Яблунівка (Стеблівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яблунівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Звенигородський район
Громада Стеблівська селищна громада
Рада Стеблівська селищна рада
Код КОАТУУ 7122586307
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1754
Населення 517
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19442
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°24′43″ пн. ш. 31°10′03″ сх. д. / 49.41194° пн. ш. 31.16750° сх. д. / 49.41194; 31.16750Координати: 49°24′43″ пн. ш. 31°10′03″ сх. д. / 49.41194° пн. ш. 31.16750° сх. д. / 49.41194; 31.16750
Середня висота
над рівнем моря
114 м
Водойми річки: Рось, Соковиця
Місцева влада
Адреса ради смт. Стеблів
Карта
Яблунівка. Карта розташування: Україна
Яблунівка
Яблунівка
Яблунівка. Карта розташування: Черкаська область
Яблунівка
Яблунівка
Мапа

Яблуні́вка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Стеблівській селищній громаді. У селі мешкає 517 людей.

Географія[ред. | ред. код]

У селі річка Соковиця впадає у річку Рось.

Історія[ред. | ред. код]

Похилевич Л. І. «Сказання про населені місцевості Київської губернії» 1864 р.

« Яблунівка, село на правій стороні річки Рось, в 4-х верстах нижче містечка Стеблева. Жителів обох статей 395, землі 1301 десятина. Належить Гермогену Нейману, що живе в селі Сидорівці.

Церква Аннінська, дерев'яна, 7-го класу; землі має указану пропорцію; побудована в 1754 році Стеблівським поміщиком князем Юзефом-Олександром Яблоновським, населено близько цього часу і саме село.</ref>

«

Список кустарів-ремісників по с. Яблунівка на 1927 р.[ред. | ред. код]

Ковалі: Жуковській Оксень Юхимів

Тесляри: Варава Іван Григорів

Кравці: Дяченко Йосип Кирилович

Чоботарі: Шіян Сидір Пантелеїв, Ковтун Андрон Павлович, Неграш Іван Григорович

Водяний млин: Гриценко Тихін Микитович

Просорушки: Долінський Левонтій Йосипів, Передерій Оникій Яхремів

Демографія[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року, велика частина населення села назвала рідною українську мову (95,94 %), російськомовне населення є меншістю (3,68 %)[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]