де народно-латинська мова була слабко представлена, франкська мова збереглась і продовжувала розвиватися. Нею користувалися так звані ріпуарські франки. На півночі на її основі розвинулися сучасні фламандські діалекти, літературна нідерландська мова, а також франкські діалекти німецької мови.

Див. також[ред.ред. код]


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.