Юхновський Ігор Рафаїлович

І́гор Рафаї́лович Юхно́вський (1 вересня 1925, Княгинине, Дубенський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка, нині Рівненська область, Україна — 26 березня 2024, Львів, Україна) — український фізик-теоретик, громадський та політичний діяч. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, народний депутат України І — IV скликань, почесний громадянин Львова. Герой України (2005). Кандидат у Президенти України на виборах 1991 року (посів 5-те місце, 554 719 голосів, 1,74 %).
Співзасновник та виконувач обов'язків Голови Українського інституту національної пам'яті (2006—2010). Почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики НАН України, доктор Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка.
Народився 1 вересня 1925 року в селі Княгинине Дубенського повіту Волинського воєводства Польщі (нині Демидівська селищна територіальна громада Дубенського району Рівненської області України). Учасник німецько-радянської війни, сапер та мінер 1-го взводу 1-ї роти 201 батальйону резерву Головного командування Збройних Сил СРСР. Брав участь, зокрема, у Львівській битві[4][5]. Завершив службу в Австрії[6].
Після демобілізації повернувся у Львів. Вивчав фізику у Львівському державному університеті імені Івана Франка. У 1954 році здобув ступінь кандидата фізико-математичних наук. У 1965 році захистив докторську дисертацію з фізики[6].
Створив добре знану у світі Львівську наукову школу статистичної фізики. Розробив оригінальні й потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіяльних частинок: метод колективних змінних та метод зміщень і колективних змінних, які дозволили розв'язати серію принципових проблем фізики конденсованої речовини. Він та його учні зробили суттєвий внесок у розвиток теорії рідин та розчинів електролітів, металів і сплавів, невпорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ. Останнім часом у полі наукових інтересів І. Р. Юхновського були математичні методи в економіці та розвитку суспільства, проблеми енергетики, проблеми безпеки об'єкта «Укриття» на Чорнобильській АЕС, теорія гетерогенного каталізу та низка інших стратегічно важливих проблем для держави. Автор близько 500 наукових статей, 7 монографій та підручників.
У 1969 році у Львові створив Відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР. На його основі в 1990 році засновано Інститут фізики конденсованих систем НАН України, де І. Р. Юхновський мав учнів, серед яких Іван Вакарчук, Юрій Рудавський та Марк Рувінський. Протягом 1990—1998 років очолював Західний науковий центр НАН України. Для підтримки проведення наукових досліджень в Україні в 1996 році заснував Фонд підтримки науки.
З кінця 1980-х років включився в активну громадську діяльність, був одним з очільників товариства «Меморіал»[6].
У березні 1990 року обраний депутатом Верховної Ради України. У парламенті очолював опозицію як Голова Народної Ради. Був співавтором Декларації про державний суверенітет України. Був народним депутатом І–IV скликань Верховної Ради України[6].
У 1991 році був кандидатом у Президенти України, але набрав 554 719 голосів або 1,74 %.
У 1990–1993 роках був Головою Комісії Верховної Ради з питань науки та освіти, членом Президії Верховної Ради. У 1992 році працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики Державної Думи України. З жовтня 1992 до 1993 року працював на посаді Першого віцепрем'єр-міністра України. 1994 року вдруге обраний депутатом Верховної Ради України. У 1994–1996 роках був лідером депутатської групи «Державність». 1996 року за його ініціативою створено Міжвідомчу аналітичну консультативну раду при Кабінеті Міністрів України. 1998 року втретє обраний народним депутатом України, належав до фракції Українського народного руху.
Протягом грудня 1999 — березня 2002 років був Головою Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України. 2002 року вчетверте обраний до Верховної Ради України за єдиним списком від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», входив до складу фракції «Наша Україна» й був першим заступником, а згодом Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Головою спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього[7].
Був засновником та головою Всеукраїнського об'єднання ветеранів[8], виступав за примирення червоноармійців та воїнів УПА.
Спільно з Георгієм Крючковим очолював Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу виборчого законодавства (2006)[9].
У червні 2006 року Постановою Кабінету Міністрів України І. Р. Юхновського призначено в. о. Голови Українського інституту національної пам'яті — центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом[10].
Один із засновників та учасник (із 2011 року) ініціативної групи «Першого грудня»[11].
Помер 26 березня 2024 року у віці 98 років у Львові. Був похований 28 березня в родинному гробівці на 51 полі Личаківського цвинтаря[12][13].
