Навчальна відеогра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Навчальні відеоігри  — відеоігри, розроблювані для навчання людей будь-якого віку наданням інформації стосовно якогось об'єкту чи об'єктів, зміни уявлень про ці об'єкти, популяризації ідей та концептів, навчання або допомоги у вивченні якихось навичок. Навчальні відеоігри у процесі гри можуть познайомити дитину з тваринним світом або навчити рахувати, а дорослому допомогти вивчити іноземну мову чи розказати про якісь політичні події, наприклад вибори президента.

Типи навчальних відеоігор

Визначають два типи навчальних відеоігор:

  • Гейміфікація (англ. gamification) — використання ігрових елементів в комп'ютерній грі для заохочення або мотивування до навчання;
  • Ігрове навчання (англ. game-based learning) — навчання, яке повністю базується на віртуальній грі.[1]

Різновиди навчальних відеоігор:

  • За віком: для дітей, для підлітків, для дорослих.
  • За предметом навчання: вивчення мов, екологія, математика, астрономія, медицина, і т.д.
  • За виміром реальності: звичайні відеоігри, відеоігри віртуальної та доданої реальності.[2]
  • За професією (моделювання реальних ситуацій, формування навичок): пілотування літака, водіння автомобіля і т.д.[2]

Основні принципи в навчальних відеоіграх

Навчання є ефективним тоді, коли поєднує: особисті інтереси, осмислені взаємовідносини і реальні можливості. [3] Коли навчання в реальності не здається достовірним, навчання в умовах віртуальної реальності здається більш цікавим.

Основні принципи навчальних відеоігор:

  • Безпечність для здоров'я та психіки людини;
  • Гра є вільною, ніхто не примушує людину грати;[4]
  • Наявність конкретної мети та очікуваного результату;
  • Спільна гра, як функція, посилює соціальну та культурну взаємодію.[1]

Технічні особливості

Важливою частиною навчальної гри є зручний та зрозумілий інтерфейс, легкість інсталяції або можливість грати без неї. Якщо гра призначена для браузерів та гри по інтернету, важливою є сумісність з популярними браузерами.

Для гри у віртуальній та доповненій реальності потрібні додаткові програми, які сумісні з ПК та екіпіровка геймера.

Особливості ігрового дизайну

Так само як і в навчальній літературі та відео, у відеоіграх часто використовуються персонажі-викладачі, помічники та аватари. Наприклад, гравець може взяти на себе роль казкового персонажа, або таким персонажем буде помічник. Персонажами також можуть виступати відомі історичні особи, тварини, герої мультфільмів та художніх творів.

Див. також

Посилання

  1. а б Як навчання на основі ігор розвиває навички 21-го століття (укр.). Процитовано 31 жовтня 2020.
  2. а б Дія. Цифрова Освіта. osvita.diia.gov.ua. Процитовано 31 жовтня 2020.
  3. Resources. Connected Learning Alliance (англ.). Процитовано 31 жовтня 2020.
  4. Безчотнікова, А. (2015). Комп'ютерні та відеоігри як соціально-комунікаційний феномен. Діалог. № 20. с. 246—255. Процитовано 1 листопада 2020.