Маргеріт Юрсенар
Маргері́т Юрсена́р (фр. Marguerite Yourcenar, 8 червня 1903, Брюссель — 17 грудня 1987, Маунт-Дезерт-Айленд, Мен) — французька письменниця. Перша жінка — член Французької академії, обрана в 1980 році.
Маргеріт Юрсенар (справжнє ім'я: Маргеріт Антуанетта Жанна Марі Ґіслен Кленеверк де Креянкур) народилася в Брюсселі в аристократичній родині. Її батько, Мішель Кленеверк де Креянкур, походив з французької Фландрії, мати, Фернанда де Картьє де Марш'єн, була бельгійкою. Мати померла, коли Маргеріт було лише десять днів від роду. Дівчинка виховувалась батьком, нонконформістом і пристрасним мандрівником. До Першої світової війни літо вона проводила в Ліллі, а зиму — в родовому маєтку, розташованому біля «Чорної гори» (фр. Mont Noir), на франко-бельгійському кордоні. Іспити на бакалавра вона здала в Ніцці, не відвідуючи школи. Першу книжку видала за власний кошт у 1921 році, вона називалася «Сад химер» (фр. Le Jardin des chimères).
Маргеріт багато подорожує разом з батьком: Лондон, південна Франція, Швейцарія, Італія, де вона відвідує віллу римського імператора Адріана. Пам'ять про ці відвідини інспірує її до написання свого найвідомішого роману «Спогади Адріана».
У 1929 році публікує перший роман «Алексіс», у якому відчувається вплив Андре Жида. Після смерті батька в 1929 році веде богемне життя між Парижем, Лозанною, Афінами, грецькими островами, Стамбулом, Брюсселем. У 1939 році разом зі своєю подругою Ґрейс Фрік від'їжджає до США.
З 1950 року оселяється на острові Маунт-Дезерт-Айленд у штаті Мен. У США Юрсенар викладає французьку літературу й історію мистецтва.
Її роман «Спогади Адріана» (фр. Mémoires d'Hadrien)(1951 р.) приносить їй світове визнання. У 1970 році її обирають до Бельгійської королівської академії літератури й мистецтва, а в 1980 — до Французької академії (на місце № 3, яке раніше займав Роже Каюа). Юрсенар — перша жінка-академік і перша уродженка іншої країни, яка удостоєна такої відзнаки.
Псевдонім «Юрсенар» (фр. Yourcenar) — це анаграма її справжнього прізвища Креянкур (фр. Crayencour), лише без однієї літери «c».
- Le Jardin des chimères (1921, поезія)
- Alexis ou le Traité du vain combat (1929, роман)
- La Nouvelle Eurydice (1931, роман)
- Pindare (1932), essai
- Denier du rêve (1934, роман)
- La mort conduit l'attelage (1934)
- Feux (1936, поезія в прозі)
- Les Songes et les Sorts (1938)
- Nouvelles orientales (1939, оповідання)
- Le Coup de grâce (1939, роман)
- Mémoires d'Hadrien (1951, роман)
- Électre ou La chute des masques (1954)
- Sous bénéfice d'inventaire (1962, есе)
- Ah, mon beau château (1962) (про замок Chenonceau)
- Qui n'a pas son Minotaure ? (1963)
- L'Œuvre au noir (1968)
- Fleuve profond, sombre rivière (1974, поезія)
- Le Labyrinthe du monde. I, Souvenirs pieux (1974)
- Le Labyrinthe du monde. II, Archives du Nord (1977)
- La Couronne et la lyre (1979, поетична антологія перекладів з грецької)
- Mishima ou la Vision du vide, (1980, Gallimard, есе)
- Comme l'eau qui coule (1982) (Anna, soror, Un homme obscur, Une belle matinée)
- Le Temps, ce grand sculpteur (1983)
- Les Charités d'Alcippe, (1984, поезія)
- Le Labyrinthe du monde. III, Quoi ? L'éternité (1988)
- Écrit dans un jardin (поезія, ілюстрована П'єром Альбуїсоном, 1992)
- D'Hadrien à Zénon: correspondance, 1951—1956 (листування, 2004)
- Une volonté sans fléchissement: correspondance, 1957—1960 (листування, 2007)
- У 2012 «Творів» в «Університетському видавництві ПУЛЬСАРИ» вийшли романи М. Юрсенар «Чорне творіння» та «Вогні», об'єднані в одну книгу «Твори» (передмова, переклад, коментарі та примітки Дмитра Чистяка). Переклад творів був відзначений Премією імені Г.Сковороди Посольства Франції в Україні як найкращий переклад із французької українською у 2012 р., а також Премією імені М.Рильського Національної спілки письменників України[10].