- Батько — Рафаїл Автономович (1898—1982);
- Мати — Ганна Фортунатівна (1905—1982);
- Дружина — Ніна Василівна (1927—2018);
- Донька — Наталія (нар. 1952);
- Син — Павло (нар. 1957)[14].
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (23 серпня 2005) — за визначний особистий внесок у національне відродження і побудову незалежної Української держави, багаторічну плідну громадську і політичну діяльність, вагомі наукові досягнення[15].
- Орден Свободи (1 грудня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[16].
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[17].
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України[18].
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 серпня 2001) — за значний особистий внесок у соціально економічний та культурний розвиток України, вагомі трудові досягнення та з нагоди 10-ї річниці незалежності України[19].
- Орден «За заслуги» I ст. (30 серпня 2000) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, багаторічну плідну наукову і громадську діяльність[20].
- Почесна відзнака Президента України (28 серпня 1995) — за вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки, активну громадсько-політичну діяльність[21].
- Кавалер орденів СРСР «Знак пошани» (1975), Трудового Червоного Прапора (1985), Вітчизняної війни I ст. (1985).
- Лауреат премії АН УРСР імені М. М. Крилова.
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)[22].
- Лауреат премії НАН України імені М. М. Боголюбова за цикл праць «Асимптотичні методи нелінійної механіки та статистичної фізики» (2018).
- Почесний доктор Львівської політехніки (2019)[23].
12 вересня 2024 року сесія Львівської міської ради оголосила у Львові 2025-й рік, рік століття вченого, роком Ігоря Юхновського[24].
4 грудня 2025 року у місті Київ вулицю Сулеймана Стальського перейменували на вулицю Ігоря Юхновського[25].
18 липня 2024 року вулицю Професора Петра Буйка у Львові перейменували на вулицю Академіка Ігоря Юхновського[26]. Однак 19 грудня 2024 року Львівська міська рада ухвалила рішення перейменувати вулицю Академіка Ігоря Юхновського на честь наймолодшого Героя України Павла Думанського[27][28]. Натомість, рішенням Львівської міської ради від 18 грудня 2025 року на честь академіка Ігоря Юхновського перейменовано вулицю Гіпсову у Львові[29].
- Юхновский И. Р., Головко М. Ф. Статистическая теория классических равновесных систем. — Киев : Наукова думка, 1980. — 372 с.
- Юхновский И. Р., Головко М. Ф. Фазовые переходы второго рода. Метод коллективных переменных. — Киев : Наукова думка, 1985. — 224 с.
- Юхновский И. Р., Курыляк И. И. Электролиты. — Киев : Наукова думка, 1988. — 168 с.
- И. Р. Юхновский, З. А. Гурский. Квантово-статистическая теория неупорядоченных систем: монография / Юхновский И. Р., Гурский З. А.; Отв. ред. Стасюк И. В., АН УРСР; Институт теоретической физики. — Киев : Наукова думка, 1991. — 228 с. — 610 прим. — ISBN 5-12-001828-9.
- Юхновський І. Р. Основи квантової механіки: навч. посіб. фіз. спец. вузів / І. Р. Юхновський. — Київ : Либідь, 1995. — 384 с. — ISBN 5-325-00604-5.
- Харчова промисловість України: стан та перспективи: (стислий виклад) / І. Р. Юхновський, В. В. Балицька, В. М. Бондаренко та ін.; за ред.: І. Р. Юхновський; Міжвідом. аналіт.-консульт. рада з питань розв. продукт. сил і вироб. відносин. — Київ : ФАДА, 2001. — 32 с. — ISBN 966-7625-16-8.
- Харчова промисловість України: стан та перспективи / І. Р. Юхновський, В. В. Балицька, В. М. Бондаренко та ін.; за ред.: І. Р. Юхновський; Міжвідом. аналіт.-консульт. рада з питань розв. продукт. сил і вироб. відносин. — Київ : ФАДА, 2001. — 339 с. — ISBN 966-7625-16-8.
- Юхновський І. Р. Мікроскопічна теорія фазових переходів у тривимірних системах / Юхновський І. Р., Козловський М. П., Пилюк І. В.; Нац. акад. наук України. — Львів : Євросвіт, 2001. — 590 с. — ISBN 966-7343-26-Х.
