Саморідня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Саморідня
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Корсунь-Шевченківська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1765
Населення 425
Поштовий індекс 19400
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°27′43″ пн. ш. 31°12′34″ сх. д. / 49.46194° пн. ш. 31.20944° сх. д. / 49.46194; 31.20944Координати: 49°27′43″ пн. ш. 31°12′34″ сх. д. / 49.46194° пн. ш. 31.20944° сх. д. / 49.46194; 31.20944
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Найближча залізнична станція Саморідня
Відстань до
залізничної станції
1 км
Місцева влада
Адреса ради м. Корсунь-Шевченківський, вул.Шевченка,42
Карта
Саморідня. Карта розташування: Україна
Саморідня
Саморідня
Саморідня. Карта розташування: Черкаська область
Саморідня
Саморідня
Мапа
Мапа
Штучне озеро біля Мусійового джерела у Саморідні
Капличка (село Саморідня)

Саморі́дня — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. У селі мешкає 425 людей.

Краєзнавча довідка[ред. | ред. код]

За лісопосадкою знаходиться залізнична платформа «Саморідня».

В селі народилися:

Цікаві місця[ред. | ред. код]

Місце для відпочинку біля Мусійового джерела

У селі знаходиться Мусійове джерело, яке було обладнане до річниці незалежності України жителями Саморідні та працівниками Корсунь-Шевченківського лісництва. Тут є власне джерело з прохолодною питною водою, невеличке озерце, дерев'яна альтанка, гойдалка, місця для відпочинку[2].[3]

Мусійове джерело

Історія[ред. | ред. код]

У роки Другої Світової війни у цьому районі проходили бої радянських військ 26 армії Південно-Західного фронту проти нацистських сил. 15 листопада 2011 року в урочищах, що недалеко від селища, був споруджений Пам'ятний знак в урочищах Ваканці та Кам'янка на вшанування пам'яті загиблих воїнів. На гранітному камені викарбувано: «На цьому полі, в урочищах Ваканці та Кам'янка в серпні 1941 року воїни 196сд, 227сд 6 ск 26 армії Південно-Західного фронту вели нерівний бій з фашистами і ціною свого життя не пропустили ворога до Канівських переправ на Дніпрі».[4] Пам'ятний знак був створений за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів» підтриманою Державною службою у справах інвалідів та ветеранів України.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 98,59%
російська 1,41%

Примітки[ред. | ред. код]

  1. www.warheroes.ru(рос.)
  2. Мусійове джерело. Корсунь Сіті (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 18 червня 2017.
  3. Державне агентство лісових ресурсів України. dklg.kmu.gov.ua. Процитовано 18 червня 2017.
  4. Газета «Українські Офіцери». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2011.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]

Місце для відпочинку туристів біля Мусійового джерела