Кайя Сааріаго
| Кайя Сааріаго | |
|---|---|
| Kaija Saariaho | |
 | |
| Ім'я при народженні | фін. Kaija Anneli Laakkonen[1] |
| Народилася | 14 жовтня 1952 Гельсінкі |
| Померла | 2 червня 2023[2][3][1] (70 років) VIII округ Парижа, Франція[2][3][1] ·гліобластома[4] |
| Країна |  Фінляндія |
| Національність | фінка |
| Місце проживання | Париж[5] |
| Діяльність | композиторка |
| Галузь | сценічне мистецтво, музика[6] і музична композиція[6] |
| Alma mater | Академія імені Сібеліуса |
| Вчителі | Пааво Хейніненd і Браян Фернехоу |
| Знання мов | фінська[7][8], французька[7], англійська[7] і німецька[7] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури і Академія красних мистецтв Франції[9] |
| Жанр | опера |
| Magnum opus | Orion[d], Émilied, L'Amour de loind, Adriana Materd, Innocenced і Maad |
| Батько | Launo Laakkonend[10] |
| У шлюбі з | Жан-Батіст Баррьєрd[11][4] |
| Діти (2[4]) | Aleksi Barrièred[4] |
| Нагороди |     Член Американської академії мистецтв і наук[d] Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd |
| IMDb | ID 0754347 |
| Сайт | saariaho.org |
Кайя Сааріаго (фін. Kaija Saariaho; нар. 14 жовтня 1952, Гельсінкі[5]) — фінська композиторка.
Життєпис
Батьки Кайї Аннелі Лааконен (фін. Kaija Anneli Laakkonen) не були музикантами, але вони цікавилися образотворчими мистецтвами й мали колекцію картин. З дитинства майбутня композиторка мала сильний потяг до музики. Зокрема, вона часом не могла заснути, бо їй заважала «музика в її голові»[12]. У дитинстві вона брала приватні науки гри на скрипці, фортепіано, і, згодом, гітарі. З 1970 по 1972 року вона навчалася як скрипалька й піаністка у Східному музичному інституті Гельсінкі[13], але навчання там було занадто зосереджено на виконавстві.
У 1972 році Кайя вступила в Академію мистецтв Гельсінкі, проте за кілька років вона припинила навчання там. Паралельно навчалася у Консерваторії Гельсінкі спершу як піаністка, а в останній рік навчання — як органістка. Також вона вивчала музикознавство в університеті Гельсінкі[13].
З 1976 року навчалася композиції у Академії ім. Сибеліуса у Пааво Гейнінена[14][15], а також заснувала творчу групу «Open Ears»[5] (фін. Korvat auki ry) разом з Esa-Pekka Salonen і Magnus Lindberg[16]. Після закінчення Академії у 1980 році вона навчається у Вищій школі музики у Фрайбурзі у Браяна Фернехоу та Клауса Губера, яку закінчила у 1982 році.[13] Також вона була учасницею Дармштадських курсів нової музики. У 1982 році почала вивчати техніки застосування комп'ютерів у композиторській творчості в IRCAM'і, і того ж року переїхала до Парижа, де мешкає з того часу[5][15]. У 1983 р. також працювала над електронною доріжкою свого твору «Verblendungen у Groupe de Recherches Musicales».
З того часу Сааріаго присвячує себе здебільшого написанню музики. У 1988—89 роках вона була композиторкою-резиденткою у Сан-Дієго, а у 1993 році вона була композиторкою-резиденткою в Кіото. Протягом 1997—98 років навчального року разом з чоловіком Жаном-Батістом Барʼєре була запрошеною професоркою з композиції у Академії музики ім. Яна Сібеліуса.[13] У 80-х роках вона також отримала ряд нагород і замовлень. У рамках одного з них вона написала твір «Nymphéa», прем'єра якого відбулася у виконанні Кронос-квартету (замовлення від Лінкольн-центру). У 1991 р. вона отримала замовлення від Фінського національного балету, для якого вона написала «The Earth». Під час перебування у Кіото вона отримала замовлення від коледжу Куніташі, завдяки якому вона написала Шість японських садів для перкусії й електроніки. Для Гідона Кремера вона написала «Graal Théâtre» у 1994 році. У 2000 році під керівництвом Кента Нагано відбулася премʼєра її опери «L'amour de loin».
Композиторка одружувалася двічі — перший раз у 1972 року з Markku Veikko Ilmari Saariaho, проте вони невдовзі розлучилися. Вдруге вона одружилася у 1984 році із Жаном-Батістом Бар'єре[17], у них є двоє дітей.
Творчість
На стиль Кайі Сааріаго мала вплив творчість композиторів-спектралістів Жерара Грізе і Трістана Мюрая[12], а також має певні спільні риси з музикою Дьордя Лігеті[13]. Значення тембру переважує над мелодією чи гармонією у її музичній мові. У її доробку камерна, симфонічна, вокальна, електроакустична музика, чотири опери, ораторія.
Серед найвідоміших творів — Verblendungen (1982—1984), де вона поєднує оркестр і запис на плівці, Lichtbogen (1986, ансамбль і live electroincs), Orion для оркестру (2002), L'amour de loin (2000, опера), Jardin secret II (1984—86, клавесин і плівка) та ін.
Примітки
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
- ↑ а б в Pitkänen H., Tiikkaja S. Säveltäjä Kaija Saariaho on kuollut // Helsingin Sanomat / за ред. K. Niemi — Helsinki: Sanoma Media Finland, 2023. — ISSN 0355-2047; 1239-257X; 1798-1557
- ↑ а б в Kaija Saariaho, l'une des plus grandes compositrices de notre temps, s'est éteinte — 2023.
- ↑ а б в г Puljujärvi I. Säveltäjä Kaija Saariaho, 70, on kuollut // Iltalehti — Helsinki: Alma Media, 2023. — 122548 екз. — ISSN 0783-0025; 1797-7983
- ↑ а б в г Біографія на сайті композиторки
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Kaija Saariaho entre à l’Académie des Beaux-Arts — 2022.
- ↑ https://kansallisbiografia.fi/talousvaikuttajat/henkilo/1472
- ↑ The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
- ↑ а б A guide to Kaija Saariaho's music
- ↑ а б в г д Esa Laaksonen. Saariaho, Kaija (1952 - ). 100 Faces from Finland – a Biographical Kaleidoscope. Переклад Ruth Urbom.
- ↑ Paavo Heininen
- ↑ а б Біографія на сайті AllMusic.com
- ↑ Kaija Sariaho. Polar Music Prize.
- ↑ фр. Jean-Baptiste Barrière
Посилання
|
- Народились 14 жовтня
- Народились 1952
- Померли 2 червня
- Померли 2023
- Померли у Франції
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Американської академії мистецтв і літератури
- Кавалери ордена «За заслуги» (Франція)
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Нагороджені медаллю Pro Finlandia
- Лауреати BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Award
- Почесні доктори університету Бордо III
- Фінські композитори
- Композитори XX століття
- Композитори XXI століття
- Спектральна музика
- Електронна музика
- Уродженці Гельсінкі