Бараші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:14, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бараші
Герб Барашів Прапор Барашів
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Новоград-Волинський район
Тер. громада Барашівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080030010060384
Облікова картка Бараші 
Основні дані
Засноване 1566
Населення 2032
Площа 9,15 км²
Густота населення 222,08 осіб/км²
Поштовий індекс 11255
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°42′56″ пн. ш. 28°01′51″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		206 м
Водойми р. Уж, Городивна
Відстань до
обласного центру 		81 км
Відстань до
районного центру 		35 км
Найближча залізнична станція Яблунець
Відстань до
залізничної станції 		12 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11255
Карта
Бараші. Карта розташування: Україна
Бараші
Бараші
Бараші. Карта розташування: Житомирська область
Бараші
Бараші
Мапа
Мапа

CMNS: Бараші у Вікісховищі

Бараші́ — смт в Україні, адміністративний центр Барашівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області. Населення становить 1989 осіб. В 1923—62 роках — центр колишнього Барашівського району Житомирської області.

Географія

Селище розташоване над річкою Уж, правою притокою Прип'яті. Тут є великий ставок площею водного дзеркала 22,60 га[1].

У селищі річка Городивна впадає у річку Уж.

Населення

Станом на 1885 рік кількість мешканців становила 978 осіб, кількість дворів — 170[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2806 осіб (1074 чоловічої статі та 1732 — жіночої), з яких 338 — православної віри[3].

У 1906 року кількість дворів становила 390, мешканців — 2609[4].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 3 353 особи, кількість дворів — 610[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 2 451 особу.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 2 032 особи[6].

Історія

Перша згадка — у 1586 році. У центрі села, на березі річки знайдено залишки древнього городища Замчища XII-XIII століття (близько 0,6 га). Також виявлено 32 кургани в чотирьох групах[7].

У 1854 році Анелею Рациборською у Барашах була заснована фабрика порцеляни[8]. У 1881 році на Барашівському порцеляновому заводі було 4 печі, виготовлялося до 150 тис.штук фарфорового та фаянсового посуду. Власницею заводу була А. Рациборська, орендатором — купець Гершфельд[9]. У 1903 році річний обіг виробництва на порцеляновому заводі становив 30 000 руб., обслуга — 70 працівників. У 1904 році завод згорів, відновити його вдалось лише частково і через декілька років виробництво зовсім занепало[джерело?].

У 1867 побудовано дерев'яну церкву Преображення Господнього. Неподалік церкви, в урочищі Миколинці, на благодатному джерелі Миколая побудовано капличку. При церкві 1872 року було відкрито однокласне народне училище Міністерства народного просвітництва. У Барашах був і римо-католицький костел святого Антонія.[джерело?]

Станом на 1885 рік, у колишньому власницькому селі, центрі Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії існували православна церква, костел, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки та порцеляновий завод[2]. Також була земська поштова станція.

В 1906 році — село в складі Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 75 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в містечку Горошки[4].

За даними 1913 року, мешканців села обслуговували земська лікарня, аптечний пункт, близько 15 лавок, двокласне училище. Станом на 1915 рік були три парових млина, один водяний млин.[джерело?]

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Барашівської сільської ради, від 7 березня 1923 до 30 грудня 1962 року — адміністративний центр Барашівського району. Після його ліквідації, 30 грудня 1962 року, разом із сільською радою, увійшло до складу Ємільчинського району Житомирської області[10].

Під час голодомору у 1932—1933 років в селі померло 37 чоловік.

В період загострення комуністично-сталінського терору проти українського народу в 30-і роки минулого століття, органами НКВС було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 70 жителів села, з яких 26 чоловік розстріляно. Нині всі постраждалі від радянської влади реабілітовані[11].

На території військкомату німецькі окупанти влаштували єврейське гетто. Так, наприкінці жовтня 1941 року у сусідній колонії Сербинівка було розстріляно 300 чоловік, 100 з яких — жителі Барашів.[джерело?]

В жовтні-листопаді 1943 року поблизу бункерів села йшли запеклі бої між солдатами УПА, радянською армією та німецькими окупантами.[джерело?]

Футбольний клуб «Бараші» — чемпіон Житомирської області 2011 року[12].

До 28 липня 2016 року — адміністративний центр Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області. Відтоді увійшло до складу Барашівської сільської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[13].

24 вересня 2016 року відбулося святкування 450-річниці від першої писемної згадки про село Бараші. Серед запрошених гостей був народний депутат України Литвин Володимир Михайлович[14].

Відомі люди

Галерея

  • Південно-східна околиця Барашів
    Південно-східна околиця Барашів
  • У центрі села
    У центрі села
  • Будинок радянської доби на Замчищі
    Будинок радянської доби на Замчищі
  • Православна церква в Барашах
    Православна церква в Барашах
  • Річка Уж в Барашах
    Річка Уж в Барашах
  • Міст через річку Уж в Барашах
    Міст через річку Уж в Барашах
  • Православне кладовище
    Православне кладовище
  • Пам'ятник Бахуринським на польському кладовищі у Барашах
    Пам'ятник Бахуринським на польському кладовищі у Барашах
  • Північно-східна околиця Барашів
    Північно-східна околиця Барашів
  • Річка Городивна у Барашах
    Річка Городивна у Барашах

Примітки

  1. ↑ Ставки та водосховища. Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
  2. ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-17. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ↑ а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 2. Процитовано 13 червня 2021.
  5. ↑ Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 129. Процитовано 24 липня 2021.
  6. ↑ Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Процитовано 13 червня 2021.
  7. ↑ Антонович, Владимир Бонифатьевич (1900). Археологическая карта Волынской губернии.
  8. ↑ Soubise Bisier (1913). O fabrykach ceramiki (пол) . Warszawa. с. 4.
  9. ↑ Орлов П. А. (1881). Указатель фабрик и заводов Европейской России с Царством Польским и Великим княжеством Финляндским.: Материалы для фабрично-заводской статистики (рос) . С-Пб.: Тип. братьев Пантелеевых. с. 330.
  10. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 35, 195. Процитовано 13 червня 2021.
  11. ↑ Реабілітовані історією" (Житомирська область)
  12. ↑ ФК «Бараші» - чемпіон Житомирської області з футболу. Доля срібла залежить від «Арсеналу». https://www.sportzt.com/. Процитовано 11 лютого 2021.
  13. ↑ Барашівська сільська рада Житомирська область, Ємільчинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 11 лютого 2021.
  14. ↑ Литвин похвалився тим, що передав школярам 400 кг цукру. https://glavcom.ua/. Процитовано 11 лютого 2021.

Джерела

  • Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. -  Житомир: Полісся —  ISBN 966—655 — 220 — 5
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область — Житомир: Полісся, 2008. — 1116 с. -  ISNB 978—655 — 361 — 7

Література

  • Запорожченко А.Л., Дерев'янко Ф.М. Бараші́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.260-266

Посилання


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бараші&oldid=34589045