Чемпіонат Європи з водних видів спорту

	Чемпіонат Європи з водних видів спорту
Дата створення / заснування	1926
Вид спорту	плавання
Період події	63 115 200 s
Організатор	European Aquaticsd
Місяць	серпень
	Чемпіонат Європи з водних видів спорту у Вікісховищі

Чемпіонат Європи з водних видів спорту — загальноєвропейські змагання з водних видів спорту, що їх проводить Європейська ліга плавання (LEN) — керівний орган з водних видів спорту в Європі. Станом на 2022 рік чемпіонати відбуваються кожні два роки (в парні роки). Починаючи з 1999 року їх програма складається з чотирьох видів: плавання (довга дистанція/50-метровий басейн), стрибків у воду, артистичного плавання та плавання на відкритій воді. До 1997 року в програмі чемпіонатів було ще й водне поло, але починаючи з 1999 року LEN проводить окремі чемпіонати Європи з водного поло. В олімпійські роки відсутні змагання на відкритій воді.

Зазвичай чемпіонати тривають два тижні, в середині або наприкінці літа, проте в останні роки літніх олімпіад (2004, 2008, 2012, 2016 і 2020) їх перенесено на весну, щоб збільшити перерву між цими змаганнями.

Чемпіонати

Перший чемпіонат Європи з водних видів спорту відбувся 1926 року. Перед 1999 роком у програмі цих змагань було водне поло, але відтоді проводять окремі чемпіонати Європи з водного поло. З 1973 до 1999 року чемпіонати Європи проводили в ті роки, коли не було ні літніх Олімпійських ігор, ні чемпіонатів світу, за винятком 1979 року (1973 року відбувся перший чемпіонат світу, а після 1999 року (починаючи з 2001-го) чемпіонати світу стали проводити не в парні роки між олімпійськими іграми, а кожні непарні два роки). Змагання серед жінок вперше з'явилися в програмі другого за ліком чемпіонату Європи 1927 року^[1].

За ліком	Рік	Місто-господар	Дисципліни	Строки	1-ше місце за медалями	2-ге місце за медалями	3-тє місце за медалями
1	1926	Будапешт	9	18–22 серпня 1926	Німеччина	Швеція
2	1927	Болонья	16	31 серпня — 4 вересня 1927	Німеччина	Швеція	Нідерланди
3	1931	Париж	16	23–30 серпня 1931		Німеччина	Нідерланди
4	1934	Магдебург	16	12–19 серпня 1934		Нідерланди
5	1938	Лондон	16	6–13 серпня 1938	Німеччина	Данія	Нідерланди
6	1947	Монте-Карло	16	10–14 вересня 1947		Данія
7	1950	Відень	16	20–27 серпня 1950		Нідерланди	ФРН
8	1954	Турин	18	31 серпня — 5 вересня 1954
9	1958	Будапешт	20	31 серпня — 6 вересня 1958		Велика Британія	Нідерланди
10	1962	Лейпциг	23	18–25 серпня 1962	Нідерланди	НДР
11	1966	Утрехт	23	20–27 серпня 1966		НДР	Нідерланди
12	1970	Барселона	34	5–13 вересня 1970	НДР		ФРН
13	1974	Відень	37	18–25 серпня 1974	НДР	ФРН	Велика Британія
14	1977	Єнчепінг	37	14–21 серпня 1977	НДР		ФРН
15	1981	Спліт	37	4–12 вересня 1981	НДР	СРСР	Велика Британія
16	1983	Рим	38	22–27 серпня 1983	НДР	СРСР	ФРН
17	1985	Софія Осло	39	4–11 серпня 1985 12–18 серпня 1985	НДР	СРСР	ФРН
18	1987	Страсбург	41	16–23 серпня 1987	НДР	СРСР	ФРН
19	1989	Бонн	43	15–20 серпня 1989	НДР	СРСР	Франція
20	1991	Афіни Террачина	47	18–25 серпня 1991 14–15 вересня 1991	СРСР	Німеччина	Угорщина
21	1993	Шеффілд Слапи^[en]	47	3–8 серпня 1993 28–29 серпня 1993	Німеччина	Росія	Угорщина
22	1995	Відень	47	22–27 серпня 1995	Росія	Німеччина	Угорщина
23	1997	Севілья	51	19–24 серпня 1997	Росія	Німеччина	Угорщина
24	1999	Стамбул	55	26 липня — 1 серпня 1999	Німеччина	Росія	Нідерланди
25	2000	Гельсінкі	55	3–9 липня 2000	Росія	Німеччина	Італія
26	2002	Берлін	57	29 липня — 4 серпня 2002	Німеччина	Росія	Італія
27	2004	Мадрид	58	5–16 травня 2004	Україна	Росія
28	2006	Будапешт	58	26 липня — 6 серпня 2006	Росія	Німеччина	Франція
29	2008	Ейндговен	54	13–24 березня 2008	Росія	Італія	Франція
30	2010	Будапешт	61	4–15 серпня 2010	Росія	Німеччина	Франція
31	2012	Дебрецен Ейндговен	55	15–27 травня 2012	Угорщина	Німеччина	Італія
32	2014	Берлін	64	13–24 серпня 2014	Велика Британія	Росія	Італія
33	2016	Лондон	64	9–22 травня 2016	Велика Британія	Угорщина	Росія
34	2018^[a]	Глазго Единбург	72	2–12 серпня 2018	Росія	Велика Британія	Італія
35	2020	Будапешт	73	10–23 травня 2021	Росія	Велика Британія	Італія
36	2022	Рим	77	11–21 серпня 2022

Таблиця медалей (1926–2021 роки)