- Юхновський І. Р. Основи квантової механіки: Навчальний посібник для фізичних спеціальностей вищих навчальних закладів. — 2-е вид., перероб. й допов. — Київ : Либідь, 2002. — 392 с. — ISBN 966-06-217-0.
- Юхновський І. Р. Транспортний комплекс України. Автомобільні дороги: проблеми та перспективи: сборник научных трудов / І. Р. Юхновський, Г. Б. Лебеда, Т. І. Попова; За ред.: І. Р. Юхновський; Міжвід. аналіт.-консульт. рада з питань розвитку продукт. сил і вироб. відносин. — Київ : ФАДА, 2004. — 176 с. — ISBN 966-7625-76-1.
- Юхновський І. Р. Вибрані праці. Фізика: сборник научных трудов / І. Р. Юхновський; Авт. передм. І. Мриглод та ін.; Нац. акад. наук України, Ін-т фізики конденс. систем. — Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2005. — 856 с. — ISBN 966-553-472-6.
- Юхновський І. Р. Вибрані праці. Економіка: сборник научных трудов / І. Р. Юхновський; Верховна Рада України, Тимчас. спец. коміс. з питань майбутнього та ін. — Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2005. — 863 с. — ISBN 966-553-479-3.
- Юхновський І. Р. Транспортний комплекс України. Залізничний транспорт: проблеми та перспективи: сборник научных трудов / І. Р. Юхновський, Г. Б. Лебеда, Т. І. Попова; За ред.: І. Р. Юхновський; Міжвід. аналіт.-консульт. рада з питань розвитку продукт. сил і вироб. відносин. — Київ : ФАДА, 2006. — 288 с. — ISBN 966-7625-96-6.
- Юхновський І. Р. Головна мета України — побудувати суспільство з панівним середнім класом: лекція, прочит. у Волин. держ. ун-ті ім. Лесі Українки 30 березня 2006 р / І. Р. Юхновський, Волинський державний університет імені Лесі Українки. — Луцьк : Вежа, 2007. — 34 с. — ISBN 978-966-600-292-4.
- Юхновський І. Р. Вибрані праці / І. Р. Юхновський; Український інститут національної пам'яті, Інститут фізики конденсованих систем НАН України. — Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2010. — Т. 3: Політика. — 565 с. — ISBN 978-966-553-954-4.
- Юхновський І. Р. Бінарна функція розподілу для систем взаємодіючих заряджених частинок: за матеріалами канд. дис / І. Р. Юхновський; передм.: І. М. Мриглод, М. Головко. — Львів : Євросвіт, 2010. — 147 с. — ISBN 978-966-8364-55-6.
- ↑ Помер фізик-теоретик і Герой України Ігор Юхновський — 2024.
- ↑ Помер Ігор Юхновський, повідомив мер Львова — 2024.
- ↑ http://web.archive.org/web/20170208180329/http://zbruc.eu/node/26557
- ↑ Ігор Юхновський, академік НАНУ, один з батьків-засновників Української держави. 27.04.2022, 09:30
- ↑ Представники ЛНМУ імені Данила Галицького взяли участь в урочистостях з нагоди Дня міста Львова. 08.05.2023
- ↑ а б в г Помер перший очільник Інституту Ігор Юхновський. uinp.gov.ua. Український інститут національної пам'яті. 26 березня 2024. Архів оригіналу за 7 листопада 2025. Процитовано 29 березня 2024.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 3 квітня 2003 року № 655-IV «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього»
- ↑ Всеукраїнське об'єднання ветеранів (ЄДРПОУ 21672465) та Всеукраїнське об'єднання ветеранів Другої світової війни (ЄДРПОУ 23975081) — це різні організації.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 14 лютого 2006 року № 3440-IV «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу виборчого законодавства»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2006 року № 851 «Про призначення Юхновського І. Р. виконуючим обов'язки Голови Українського інституту національної пам'яті».
- ↑ Наталка Коваленко (14 грудня 2011). Ініціатива «Першого грудня». radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 10 липня 2025. Процитовано 26 грудня 2025.
- ↑ Помер Ігор Юхновський. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 26 березня 2024. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ Помер Ігор Юхновський. rbc.ua. РБК-Україна. 26 березня 2024. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 7 квітня 2024.
