91 Егіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:27, 26 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (Посилання: +портал)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
91 Егіна
Відкриття
ВідкривачЕдуард Жан Марі Стефан
Місце відкриттяМарсель
Дата відкриття4 листопада 1866
Позначення
Позначення91 Aegina
Названа на честьЕгіна (німфа)
Тимчасові позначення 
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,589223079001 а. о.
Перигелій2,312394565665 а. о.
Афелій2,866051592337 а. о.
Ексцентриситет0,106915667321
Орбітальний період1521,782659369 д
Середня орбітальна швидкість0,236564661703 °/д
Середня аномалія102,7055406755°
Нахил орбіти2,106921240051°
Довгота висхідного вузла10,66905101410°
Аргумент перицентру72,69706221504°
Фізичні характеристики
Розміри109,81 км
Маса1,4× 1018 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні0,0307 м/с²
Друга космічна швидкість0,0580 км/с
Період обертання6,025 год
Альбедо0,0426
Температура~173 K
Спектральний типCP (Толен)
Ch (SMASS)
Стандартна зоряна величина8,84
CMNS: 91 Егіна у Вікісховищі

91 Егі́наастероїд головного поясу, відкритий 4 листопада 1866 року французьким астрономом Едуардом Стефаном у Марсельській обсерваторії, Франція. Астероїд названий на честь Егіни, німфи у давньогрецькій міфології[2].

Діаметр астероїда був уточнений після аналізу результатів, отриманих за допомогою інфрачервоної космічної лабораторії IRAS[3]. У 1994—1995 роках у рамках спільної програми Європейської південної обсерваторії та Харківської астрономічної обсерваторії було визначено період обертання астероїда[4].

Егіна належить до астероїдів типу С, не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 4,17 юліанського року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 91 Егіна (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2014.04.08.
  2. Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
  3. Edward F. Tedesco (2002). The supplemental IRAS minor planet survey (PDF). The Astronomical Journal. 123: 1056—1085.
  4. Asteroid observations at low phase angles. I. 50 Virginia, 91 Aegina and 102 Miriam. Процитовано 17.09.2009.[недоступне посилання з серпня 2019]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]