Форейтор
_by_shakko_01.jpg)
Форе́йтор (від нім. Vorreiter — «передній вершник») — верхівець на виносному (та/або корінному) коні в запрягу цугом (рідше у запрягу парою). За допомогою пари коротших поводів правив своїм конем, за допомогою пари довших — другим виносним (корінним).
- Форейтор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
| Особи |   | |
|---|---|---|
| Різновиди пересувного складу | ||
| Пов'язані елементи | ||
| Інше | ||
|
Це незавершена стаття про професію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |