U-257
U-257 | ||
---|---|---|
Під прапором | ![]() | |
Спуск на воду | 19 листопада 1941 року | |
Виведений зі складу флоту | 24 лютого 1944 року | |
Сучасний статус | 24 лютого 1944 року потоплений у Північній Атлантиці глибинними бомбами британського фрегата «Нене» та канадського «Васкасу» | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-257 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 23 грудня 1939 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Bremer Vulkan-Vegesacker Werft» у місті Бремен-Вегесак 22 лютого 1941 року під заводським номером 22, спущений на воду 19 листопада 1941 року, 14 січня 1942 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також під час служби входив до складу 3-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Гайнц Раге.
Човен зробив 6 бойових походів, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
24 лютого 1944 року потоплений у Північній Атлантиці північніше Азорських островів (47°19′ пн. ш. 26°00′ зх. д. / 47.317° пн. ш. 26.000° зх. д.) глибинними бомбами британського фрегата «Нене» та канадського «Васкасу». 30 членів екіпажу загинули, 19 врятовані[2].
Див. також
- Л-3 «Фрунзенець»
- Підводні човни типу «Гато»
- USS Bluegill (SS-242)
- HMS Safari (P211)
- Підводні човни типу «Середня»
- HMS Upholder (P37)
![]() |
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |