Масик Костянтин Іванович
| Масик Костянтин Іванович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 9 липня 1936 (88 років) Волочиськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР | ||||||
| Громадянство |  Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Діяльність | Дипломат | ||||||
| Alma mater | Горьківський інститут інженерів водного транспорту | ||||||
| Посада | Надзвичайний та Повноважний Посол України | ||||||
| Партія | Партія регіонів | ||||||
| Автограф |  | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Костянти́н Іва́нович Ма́сик (9 липня 1936, Волочиськ, Вінницька область) — український політичний і державний діяч, дипломат. Член ЦК КПУ (1981—1991 роки), кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ (січень 1988 — жовтень 1989 року), депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.
Життєпис
Народився 9 червня 1936 року в родині військовослужбовця на станції Волочиськ, тепер Хмельницька область.
Освіта вища: у 1959 році закінчив механічний факультет Горьковського інституту інженерів водного транспорту РРФСР.
У 1959—1960 році — інженер-конструктор Київського суднобудівного-судноремонтного заводу.
У 1960—1964 роках — інструктор, заступник завідувача, завідувач відділу Київського обласного комітету ЛКСМУ.
У 1964—1965 роках — інструктор Київського обласного комітету КПУ.
У січні 1965 — 1968 року — 1-й секретар Київського міського комітету ЛКСМУ.
У 1968—1972 роках — 1-й секретар Київського обласного комітету ЛКСМУ.
У 1972—1974 роках — 1-й секретар Дарницького районного комітету КПУ міста Києва.
У 1974—1976 роках — інспектор ЦК КПУ.
У 1976 — 7 червня 1977 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ.
7 червня 1977 — 16 вересня 1981 року — 2-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.
11 вересня 1981 — 18 серпня 1986 року — заступник Голови Ради Міністрів УРСР.
У 1986—1987 роках — інспектор ЦК КПРС у Москві. Закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
У квітні 1987 — 22 липня 1989 року — 1-й секретар Київського міського комітету КПУ.
З липня 1989 року — заступник Голови, з 3 серпня 1990 року — 1-й заступник Голови Ради Міністрів УРСР.
У травні — жовтні 1992 року — Перший віце-прем'єр-міністр України.
У 1992 — червні 1997 року — Надзвичайний та Повноважний Посол України у Фінляндії (з представництвом інтересів України в Королівстві Швеція, Королівстві Данія, Королівстві Норвегія)[1].
Потім — голова спостережної ради акціонерного комерційного банку «Надра».
У березні 2003[2] — лютому 2005 року[3] — радник прем'єр-міністра України на громадських засадах.
Обирався членом Політичної ради Партії регіонів.
Нагороди
Нагороджений Почесною відзнакою Президента України[4], двома орденами Трудового Червоного Прапора (,6.06.1986), орденом Жовтневої Революції, орденом «Знак Пошани», медалями.
Указом Президента України № 1093/2011 від 1 грудня 2011 року нагороджений ювілейною медаллю «20 років незалежності України».[5]
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 16 жовтня 1992 року № 501/92 «Про призначення Надзвичайного і Повноважного Посла України у Фінляндській Республіці»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2003 року № 368 «Про призначення Масика К.І. радником Прем'єр-міністра України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 125 «Про звільнення від обов'язків радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 753/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»
Література
- В. М. Матвієнко. Масик Костянтин Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання
  | ||
в Україні | Мартін Галлквіст (1992—1996) • Йоран Якобсон (1996—2000) • Свен Петерсон (2000—2004) • Йон-Крістер Оландер (2004—2008) • Стефан Гуллгрен (2008—2013) • Андреас фон Бекерат (2013—2016) • Мартін Хагстрьом (2016—2019) • Тобіас Тиберг (2019—2023) • Мартін Оберг (2023—) | |
у Швеції | Силуян Мужиловський1 (1649) • Кіндрат Бурлій1, 2 (1655) • Дмитро Антонович3 (1918) • Борис Баженов3 (1918) • Костянтин Лоський4 (1919—1921) • Костянтин Масик (1992—1994) • Ігор Сагач5 (1994—1997) • Ігор Подолєв (1997—1999) • Олександр Сліпченко (1999—2002) • Леонід Кожара (2003—2004) • Олександр Данилейко5 (2004) • Едуард Терпицький5 (2004—2007) • Анатолій Пономаренко (2007—2008) • Євген Перебийніс (2008—2011) • Валерій (2011—2014) • Ігор Целуйко5 (2014—2015) • Ігор Сагач (2015—2019) • Олена Полуніна5 (2019—2020) • Андрій Плахотнюк (2020—) | |
Корсунський договір (1657) • Шведська угода (1708) | ||
(1) посланець гетьмана Богдана Хмельницького до королеви Христини I; (2) посланець гетьмана Богдана Хмельницького до короля Карла X Густава; (3) консул Української Держави; (4) посол УНР; (5) тимчасово повірений | ||
- Народились 9 липня
- Народились 1936
- Уродженці Волочиська
- Члени Партії регіонів
- Кавалери ордена «За заслуги» (Почесна відзнака Президента України)
- Нагороджені ювілейною медаллю «20 років незалежності України»
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Перші віце-прем'єр-міністри України
- Діячі УРСР
- Міністри УРСР
- Українські міністри
- Українські дипломати
- Посли України у Фінляндії
- Посли України у Швеції
- Посли України в Данії
- Посли України в Норвегії
- Депутати Верховної Ради УРСР 10-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 11-го скликання
- Кандидати в члени Політбюро ЦК КП(б)У-КПУ
- Радники Прем'єр-міністра України