Симулятор побачень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зразковий вид симуляторів побачень (на прикладі Вікіпе-тан)

Симулятор побачень — жанр комп'ютерних ігор, тісно пов'язаний з романтичними аніме. Як правило, це або гра, за якою знято аніме, або гра, яка зроблена за мотивами аніме. Сюжет і мета в іграх цього жанру концентрується на тому, щоб домогтися успіху в романтичних стосунках. Як правило, гра надає гравцеві широкий вибір осіб протилежної статі, з якими можна зав'язати стосунки. У разі прихильності дівчини побачення може закінчуватися сценою еччі.

Також зустрічаються такі позначення цього жанру, як (яп. '«бішьоджьо гейм»), (японською: «романтична адвенча»|恋爱 Adventure|рен'ай Едвенчер, буквально «Романтичні пригоди»), (японською: «романтичний симулятор»|恋愛 シミュレーション ゲーム|рен'ай сі: мюре: вересень ге: му), симулятор знайомств або Дейта-сім '(від англійської: dat ing sim ulation).

Жанр виник в 1992-му році в Японії[1].

Геймплей[ред. | ред. код]

Подібно сюжету і стилю малюнка в аніме або манги, дизайн і геймплей в дейтсімах сильно залежить від цільової аудиторії гри, від передбачуваного статі, віку і соціальної групи гравця.

Сюжет таких ігор зазвичай нескладний. Дія розгортається в школі або іншому навчальному закладі, але часто зустрічаються ігри і в жанрі фентезі (де ви будете рятувати дівчат від чудовиськ), навіть економічні симулятори, як Harvest Moon — симулятор ферми з елементами dating sim.

Жіноча аудиторія[ред. | ред. код]

Характерною особливістю ігрового дизайну в симуляторі побачень, призначеному для дівчат, є велика кількість квітів на задньому тлі та в елементах оформлення ігрового екрану — рамках, кнопках, смугах прокрутки, тощо.

Популярність симуляторів побачення деколи знаходить незвичайне відображення в аніме, так наприклад в Ouran High School Host Club часто зустрічається стилізація ключових сцен під жіночий симулятор побачень з великою кількістю квітів і іншої атрибутики. Що цікаво, згодом вийшла гра з однойменною назвою, зроблена з того ж самого аніме.

Чоловіча аудиторія[ред. | ред. код]

Класичним представником цього жанру є гра True Love. У цій грі головний герой є учнем старших класів школи Мей-ай, який веде цілком звичайне шкільне життя і між заняттями знайомиться з дівчатами, а заодно намагається домогтися відповідних почуттів від улюбленої вчительки. При цьому кожна дівчина має свої власні інтереси і переваги, наприклад, одним важлива красива зовнішність, іншим - успіхи в навчанні, третім — «спортивність» і так далі. Гравець має декілька характеристик, які він може прокачувати, наприклад, займаючись спортом. Це є основною ознакою рольової гри, але, на відміну від більшості рольових ігор, прокачування характеристик робиться не для битв з монстрами, а для привернення уваги дівчат.

Про назви[ред. | ред. код]

Визначення «бісьодзьо гейм» може трактуватися в більш широкому сенсі, як назва будь-яких аніме-ігор, незалежно від їхнього геймплею.

Хоча «симулятор побачень» та «візуальний роман» можуть бути синонімами, існує тенденція називати їх терміном «візуальний роман» ігри зі спрощеним геймплеєм з мінімальною участю гравця, який не стільки грає, скільки дивиться аніме або читає мангу, що має комп'ютерний інтерфейс, на противагу більш повноцінній участі гравця в симуляторі побачень.

Історія[ред. | ред. код]

В 1992-му році гра (яп. Dokyusei) встановила збережений донині формат ігор цього жанру. Як правило, гравець управляє чоловіком, оточеним жіночими персонажами. Від вас вимагається вибрати відповідну дівчину і спробувати посилити її «любовний настрій», вибираючи потрібні відповіді в діалогах. Гра триває якийсь певний час, наприклад, місяць або три роки, і якщо врешті-решт вам не вдалося підкорити ні одну дівчину, то ви програєте. Символом перемоги зазвичай є секс з обраної дівчиною. Такий підхід дозволяє підвищити «реіграбельність»: гравець знову і знову проходить одну і ту ж гру, щоразу обираючи нових дівчат і отримуючи нові варіанти кінцівок.

Найвизначніші ігри[ред. | ред. код]

Багато популярних ігор пізніше екранізуються, звичайно як аніме-серіали.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Арсеній Кримов, Адам Троепольскій. [2] // Світ фантастики.