U-135 (1941)
U-135 | ||
---|---|---|
U-135 під атакою Каталіни | ||
Верф | Vegesacker Werft GmbH, Бремен | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Порт приписки | Кіль, Саламін | |
Замовлення | 7 серпня 1939 | |
Закладений | 16 вересня 1940 | |
Спуск на воду | 12 червня 1941 | |
Введений до складу флоту | 16 серпня 1941 | |
Виведений зі складу флоту | 15 липня 1943 | |
На службі | 1941—1943 | |
Загибель | 15 липня 1943 року потоплений східніше Канарських островів британськими шлюпом «Рочестер», корветами «Мінонет» і «Бальзам» та американським летючим човном «Каталіна». | |
Сучасний статус | затоплений | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
Вартість | 4 760 000 ℛℳ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів (32,8 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів (14,1 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 230 м | |
Гранична глибина занурення | 250—295 м | |
Дальність плавання | 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 44-52 особи | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед та 26 мін TMA | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
U-135 — німецький підводний човен типу VIIC часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 7 серпня 1939 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Bremer Vulkan» у місті Бремен 16 вересня 1940 року під заводським номером 14, спущений на воду 12 червня 1941 року, 16 серпня 1941 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 7-ї флотилії.
Човен зробив 7 бойових походів, в яких потопив 3 (загальна водотоннажність 31 302 брт) та пошкодив 1 судно.
15 липня 1943 року потоплений в Північній Атлантиці, на схід від Канарських островів (28°20′ пн. ш. 13°17′ зх. д. / 28.333° пн. ш. 13.283° зх. д.) глибинними бомбами британського шлюпа «Рочестер», корветів «Мінонет» і «Бальзам» та американського летючого човна «Каталіна». 5 членів екіпажу загинули, 41 врятовані[2].
- Капітан-лейтенант Фрідріх-Герман Преторіус (16 серпня 1941 — листопад 1942)
- Оберлейтенант-цур-зее резерву Гайнц Шютт (листопад 1942 — 3 червня 1943)
- Оберлейтенант-цур-зее Отто Лютер (4 червня — 15 липня 1943)
Назва | Тип | Належність | Дата | Тоннаж (БРТ) | Вантаж | Статус | Місце |
Gandia | суховантаж | Бельгія | 22 січня 1942 | 9 626 | 500 т карбонату калію як баласт | потоплено | 45°00′ пн. ш. 41°00′ зх. д. / 45.000° пн. ш. 41.000° зх. д. |
Fort Qu'Appelle | суховантаж | Велика Британія | 17 травня 1942 | 7 127 | 9 200 т генеральних вантажів, включно з 500 т ацетону | потоплено | 39°50′ пн. ш. 63°30′ зх. д. / 39.833° пн. ш. 63.500° зх. д. |
Pleasantville | суховантаж | Норвегія | 8 червня 1942 | 4 549 | 3 000 т фосфатів та військових матеріалів, включно з автомобілями, вантажівками літаком та двома локомотивами | потоплено | 34°12′ пн. ш. 68°00′ зх. д. / 34.200° пн. ш. 68.000° зх. д. |
Twickenham | суховантаж | Велика Британія | 15 липня 1943 | 4 762 | Вугілля | пошкоджено | 28°36′ пн. ш. 13°18′ зх. д. / 28.600° пн. ш. 13.300° зх. д. |
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ U - 135. uboat.net. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020 року.(англ.)
- ↑ U - 135. u-boote.ru. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 4 грудня 2020 року.(рос.)
- ↑ Потоплені та пошкоджені судна. uboat.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2020 року.(англ.)