Lepidium apetalum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:33, 19 січня 2022, створена Sehrg (обговорення | внесок) (Speciesbox, оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Lepidium apetalum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Хріниця (Lepidium)
Вид:
L. apetalum
Біноміальна назва
Lepidium apetalum
Синоніми

Crucifera apetala (Willd.) E.H.L.Krause
Lepidium chitungense Jacot Guill.
Lepidium incisum Roth
Lepidium incisum Roth ex Bieb.
Lepidium micranthum Ledeb.
Thlaspi apetalum (Willd.) Poir.

Lepidium apetalum (укр. хріниця безпелюсткова[1]) — вид рослин з роду хріниця (Lepidium) родини капустяних (Brassicaceae).

Морфологія

Lepidium apetalum загальний вигляд
Плоди Lepidium apetalum
Lepidium apetalum на подвір'ї, Корея

Одно- або дворічна трав'яниста рослина. Стебло зазвичай гіллясте від самої основи і вище, розкинуте, рідше прямостояче, 5–30 см заввишки, вкрите разом з квітконіжками короткими жорсткими голівчастими волосками, які можна розгледіти під лупою. Нижні листки черешкові, довгасті, довгасто-оберненояйцевидні або лінійно-ланцетні, від великозубчастих до гребневидно-перистонадрізаних або розсічених на цільні лінійно-довгасті лопаті, що в'януть до моменту плодоношення, решта — сидячі, звужені до основи, у великих екземплярів виразно обіймають половину стебла, ланцетні або лінійні, у верхній частині розставлені пилчаcто-зубчасті або цілокраї, голі, 0,6–4 см завдовжки, 1–5 мм завширшки. Китиці дуже густі, багатоквіткові, значно подовжуються при відцвітанні; квітконіжки близько 2–4 (5) мм завдовжки. Чашолистки еліптичні, 0,7–0,8 мм завдовжки, 0,3–0,4 мм завширшки, на верхівці нерідко червонуваті, іноді у верхівки з кількома простими волосками. Пелюстки коротші за чашолистки, зазвичай недорозвинені, лінійні або ниткоподібні, частіше їх немає; тичинки в числі 2–4. Стручечки округло-еліптичні, 2–2,5 (3) мм завдовжки, 1,75–2 мм завширшки, найширші в середній частині, з невеликою виїмкою на верхівці, на дні якої міститься майже сидяче рильце. Насіння світло-коричневе, майже гладке, овальне, до 1,5 мм завдовжки.

Число хромосом — 2n=32 (3).

Фенологія

Цвітіння відбувається з травня до серпня; насіння дозріває з липня до жовтня.

Поширення

Природний ареал

Місцями вид занесений до Європи.

Екологія

Росте в солонцюватих степах, на кам'янистих і щебенистих схилах, на прируслових галечниках, вздовж узбіччя доріг, на вулицях населених пунктів, на солонцюватих ґрунтах, збитих випасом пасовищах, біля тваринницьких ферм, на полях, на покладах від передгір'я до верхнього пояса гір.

Хімічний склад

Надземна частина містить флавоноїди (глікозиди кемпферол і кверцетин) і алкалоїди. Насіння містить 24 % жирної олії. У його складі жирні кислоти (ліноленова, олеїнова, ерукова, пальмітинова, лінолева, арахінова, стеаринова і бегенова).

Застосування

У китайській і тибетській медицині траву використовують як жарознижувальний засіб. Насіння приймають як сечогінний і відхаркувальний засіб. Охолоджує жар в легенях, усуває задишку.

Див. також

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Джерела

Посилання

  • Lepidium apetalum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  • Lepidium apetalum Willdenow, Sp. Pl. 3: 439. 1800. 独行菜 du xing cai (Description from Flora of China) [Lepidium apetalum Willdenow, Sp. Pl. 3: 439. 1800. 独行菜 du xing cai (Опис від Флора Китаю)]. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 25.12.2016.
  • Lepidium apetalum Willd. FLORUZ (Флора Узбекистану) ((рос.)) . Інститут генофонду рослинного и тваринного світу Академії наук Республіки Узбекистан. Архів оригіналу за 26.12.2016. Процитовано 25.12.2016.

Література

  • Flora of China Editorial Committee. 2001. Flora of China (Brassicaceae through Saxifragaceae). 8: 1–506. In C. Y. Wu, P. H. Raven & D. Y. Hong (eds.) Fl. China. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis.
  • Nasir, E. & S. I. Ali (eds). 1980—2005. Fl. Pakistan Univ. of Karachi, Karachi.
  • Warwick, S. I., A. Francis & I. A. Al-Shehbaz. 2006. Brassicaceae: Species checklist and database on CD-Rom. Pl. Syst. Evol. 259: 249—258.
  • Bensky, D., A. Gamble, & T. J. Kaptchuk Chinese herbal medicine: Materia medica, rev. ed. 1993 (Chin Herb Med) (англ.)
  • Chinese Academy of Sciences Flora reipublicae popularis sinicae. 1959- (F China) (англ.)
  • Chowdhery, H. J. & B. M. Wadhwa Flora of Himachal Pradesh. 1984 (F Himachal) (англ.)
  • FNA Editorial Committee Flora of North America. 1993- (F NAmer) (англ.)
  • Hara, H. et al. An enumeration of the flowering plants of Nepal. 1978—1982 (L Nepal) (англ.)
  • Institute of Chinese Materia Medica, China Academy of Traditional Chinese Medicine Medicinal plants in China: a selection of 150 commonly used species. WHO Regional Publications, Western Pacific Series no. 2. 1989 (Med Pl China) (англ.)
  • Iwatsuki, K. et al. Flora of Japan. 1993- (F Japan) (англ.)
  • Nasir, E. & S. I. Ali, eds. Flora of [West] Pakistan. 1970- (F Pak) (англ.)
  • Sharma, B. D. et al., eds. Flora of India. 1993- (F India) (англ.)
  • Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. Flora of China (English edition). 1994- (F ChinaEng) (англ.)