- ↑ Випускники 1971-2002: 1979 рік. physics.lnu.edu.ua. Фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Процитовано 26 грудня 2025.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1195/2005 «Про присвоєння І. Юхновському звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
- ↑ Указ Президента України від 30 серпня 2000 року № 1036/2000 «Про нагородження орденом «За заслуги»»
- ↑ Указ Президента України від 28 серпня 1995 року № 809/95 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- ↑ Указ Президента України від серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „25 років незалежності України“»
- ↑ Доктори Honoris Causa. lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Архів оригіналу за 18 жовтня 2025. Процитовано 26 грудня 2025.
- ↑ Наталія Жолинська (12 вересня 2024). 2025-й у Львівській громаді оголосили роком Ігоря Юхновського. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 12 вересня 2024. Процитовано 25 грудня 2025.
- ↑ У Києві перейменували ще 10 міських об'єктів, назви яких були пов'язані з країною-агресором. kyivcity.gov.ua. Київська міська державна адміністрація. 4 грудня 2025. Процитовано 4 грудня 2025.
- ↑ У Львові та області декомунізували ще 134 вулиці: перелік. 032.ua. 18 липня 2024. Процитовано 19 липня 2024.
- ↑ Уляна Сенько (16 березня 2025). У Львові 16 березня відкриють вулицю, названу іменем наймолодшого Героя України. lviv.media. Процитовано 16 березня 2025.
- ↑ Наталя Дуляба (19 грудня 2024). Вулицю у Львові перейменували на честь наймолодшого Героя України Павла Думанського. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 27 грудня 2024. Процитовано 16 березня 2025.
- ↑ Пресслужба ЛМР (18 грудня 2025). У Львові перейменували дві вулиці на честь видатних українців (відео). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 18 грудня 2025.
- Юхновський Ігор // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3950. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Б. Новосядлий. Людина-епоха національного державотворення: у Львові на 99-му р. життя відійшов у вічність Герой України, науковець, політик і громад. діяч І. Юхновський // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 3 квітня 2024. — № 14. — С. 6.
- Юхновський Ігор Рафаїлович: біографія. yukhnovkiyigor.openua.net. Відкрита Україна. Архів оригіналу за 24 вересня 2004. Процитовано 25 грудня 2025.
- Народні депутати України: Юхновський Ігор Рафаїлович. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 9 березня 2005. Процитовано 25 грудня 2025.
- Юхновський Ігор Рафаїлович. ntsh.org. Наукове товариство імені Шевченка. 1 квітня 2007. Архів оригіналу за 22 лютого 2025. Процитовано 25 грудня 2025.
- Ігор Юхновський: Ця війна психологічно складніша для солдата, ніж та, на якій був я 80 років тому. rozmova.wordpress.com. 2 лютого 2024. Архів оригіналу за 26 серпня 2025. Процитовано 25 грудня 2025.
- Ігор Юхновський: Люди, які виступають проти двопалатного парламенту, не розуміють його суті. glavcom.ua. Онлайн-медіа «Інформаційне агентство «Главком». 24 серпня 2015. Архів оригіналу за 6 травня 2025. Процитовано 25 грудня 2025.
- Ігор Юхновський: фізик, котрий був автором ідеї провести референдум про незалежність України. bbc.com. BBC News. 26 березня 2024. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 26 березня 2024.
- Народились 1 вересня
- Народились 1925
- Уродженці Дубенського повіту
- Померли 26 березня
- Померли 2024
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Викладачі Львівського університету
- Науковці Інституту теоретичної фізики НАН України
- Науковці Інституту фізики конденсованих систем НАН України
- Випускники Львівського університету
- Члени НРУ
- Члени КПРС
- Герої України — кавалери ордена Держави
- Кавалери ордена Свободи
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого III ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого IV ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» (Почесна відзнака Президента України)
- Нагороджені ювілейною медаллю «25 років незалежності України»
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Перші віце-прем'єр-міністри України
- Уряд Леоніда Кучми
- Голови Українського інституту національної пам'яті
- Дійсні члени НАН України
- Кандидати в президенти України (1991)
- Народні депутати України 1-го скликання
- Народні депутати України 2-го скликання
- Народні депутати України 3-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Члени НРУ (до 1991 року)
- Українські міністри
- Українські фізики
- Учасники Другої світової війни
- Ініціативна група «Першого грудня»
- Почесні громадяни Львова
- Доктори фізико-математичних наук
- Лауреати премії НАН України імені М. М. Боголюбова
- Лауреати премії НАН України імені М. М. Крилова
- Борці за незалежність України у XX столітті
- Українські довгожителі
- Почесні доктори Львівської політехніки



