U-751

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-751
Уражений внаслідок атаки британського літака «Вітлі» U-751 у Біскайській затоці неподалік від іспанського мису Ортегаль. 17 липня 1942
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 16 листопада 1940 року
Виведений зі складу флоту 31 січня 1941 року
Сучасний статус 17 липня 1942 року потоплений атакою британських літаків «Вітлі» та «Ланкастер» неподалік від іспанського мису Ортегаль
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven, Вільгельмсгафен
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38

U-751 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 2 січня 1940 року на верфі Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven у Вільгельмсгафені. Спущений на воду 16 листопада 1940 року, а 31 січня 1941 року корабель увійшов до складу 7-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Гергард Бігальк.

Історія служби[ред. | ред. код]

U-751 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу проходив у складі 7-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне. З лютого 1942 до травня 1943 року підводний човен здійснив сім бойових походів в Атлантичний океан, під час якого потопив 7 суден противника (21 412 GRT), один військовий корабель, британський ескортний авіаносець «Одасіті» (11 000 тонн) та пошкодив ще одне судно (8 096 GRT)[2].

17 липня 1942 року під час сьомого походу U-751 був виявлений та потоплений британськими бомбардувальниками «Вітлі» і «Ланкастер» неподалік від іспанського мису Ортегаль. Всі 48 членів екіпажу загинули.

Перелік затоплених U-751 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (3.06—5.07.1941, 33 доби; КільСен-Назер)
1 14 червня 1941 St. Lindsay[3] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5370 3000 тонн генеральних вантажів Конвой OG 64 потоплено
47°51′ пн. ш. 38°25′ зх. д. / 47.850° пн. ш. 38.417° зх. д. / 47.850; -38.417 (St. Lindsay)
47 (усі загинули)
Четвертий похід (16.12—26.12.1941, 11 діб; Сен-НазерСен-Назер)
2 21 грудня 1941 «Одасіті»[4] ескортний авіаносець  Велика Британія 11 000 Конвой HG 76 потоплений
43°45′ пн. ш. 19°54′ зх. д. / 43.750° пн. ш. 19.900° зх. д. / 43.750; -19.900 (HMS Audacity (D 10))
298 (73 загинули та 223 вціліли) Переобладнаний із захопленого німецького суховантажу «MV Hannover».
П'ятий похід (14.01—23.02.1942, 41 доба; Сен-НазерСен-Назер)
3 2 лютого 1942 Corilla[5] танкер Нідерланди Нідерланди 8096 10500 тонн авіаційного палива Конвой HX 173 пошкоджений
44°49′ пн. ш. 61°37′ зх. д. / 44.817° пн. ш. 61.617° зх. д. / 44.817; -61.617 (Corilla)
64 (усі вціліли)
4 4 лютого 1942 Silveray[6] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4535 2229 тонн генеральних вантажів Конвой ON 55 потоплено
43°54′ пн. ш. 64°16′ зх. д. / 43.900° пн. ш. 64.267° зх. д. / 43.900; -64.267 (Silveray)
49 (8 загинуло, 41 вцілілий)
5 7 лютого 1942 Empire Sun[7] КАТ судно Велика Британія Велика Британія 6952 9000 тонн зерна потоплено
43°55′ пн. ш. 64°22′ зх. д. / 43.917° пн. ш. 64.367° зх. д. / 43.917; -64.367 (Empire Sun)
65 (11 загинуло, 54 вціліло)
Шостий похід (15.04—15.06.1942, 62 доби; Сен-НазерСен-Назер)
6 16 травня 1942 Nicarao[8] суховантажне судно США США 1445 500 тонн фруктів, бананів, кокосів та деревного вугілля потоплено
25°20′ пн. ш. 74°19′ зх. д. / 25.333° пн. ш. 74.317° зх. д. / 25.333; -74.317 (Nicarao)
39 (8 загинуло, 31 вцілілий)
7 19 травня 1942 Isabela[9] суховантажне судно США США 3110 1950 тонн генеральних вантажів та автомобілі на палубі потоплено
17°50′ пн. ш. 75°00′ зх. д. / 17.833° пн. ш. 75.000° зх. д. / 17.833; -75.000 (Isabela)
37 (3 загинуло, 34 вціліло)
Сьомий похід (14.07—17.07.1942, 4 доби; Сен-Назерзагибель)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. U-751. uboat.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2020.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-751. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 15 травня 2020.
  3. St. Lindsay. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 15 травня 2020.
  4. HMS Audacity (D 10). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 15 травня 2020.
  5. Corilla. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
  6. Silveray. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
  7. Empire Sun. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
  8. Nicarao. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
  9. Isabela. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 16 травня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-751. на uboat.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 15 травня 2020. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

45°14′ пн. ш. 12°22′ зх. д. / 45.233° пн. ш. 12.367° зх. д. / 45.233; -12.367Координати: 45°14′ пн. ш. 12°22′ зх. д. / 45.233° пн. ш. 12.367° зх. д. / 45.233; -12.367