Калос-Лімен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Калос-Лімен — давньогрецьке місто на північному заході Криму, що існувало з IV ст. до н. е. по I ст. н. е. на місці сучасного селища Чорноморське в районі Вузької бухти. Назва перекладається з давньогрецької як «Чудова гавань».

Відкриття[ред.ред. код]

Розкопки фортеці (2000)

Перші розкопки на цьому місці були зроблені директором Херсонеського музею Л. А. Мойсеєвим в 1929 р. Дослідження цього цікавого пам'ятника продовжуються досі.

Історія[ред.ред. код]

Походження[ред.ред. код]

Назва цього міста в буквальному перекладі з давньогрецької означає «прекрасна гавань». Ось що пише про це місце анонімний античний географ — автор «Періпла Понта Евксинського» (IV ст. н. е.): «Від Херсона до … Керкінітиди 600 стадіїв … від Керкінітиди до скіфського Калос-Лімена в херсонській землі 700 стадій… Від Калос Лімена до річки Істра або Данувія знову живуть скіфи. За Калос-Ліменом починається затока, іменована Каркинітською і тягнеться до Таміракі; вона має довжину 2250 стадіїв…» (Anon. PPE, 83).

1 стадія в різних системах дорівнювала 177 — 210 м. Ця відстань обчислювалася не по прямій лінії, а вздовж лінії узбережжя. Істром або Данувіем називався в давнину Дунай. «Затока, іменована Каркинітською» — сучасна Керкінітська затока. Тамірака — це, можливо, сучасна річка Каланчак на Херсонщині. Таким чином, Калос-Лімен знаходився на північ від Керкинітіди, на березі Керкінітської затоки, причому відстань від Калос-Лімена до Керкинітіди вздовж узбережжя перевищувала відстань від Керкинітіди до Херсонеса. Сама назва говорить про те, що Калос-Лімен мав чудову гавань.

Виходячи з усього цього, вчені припустили, що древній Калос-Лімен розташовувався на північно-західному узбережжі Тарханкутського півострова, там, де його берег повертає на північний схід, в глибині бухти Вузька, біля сучасного райцентру Чорноморське.

Цікаво, що в давнину на північ і на південь Калос-Лімена перебували навіть не одна, а дві відмінні гавані. Тепер же вони висохли, а колись розташоване на мису поселення опинилося на вершині кам'янистої гряди, яку з півдня обмежує піщана коса, а з півночі — невисокі скелясті обриви.

Структура міста[ред.ред. код]

Калос-Лімен був заснований греками-іонійцями в IV ст. до н. е.. Місто площею близько 4 гектарів оточувала фортечна стіна з чотирикутними вежами. Навколишні землі були розмежовані на наділи. У центрі кожного наділу зазвичай перебувала садиба — або округла житлова башта, або ж (якщо господарі не боялися набігів степових кочівників) — прямокутна споруда з центральним двориком, навколо якого знаходилися житлові і господарські приміщення. Основу економіки Прекрасної Гавані становило землеробство. Сільськогосподарська територія міста, його власна хору, розташовувалася по сторонах Ак-Мечетської бухти в радіусі приблизно 2 км.

Боротьба з сусідніми племенами[ред.ред. код]

Багато в чому історія Калос-Лімена повторює історію Керкинітіди. Вигідне стратегічне положення міста, родючі землі в його окрузі і зручна гавань манили сильніших сусідів. Тому недовгим був період самостійності — вже до кінця IV століття місто було захоплене херсонеситами. У III ст. з'являються нові претенденти — скіфи і сармати. Їхні набіги змусили греків зміцнити вже існуючі укріплення і звести нову лінію оборони — багатовежу цитадель біля самої бухти. Є відомості про 16-метровий маяк, в підвалах якого зберігалися запаси їжі на випадок облоги. А на верхніх поверхах розміщувався командний пункт і були встановлені камнеметні знаряддя, контролюючі вхід в бухту.

Ці заходи відстрочили падіння Калос-Лімена, але вже у II ст. до н. е. місто переходить до рук скіфів. Незабаром він, поряд з Керкінітидою, став найважливішим морським портом пізньоскіфської держави.

Занепад[ред.ред. код]

У кінці II ст. в північно-західний Крим знову опиняється в центрі бойових дій. Тут з'являється експедиційний корпус під керівництвом полководця Діофанта. Греки розгромили скіфів і союзних їм сарматів і знову підкорили Керкинітіду і Калос-Лімен. Про це нам розповіли почесні декрети — один на честь Діофанта і другий — на честь загону херсонеситів, який захопив Калос Лімен. Однак херсонесити повернулися сюди ненадовго — в середині I ст. до н. е.. Калос Лімен знову потрапляє під владу скіфів. Кінець існування міста належить до I ст. н. е., коли вторгнувшихся з північних степів сармати остаточно знищили цей колись процвітаючий центр.

Остання згадка[ред.ред. код]

Останній раз вже спотворене назву поліса — Кало-Лімена, приурочене до Ак-Мечетської бухті, згадується на картах італійських компасних карт XIII—XVI ст., Потім зникає і це остання згадка про стародавнє місто.

Сучасність[ред.ред. код]

Нині на території стародавнього міста розташовується республіканський історико-археологічний заповідник «Калос Лімен». Заснований у 1997 році Міністерством культури України для вивчення і популяризації цього унікального археологічного об'єкта. На чолі заповідника стоїть доктор історичних наук В. А. Кутайсов. У центрі Чорноморського (найближчий до розкопок СМТ) є музей «Калос Лімен». Також на території стародавнього городища Калос Лімен щорічно проводяться розкопки групою студентів з Росії під керівництвом Кутайсова В. А. Вже відкрито вежа і частина фортечної стіни. Значна частина стародавніх укріплень знаходиться під водою.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]