- У 2017 р. у видавництві «Журнал Радуга» вийшов друком переклад роману «Адріанові спогади» також у перекладі Дмитра Чистяка.
- Mathieu Galey, Les Yeux ouverts, entretiens avec Marguerite Yourcenar, 1980
- Josyane Savigneau, Marguerite Yourcenar: l'invention d'une vie, Paris, Gallimard, 1990
- Michèle Sarde, Vous, Marguerite Yourcenar: la passion et ses masques, Paris, Laffont, 1995
- Michèle Goslar, Yourcenar: qu'il eût été fade d'être heureux, Bruxelles, 1998
- Christian Dumais-Lvowski, La Promesse du seuil: un voyage avec Marguerite Yourcenar, photographies de Saddri Derradji, Arles, Actes Sud, coll. " Archives privées ", 2002
- Antoine Gavory, «Marguerite Yourcenar» itinéraire d'un écrivain solitaire, éditions Flagrant d'élie,2008
- Дроздовський, Дмитро. Поетика сигнатур у творчості Маргеріт Юрсенар // Кур'єр Кривбасу. — 2012. — № 271/272/273.
- Юрсенар, Марґеріт. Твори: Чорне творіння. Вогні. / Пер.з фр., передм., післяслово і прим. Д. Чистяка. — К.: Унів.вид-во ПУЛЬСАРИ,2012. ISBN 978-617-615-005-3
- Юрсенар, Марґеріт. Адріанові спогади / Марґеріт Юрсенар; пер. з франц. Д.Чистяка. — К.: Журнал «Радуга», 2017. — 232 с. ISBN 978-966-281-088-2
- Чистяк, Д.О. Східні мотиви у збірці Маргеріт Юрсенар «Вогні». V конгрес сходознавців: зб. мат. міжнар. конф. 9–10.12.2021, ТНУ ім. В.І.Вернадського. Київ: Гельветика, 2021. С.216–219.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118643460 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://www.arllfb.be/composition/successions.html
- ↑ Французька академія — 1635.
- ↑ Freebase — 2007.
- ↑ а б LIBRIS — 2012.
- ↑ «Твори» Маргеріт Юрсенар. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 2 березня 2012.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Юрсенар Маргеріт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 815. — ISBN 966-692-744-6.
- Юрсенар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Marguerite Yourcenar [Архівовано 12 грудня 2009 у Wayback Machine.], Канал Академії
- Інавгураційна промова в Французькій академії
- Sur Biblioweb
- CIDMY [Архівовано 5 лютого 2007 у Wayback Machine.] (Centre international de documentation Marguerite-Yourcenar, Bruxelles)- Архів-музей Юрсенар у Брюсселі.
- SIEY (Société internationale d'études yourcenariennes, La Flèche, France) — Наукове товариство фахівців творчості Маргеріт Юрсенар.
- Musée à Saint-Jans-Cappel [Архівовано 12 листопада 2008 у Wayback Machine.] — Музей Маргеріт Юрсенар
- http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?211321 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
- Народились 8 червня
- Народились 1903
- Померли 17 грудня
- Померли 1987
- Члени Американської академії мистецтв і літератури
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Французької академії
- Командори ордена Почесного легіону
- Лауреати премії Феміна
- Лауреати премії Еразма
- Лауреати Великої літературної премії Французької академії
- ЛГБТ-письменники
- Французькі прозаїки
- Бельгійські прозаїки
- Французькі есеїсти
- Французькі мемуаристки
- Автори фентезі Бельгії
- Письменники фентезі США
- Автори фентезі Франції
- Фантасти жахів США
- Фантасти жахів Франції
- Бельгійські поети
- Французькі поетеси
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Уродженці Брюсселя
- Жінки, на честь яких названо астероїд
- Офіцери ордена Леопольда I
- Французькі письменниці
- Французи Бельгії
- Померли в Мені
- Бельгійські письменниці
- Бельгійські емігранти до США
- Французькі емігранти до США
- ЛГБТ-люди США XX століття