Чарльз Лаєлл
Чарльз Лаєлл | |
---|---|
англ. Charles Lyell | |
Народився |
14 листопада 1797 Кінорді, Ангус |
Помер |
22 лютого 1875 (77 років) Лондон |
Поховання | Вестмінстерське абатство |
Громадянство |
![]() |
Діяльність | геолог, перекладач, адвокат, викладач університету, письменник, палеонтолог |
Alma mater | Ексетер коледж |
Сфера інтересів | археологія, геологія |
Заклад | Кінгс-коледж |
Посада | Президент Геологічного товариства Лондона[d][1] і Президент Геологічного товариства Лондона[d][1] |
Член | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Баварська академія наук, Академія наук Турина[d] і Нідерландська королівська академія наук |
Батько | Charles Lyell[d] |
У шлюбі з | Френсіс Сміт |
Нагороди | |
Чарльз Лаєлл у Вікісховищі? |
Сер Чарльз Лаєлл, або Лайєлл (англ. Sir Charles Lyell; 14 листопада 1797— 22 лютого 1875) — шотландський вчений-геолог, вулканолог, палеонтолог та гляціолог, основоположник сучасної геології; баронет, член Лондонського королівського товариства з розвитку знань про природу. Найбільш відомий як автор трактату «Принципи геології», який популяризував уніформізм — ідею, що Земля була сформована тими ж процесами, що відбуваються і зараз. Лаєлл також один з перших, хто вважав (на основі геологічних аномалій), що Земля старша за 300 млн років. Лаєлл був близьким другом Чарльза Дарвіна.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Кінорді в області Ангус, Шотландії.
Вступив на службу матросом в королівський флот, де зумів стати скарбником на великих кораблях. У 1778 році, під час війни за незалежність США, він був секретарем командувача Британського флоту Джона Байрона й скарбником флагманського корабля «англ. HMS Princess Royal».
Одружився він на Френсіс Сміт (†1875).
Навчався у Ексетер коледжі Оксфордського університету. У 1819 р. отримав ступінь бакалавра, і у Лондоні зайнявся юридичними науками.
У 1825 р. з'явилися його перші друковані праці.
Був президентом Геологічного товариства Лондона[en], академіком Королівського коледжу в м. Лондоні.
У 1848 р. отримав титул лицаря-бакалавра, в 1864 р. — в баронета.
Помер у м. Лондоні. Похований у Вестмінстерському абатстві.
Праці і погляди[ред. | ред. код]
Найбільшим результатом наукової діяльності Лаєля залишаються «Принципи», розділені ним згодом на дві окремі книги: «Елементи геології — історія земної кори» та «Принципи геології — діяльність сучасних геологічних агентів» (динамічна геологія). Перша робота витримала за життя автора 8, а друга — 11 видань, з яких кожне представляє ґрунтовну переробку попереднього на підставі нових спостережень, причому найважливіші з цих спостережень перевірялися особисто Лайєлем. У цих книгах знайшли відображення дві улюблені теорії Лайеля — актуалізм і уніформізм.
У своїй праці «Принципи геології» у трьох томах (1830—1833) Лаєлл розробив вчення про повільну і безперервну зміну земної поверхні під впливом постійних геологічних чинників. Він переніс нормативні принципи біології в геологію, побудувавши тут теоретичну концепцію, яка згодом зробила вплив на біологію. Інакше кажучи, принципи вищої форми він переніс (редукував) на пізнання нижчих форм. Однак Земля для Лаєля не розвивається в певному напрямку, вона просто змінюється випадковим, недоладним чином. До того ж зміна — це у нього лише поступові кількісні зміни, без стрибка, без перерв поступовості, без якісних змін.
Лаєлл стежив за новими явищами в науці, показував своє ставлення до дарвінізму й до питання про доісторичну людину. Визнаючи велике значення поглядів Дарвіна, Лаєлл разом з Гукером переконав його опублікувати відому роботу — «Походження видів». Визнавши ґрунтовність його доводів, незважаючи на свої 60 років, Лаєлл цілком, хоча не без сумнівів і коливань, прилучився до вчення Дарвіна, відмовившись від багатьох поглядів, якими керувався протягом усієї своєї наукової діяльності.
Точно так само за 60 років було Лаєлю, коли він познайомився з відкритими Буше де Пертом в долині Сомми залишками «допотопної» людини (пізніше його назвуть неандертальцем). Незважаючи на те, що ці відкриття викликали загальну недовіру, Лаєлл, переконавшись на місці в їхній достовірності, не тільки підтримав Буше де Перта своїм авторитетом, але, зацікавившись взагалі питанням про стародавню людину, об'їхав всі цікаві в цьому відношенні місцевості Західної Європи. У результаті з'явилася остання велика робота Лаєля, «Давність людини», що являє собою зібрання всіх накопичених уривчастих даних про доісторичну людину, блискуче освітлених і заново перевірених. Робота Лаєля привернула увагу вчених і дала стимул до подальших досліджень у цьому напрямку, завдяки яким виникла згодом галузь науки — доісторична археологія.
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1833 - Бейкерівська лекція
- У 1834 році — Королівська медаль;
- у 1858 р. — Медаль Коплі;
- у 1866 р. — Медаль Воластона[en].
Вшанування[ред. | ред. код]
- Лондонське геологічне товариство[en] встановило на честь науковця Медаль Лаєлля[en], що присуджується щорічно від 1876 року.
- У 1935 р. Міжнародний астрономічний союз надав ім'я Лаєлля кратерові на видимому боці Місяця.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ляйэлль, Чарльз // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIII. — С. 272—273. (рос.)
- Лайель Чарлз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Лайель Чарлз // Большая российская энциклопедия, 2010. — ISBN 978-5-85270-347-7. (рос.)
- Чарлз Лайель // Краткая географическая энциклопедия, изд. «Советская энциклопедия», М., 1966.. Т. 5. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чарльз Лаєлл
- Sir Charles Lyell, Baronet // Encyclopædia Britannica(англ.)
- Lyell, Charles (Encyclopedia) // HighBeam Research (Victorianweb.org) (англ.)
- Lyell, Sir Charles (1797—1875) Scottish Geologist // HighBeam Research (highbeam.com)(англ.)
- Charles Lyell (1797—1875) gentleman geologist // The Victorian Web (victorianweb.org) (англ.)
- Sir Charles Lyell: Theory & Biography // Study.com
- Sir Charles Lyell // evolution.berkeley.edu (англ.)
- Uniformitarianism: Charles Lyell // University of California, Berkeley (англ.)
![]() |
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 14 листопада
- Народились 1797
- Померли 22 лютого
- Померли 1875
- Поховані у Вестмінстерському абатстві
- Члени Лондонського королівського товариства
- Нагороджені медаллю Коплі
- Нагороджені Королівською медаллю
- Нагороджені медаллю Волластона
- Шотландські геологи
- Британські археологи
- Шотландські гляціологи
- Шотландські вулканологи
- Британські палеонтологи
- Випускники Оксфордського університету
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Лондонського геологічного товариства
- Лицарі-бакалаври
- Баронети
- Випускники Ексетер коледжу
- Академіки Лондонського королівського коледжу
- Померли в Лондоні
- Уродженці Ангусу
- Президенти Лондонського геологічного товариства
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Медаль Лаєлля