U-213

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-213
U 213.jpg
Історія човна
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 24 липня 1941 року
Сучасний статус потоплена 31 липня 1942 рік
Основні характеристики
Тип корабля ДПЧ-мінний загороджувач
Позначення проекту VII D[1][2]
Швидкість (надводна) 16,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,3 вузлів
Гранична глибина занурення 230
Екіпаж 46—52 чоловіки
Розміри
Водотоннажність надводна 965
Водотоннажність підводна 1080
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,9
Ширина корпусу найб. 6,4
Середня осадка (по КВЛ) 5
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм/45 C35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носові TA + 1 кормовий TA

14 торпед або 26 TMA мін або 39 TMB мін, 15 SMA мін в вертикальних шахтах

ППО 2 × 20-мм C30

U-213 — німецький підводний мінний загороджувач типу VII D часів Другої світової війни. Замовлення на будівництво було віддано 16 лютого 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії Germaniawerft у Кілі 1 жовтня 1940 року під заводським номером 645. Спущений на воду 24 липня 1941 року. 30 серпня 1941 року прийнятий на озброєння під командуванням обер-лейтенанта цур зее Амелунга фон Варендорфа. Субмарина увійшла до складу 5-ї флотилії.

Історія служби[ред. | ред. код]

Субмарина зробила 3 бойові походи, успіхів не досягла. Потоплена 31 липня 1942 року на схід від Азорських островів в точці з координатами 36°45′ пн. ш. 22°50′ зх. д. / 36.750° пн. ш. 22.833° зх. д. / 36.750; -22.833 британськими шлюпами HMS Erne, HMS Rochester і HMS Sandwich. Всі 50 членів екіпажу загинули.

Перший похід[ред. | ред. код]

24 січня 1942 року човен вийшов з Кіля і, з заходом на Гельголанд 26 січня, відправився в похід.

За 54 дні, проведені в морі, приймала участь субмарина у двох діях «вовчих зграй»:

7 лютого 1942 року ескорт конвою ON-63 зірвав атаку, змусивши човен зануритися, і завдавши їй потім невеликого пошкодження глибинними бомбами.

20 березня 1942 року U-213 повернулася до Бреста.[3]

Другий похід[ред. | ред. код]

23 квітня 1942 року U-213 перейшла з Кіля в Лор'ян, і 25 квітня вирушила у другий похід.

За 57 днів, проведені в морі, брала участь у діях однієї Вовчої зграї:

14 травня 1942 року U-213 висадила агента Абверу Альфреда Лангбейна (нім. Alfred Langbein) на канадському узбережжі біля Сен-Мартіна, графство Нью-Брансвік. Місія називалася операція Grete, під час якої Лангбейн повинен був повідомляти про вихід конвоїв. Завдання, втім, він провалив і, почавши у вересні 1944 року відчувати проблеми з фінансуванням, був змушений здатися владі. В кінці війни був звільнений.

15 травня 1942 року під час туману в затоці Мен U-213 була захоплена зненацька есмінцем і трохи пошкоджена глибинними бомбами.

20 червня 1942 року U-213 повернулася в Лор'ян.[4]

Третій похід і доля[ред. | ред. код]

20 липня 1942 року U-213 знову перейшла з Лор'яна у Брест, і 23 квітня вирушила в третій і останній похід.[5]

31 липня 1942 року на схід від Азорських островів потоплена в точці з координатами 36°45′ пн. ш. 22°50′ зх. д. / 36.750° пн. ш. 22.833° зх. д. / 36.750; -22.833 британськими шлюпами HMS Erne, HMS Rochester і HMS Sandwich, забравши з собою життя всіх 50 членів екіпажу.

Командири[ред. | ред. код]

Флотилії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Helgason, Guðmundur. Type VIID mine layers. U-Boat War in World War II. Uboat.net. Архів оригіналу за 2013-04-10. Процитовано 3 April 2010. 
  2. Type VII U-Boat. German U-boat. Uboataces.com. Архів оригіналу за 2013-04-10. 
  3. Helgason, Guðmundur. Patrol info for U-213 (First patrol). U-boat patrols. Uboat.net. Архів оригіналу за 2013-04-10. 
  4. Helgason, Guðmundur. Patrol info for U-213 (Second patrol). U-boat patrols. Uboat.net. Архів оригіналу за 2013-04-10. 
  5. Helgason, Guðmundur. Patrol info for U-213 (Third patrol). U-boat patrols. Uboat.net. Архів оригіналу за 2013-04-10.