Космічний симулятор (жанр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сцена битви у MMORPG-космічному симуляторі EVE Online

Космічний симуля́тор — жанр відеоігор, що відтворюють із різним ступенем реалістичності керування космічним кораблем.

Жанр ігрових космічних симуляторів поділяється на кілька піджанрів: симулятори польоту в космосі, в яких акцент ставиться на реалістичному керуванні космічним кораблем; бойові, головним елементом яких є космічні битви; а також торгові, де в центрі уваги знаходиться, насамперед, економічний елемент ігрового світу (торгівля та піратство). Також космічні симулятори класифікуються за ступенем реалізму та свободи дій гравця.

Є думка, що цей колись популярний жанр відеоігор з початку 2000-х років занепадає[1][2][3].

Симулятори космічного корабля[ред. | ред. код]

Симулюють політ на справжньому чи збудованому на основі сучасних технологій космічному кораблі з максимально наближеними до реальності фізичною моделлю та керуванням. Представлені такими іграми, як Orbiter, Space Shuttle Simulator і Microsoft Space Simulator. Окрім керування космічним кораблем деякі ігри цього піджанру (Kerbal Space Program, Project Moonwalk) симулюють й інші елементи космонавтики, такі як побудова та запуск корабля.

Симулятори космічних битв[ред. | ред. код]

Найпоширеніші представники жанру. Ведуть своє походження ще з гральних автоматів. У цих іграх симулюються, насамперед, яскраві космічні битви, які набули популярності завдяки таким фантастичним творам, як «Зоряні війни», «Зоряний шлях», «Вавилон 5» та багатьом іншим.

Аркадні[ред. | ред. код]

Фізична модель у таких іграх зазвичай зовсім не відповідає реальній фізиці космічного апарату, вона набагато ближча до фізики аркадних авіасимуляторів. Найхарактерніша її особливість полягає в тому, що, попри те, що дія відбувається в космосі, апарат поводить себе ніби за наявності зовнішнього середовища, що забезпечує суттєвий опір:

  • політ по інерції неможливий: апарат із вимкненим двигуном за короткий час зупиняється;
  • швидкість прямо пропорційна потужності двигуна — при заданому положенні «ручки газу» апарат рухається з конкретною швидкістю;
  • при повороті апарату змінюється напрям його руху.

Таким чином, у цілому апарат поводиться подібно до реактивного літака в умовах однорідної щільної атмосфери та за відсутності гравітації.

Основним і, зазвичай, єдиним елементом таких ігор є космічні битви.

Приклади ігор[ред. | ред. код]

Реалістичні[ред. | ред. код]

В іграх цього жанру реалізовано багато елементів ньютонівської фізики. Характерною особливістю є порівняно вища складність керування, у зв'язку з чим гравцеві-початківцю доводиться активно користуватись автопілотом і системами допомоги, оскільки для засвоєння керування кораблем потрібний деякий час. На відміну від аркадних симуляторів, фізика польоту дозволяє, наприклад, скористатися інерцією й обертатися навколо своєї осі в будь-якому напрямку без зміни напрямку та швидкості руху.

Приклади ігор[ред. | ред. код]

Коридорні[ред. | ред. код]

«Коридорні» симулятори є сумішшю жанрів космічного симулятора та 3D-шутера. Результатом такого змішування є 3D-шутер, у якому гравцеві надано властиві космічним симуляторам шість ступенів вільності переміщення. Класикою такого піджанру є серія ігор Descent[ru], у яких гравець літає та б'ється в просторих шахтах всередині різних космічних об'єктів Сонячної системи.

Приклади ігор[ред. | ред. код]

Тактичні симулятори[ред. | ред. код]

Найпомітнішим представником цього жанру є Star Trek: Bridge Commander[ru], у якому гра ведеться від імені капітана великого корабля. Керування в таких іграх відбувається з виглядом від першої особи шляхом віддавання наказів старшим офіцерам, які перебувають у капітанській рубці. Існує також серія ігор Star Trek: Starfleet Command, де гравець керує великими кораблями, але тільки у двох вимірах.

Приклади ігор[ред. | ред. код]

Свобода у космічних симуляторах[ред. | ред. код]

За ступенями вільності дії космічні симулятори поділяють на кампанії і «відкриті всесвіти» (англ. open universe), а також симулятори з елементами стратегії.

Кампанії[ред. | ред. код]

Як правило, такі ігри є військовими кампаніями — частинами глобального конфлікту, що складаються з лінійної (інколи розгалуженої) послідовності окремих місій, по мірі проходження яких розгортається сюжет. Гравець зазвичай виступає в ролі одного з пілотів ескадрильї, що базується на космічній станції або авіаносці. Характерним представником цього жанру є основна серія Wing Commander[ru].

Приклади ігор[ред. | ред. код]

Відкритий всесвіт[ред. | ред. код]

Ігри цього піджанру симулюють ціле міжпланетне суспільство зі своїми економічними й політичними взаємозв'язками. Свобода пересування в ігровому світі обмежена лише сюжетом. При цьому геймплей містить елементи рольових і пригодницьких ігор: гравець може самостійно брати різні завдання, покращувати свій корабель і будувати відносини з наявними у грі різними й, нерідко, ворогуючими політичними групуваннями.

Класикою цього піджанру є гра Elite. Серед серії Wing Commander[ru] до таких ігор належить Wing Commander: Privateer[en]. Як правило, «відкритий всесвіт» притаманний торговим симуляторам, у яких, окрім основного сюжету (якщо він є), гравець може займатися як торгівлею, так і піратством.

Приклади ігор[ред. | ред. код]

MMORPG[ред. | ред. код]

З елементами стратегії[ред. | ред. код]

В іграх цього піджанру наявні властиві космічним глобальним стратегіям моменти, такі як будівництво на планетах, проектування і будівництво кораблів, а також проведення науково-дослідних робіт. При цьому гравець може безпосередньо брати участь у космічних битвах, керуючи одним з кораблів свого флоту. Найяскравішим прикладом таких ігор є Wing Commander: Armada[ru].

У космічних симуляторах з елементами стратегій зазвичай планування майбутніх бойових дій (та будівництво) — тобто власне стратегічна частина гри — відбувається у покроковому режимі як у X-COM: Interceptor[ru], але може відбуватись і у реальному часі, який можна як прискорювати, так і сповільнювати, як у X-COM: Interceptor[ru].

Приклади ігор[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Space Interceptor: Project Freedom (HTML) (англ.). MyGamer. 9 листопада 2004. Архів оригіналу за 14 квітня 2005. Процитовано 19 лютого 2009. 
  2. Weise, Matt (28 травня 2003). Freelancer (HTML) (англ.). GameCritics. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 19 лютого 2009. 
  3. Wen, Howard (12 лютого 2008). What Happened To The Last Starfighters? (англ.). The Escapist. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2009. 

Посилання[ред. | ред. код]