Місце	Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	Росія	197	116	87	400
2	Німеччина	165	157	123	445
3	НДР	143	115	68	326
4	Угорщина	117	99	78	294
5	Італія	102	123	178	403
6	Велика Британія	99	108	125	332
7	СРСР	97	87	79	263
8	Франція	88	90	82	260
9	Нідерланди	83	97	84	264
10	Швеція	63	74	69	206
11	Україна	56	64	66	186
12	ФРН	41	33	49	123
13	Іспанія	31	54	50	135
14	Данія	29	21	32	82
15	Польща	18	18	21	57
16	Фінляндія	13	7	12	32
17	Австрія	12	17	19	48
18	Румунія	9	25	32	66
19	Греція	8	10	22	40
20	Норвегія	6	8	5	19
21	Білорусь	5	10	17	32
22	Бельгія	5	6	16	27
23	Швейцарія	4	8	17	29
24	Ірландія	4	6	1	11
25	Сербія	4	1	0	5
26	Чехія	4	0	15	19
27	Словаччина	3	11	2	16
28	Югославія	2	14	13	29
29	Хорватія	2	7	7	16
30	Чехословаччина	2	5	11	18
31	Словенія	2	5	10	17
32	Литва	2	5	7	14
33	Ізраїль	2	4	9	15
33	Болгарія	2	4	9	15
35	Фарерські острови	0	3	0	3
36	Ісландія	0	2	1	3
37	Португалія	0	1	1	2
38	Союзна Республіка Югославія	0	1	0	1
38	Естонія	0	1	0	1
40	Вірменія	0	0	1	1
40	Туреччина	0	0	1	1
Загалом (41 збірна)		1420	1417	1419	4256

Примітка: таблиця містить медалі, здобуті у плаванні (з 1926), стрибках у воду (з 1926), синхронному плаванні (з 1974), плаванні на відкритій воді (з 1991), а також водному поло (від 1926 до 1997 року, коли ця дисципліна входила до програми змагань). Починаючи з 1999 року проводять окремий чемпіонат Європи з водного поло.

Станом на 2018 рік Албанія, Андорра, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Грузія, Гібралтар, Косово, Латвія, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Сан-Марино ще не здобули жодної медалі.

Багаторазові медалісти з плавання (на довгій воді)

Кар'єра досі триває

Оновлено по завершенні Чемпіонату Чемпіонату Європи з водних видів спорту 2020 року^[2]^[3].

Чоловіки

#	Спортсмен	Країна	1 !	2 !	3 !	Загалом
1	Олександр Попов	СРСР Росія	21	3	2	26
2	Адам Піті	Велика Британія	16	0	0	16
3	Ласло Чех	Угорщина	14	4	5	23
4	Міхаель Ґрос	ФРН	13	4	2	19
5	Пітер ван ден Гогенбанд	Нідерланди	10	5	4	19
6	Еміліано Брембілья	Італія	10	3	0	13
7	Філіппо Маньїні	Італія	9	5	5	19
8	Петер Ноке	ФРН	9	1	0	10
9	Тамаш Дарньї	Угорщина	8	0	0	8
10	Данкан Скотт	Велика Британія	7	4	0	11
11	Олег Лісогор	Україна	7	3	3	13
12	Джеймс Ґай	Велика Британія	7	2	3	12

Жінки

#	Спортсменка	Країна	1 !	2 !	3 !	Загалом
1	Францишка ван Альмсік	Німеччина	18	3	0	21
2	Катінка Хоссу	Угорщина	15	6	3	24
3	Сара Шестрем	Швеція	14	6	3	23
4	Гайке Фрідріх	НДР Німеччина	11	2	0	13
5	Тереза Альсгаммар	Швеція	10	7	4	21
6	Франческа Голсолл	Велика Британія	10	3	4	17
7	Яна Клочкова	Україна	10	2	4	16
8	Зандра Фелкер	Німеччина	9	4	4	17
9	Крістіна Егерсегі	Угорщина	9	4	0	13
9	Астрід Штраус	НДР	9	4	0	13
11	Лор Маноду	Франція	9	1	3	13
12	Крістін Отто	НДР	9	1	1	11
13	Уте Ґевеніґер	НДР	9	1	0	10
14	Федеріка Пеллегріні	Італія	7	6	7	20
15	Юлія Єфімова	Росія	7	4	2	13
16	Метте Якобсен	Данія	7	3	8	18
17	Даніела Гунґер	НДР Німеччина	7	3	0	10
18	Агнеш Ковач	Угорщина	7	2	4	13
19	Брітта Штеффен	Німеччина	7	2	0	9
20	Фрея Андерсон	Велика Британія	7	0	3	10

Примітки

↑ В рамках мультиспортивного Чемпіонату Європи^[en]

↑ European Championships, 17 April 2011
↑ EUROPEAN CHAMPIONSHIPS AQUATIC FINALISTS 1926 — 2016 – by Kelvin Juba (PDF). len.eu. Процитовано 22 травня 2021.
↑ @SwimmingStats (20 травня 2021). Female swimmer with the most medals in the history of Euro Aquatics Championships (Твіт). Процитовано 23 травня 2021 — через Твіттер.

Посилання

Офіційний сайт
Swim Rankings results

[2] В рамках мультиспортивного Чемпіонату Європи^[en]

[1] European Championships, 17 April 2011

[3] EUROPEAN CHAMPIONSHIPS AQUATIC FINALISTS 1926 — 2016 – by Kelvin Juba (PDF). len.eu. Процитовано 22 травня 2021.

[4] @SwimmingStats (20 травня 2021). Female swimmer with the most medals in the history of Euro Aquatics Championships (Твіт). Процитовано 23 травня 2021 — через Твіттер.

[1]

[a]

[2]

[3]