U-100 (1940)
U-100 | ||
---|---|---|
Підводний човен U-100 на ходових випробуваннях | ||
Під прапором | Третій Рейх | |
Спуск на воду | 10 квітня 1940 року | |
Виведений зі складу флоту | 30 травня 1940 року | |
Сучасний статус | 17 березня 1941 року під час атаки конвою HX 112 був атакований глибинними бомбами британських есмінців «Венок» і «Волкер», вимушено сплив і був протаранений «Веноком», унаслідок чого затонув | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Розробник проєкту | Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль | |
Вартість | 4 439 000 ℛℳ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Автономність плавання | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 44-60 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 66,5 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 753 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB |
U-100 — німецький підводний човен типу VIIB, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 22 травня 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 10 квітня 1940 року, а 30 травня 1940 року корабель увійшов до складу 7-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини ВМС[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Йоахім Шепке.
U-100 належав до німецьких підводних човнів типу VIIB, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 7-ї навчальної флотилії ПЧ, згодом перейшов до бойового складу цієї флотилії. З серпня 1940 до березня 1941 року підводний човен здійснив 6 бойових походів в Атлантичному океані, під час яких потопив 25 суден противника сумарною водотоннажністю 135 614 брутто-регістрових тонн, пошкодив чотири судна (17 229 GRT) та одному судну завдав невиправних пошкоджень (2 205 GRT)[2].
9 березня 1941 року U-100 вирушив у шостий та останній похід. 17 березня човен наблизився до конвою HX 112, але на відстані 1000 метрів був виявлений британським есмінцем «Венок» за допомогою радара типу 286. U-100 став першим U-Boot, який був виявлений за допомогою апаратури такого типу у часи Другої світової війни. Німецький човен піддався скоординованій атаці глибинними бомбами есмінців «Венок» і «Волкер», вимушено сплив і був протаранений «Веноком», після чого човен затонув забравши майже весь екіпаж разом з командиром капітаном Шепке. Лише шість з 53 членів екіпажу човна вижили, провівши решту війни в полоні.
- Список підводників — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста
- Список найрезультативніших підводних човнів Німеччини
- Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини
- HMS Cachalot (N83)
- С-1 (підводний човен СРСР)
- Capitano Tarantini (1940)
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-100. uboat.net. Архів оригіналу за 25 січня 2021.(англ.)
- ↑ а б Ships hit by U-100. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Patrols by U-100. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Empire Merchant. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Jamaica Pioneer. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Dalblair. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Hartismere. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Astra II. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Alida Gorthon. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Empire Moose. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Canonesa. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Torinia. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Dalcairn. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Empire Airman. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Scholar. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Frederick S. Fales. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Simla. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Shekatika. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Boekelo. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Blairspey. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Caprella
- ↑ Sitala
- ↑ Loch Lomond
- ↑ Justitia. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Bradfyne. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Ootmarsum. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Bruse. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Salonica. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Leise Mærsk. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Bussum. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Kyleglen. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Euphorbia. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Napier Star. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- Kemp, Paul (1997). U-Boats Destroyed — German Submarine Losses in the World Wars. Arms and Armour Press. p. 69. ISBN 1-85409-321-5.
- Type VIIB [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
- U 100 [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- Немецкие подводные лодки VII серии(рос.)
- U-100 [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)