U-400

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-400
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Порт приписки Кіль, Гортен, Крістіансанн
Спуск на воду 8 січня  1944
Виведений зі складу флоту грудень 1944
Сучасний статус
загинула на мінах
Проєкт
Тип ПЧ средній ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів
Робоча глибина занурення 230 м
Гранична глибина занурення 250—295 м
Автономність плавання 15 725 км, 150 км під водою
Екіпаж 42-46 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Озброєння
Артилерія C35 88 мм/L45 із 220 зарядами
Торпедно-
мінне озброєння
4 носовий та один кормовий TA калібру 533 мм,
ППО 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling

U-400 — середній німецький підводний човен типу VII C часів Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

Замовлення на будівництво субмарини було віддано 25 серпня 1941 року. Субмарина була закладена 18 листопада 1942 року на верфі Говальдтсверке, Кіль, під будівельним номером 32, спущена на воду 8 січня 1944 року. Човен увійшов в дію 18 березня 1944 року. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Горст Кройц.

Флотилії[ред. | ред. код]

Історія служби[ред. | ред. код]

Човен здійснив один бойовий похід, успіхів не досяг.

14 грудня 1944 року U-400 затонув в Кельтському морі, підірвавшись на британському мінному полі «HW A3» (50°33′16″ пн. ш. 5°11′37″ зх. д. / 50.55444° пн. ш. 5.19361° зх. д. / 50.55444; -5.19361), встановленому 3 грудня 1944 року британським загороджувачем «Аполло».. Всі 50 членів екіпажу загинули.[1]

Каркас човна був одним з трьох кістяків (інші — U-325 та U-1021), знайдених дайверами-аматорами в 1999-2001 роках.[2] До знахідки історики вважали, що U-400 був потоплений 17 грудня 1944 року в Північній Атлантиці в районі з координатами 51°16′ пн. ш. 08°05′ зх. д. / 51.267° пн. ш. 8.083° зх. д. / 51.267; -8.083 глибинними бомбами з британського фрегата «Ньясаленд». Насправді в тій атаці загинув U-772.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Type VIIC U-boat U-400 - German U-boats of WWII - uboat.net. www.uboat.net. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 1 травня 2022.
  2. uboat.net — Articles. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 26 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Helgason, Guðmundur (1995-2009). U-400. uboat.net. Процитовано 13 жовтня2008.[недоступне посилання з лютого 2019]

Література[ред. | ред. код]

  • Бишоп К. Подводные лодки кригсмарине. 1939—1945. Справочник-определитель флотилий = Kriegsmarine U-boats 1939—1945. — М.: Эксмо, 2007. — 192 с. — (Военная техника III Рейха). — ISBN 978-5-699-22106-6. (рос.)
  • Ровер Ю. Субмарины, несущие смерть. Победы подводных лодок стран гитлеровской Оси = Jürgen Rohwer. Axis submarine successes 1939—1945. — М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2004. — 416 с. — 2000 экз. — ISBN 5-9524-1237-8. (рос.)