Сакський район
 | Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Сакський район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року. |
| Сакський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Автономна Республіка Крим | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Автономна Республіка Крим | ||||
| Код КОАТУУ: | 124300000 | ||||
| Утворений: | 1935 | ||||
| Населення: | ▲ 78138 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 2257 км² | ||||
| Густота: | 34.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6563 | ||||
| Поштові індекси: | 96500—96581 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | місто Саки | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 23 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 75 | ||||
| Селища: | 3 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Россоловський Микола Дмитрович | ||||
| Голова РДА: | Овдієнко Олександр Дмитрович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Сакська райрада | ||||
| Адреса: | 96500, Автономна Республіка Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15, 2-36-61 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Са́кський райо́н (рос. Сакский район, крим. Saq rayonı) — район, розташований у західній частині Кримського півострова. Адміністративний центр — місто Саки. Населення становить 77 970 жителів (на 1.08.2012).
Географія
Район із заходу омивається Чорним морем, сушею межує з Чорноморським, Роздольненським, Первомайським і Сімферопольським районами та з двома містами республіканського значення: Євпаторією і Саками.
| Чорноморський район | Роздольненський район | Первомайський район |
| Чорне море | 
|
Красногвардійський район |
| Чорне море | Чорне море Євпаторія, Саки |
Сімферопольський район |
Довжина берегової смуги — 65 км. Пляжі піщано-галечні, в прибережних зонах знаходяться солоні і прісні озера (Богдали, Кизил-Яр, Сасик, Ойбурське).
Територія району є відкритою плоскою рівниною, що прорізає неглибокими долинами річок, і балками з пологими схилами (крутизна 3-8 градусів).
Річок в районі практично немає, за винятком невеликої річки, яка впадає в озеро Кизил-Яр і пересихає в перебігу більшої частини року. У районі велика кількість соляних озер з ґрунтовими берегами і мулистим дном. Рівень води більшості озер на 1-2 метри нижчий за рівень моря. Взимку озера не замерзають.
Берег Чорного моря (Каламітська затока) переважно низовинний, пологий, навколо є смуги прибережного пляжу завширшки від 3 до 40 метрів. Глибини 5 м віддалені від берега на відстані 200–500 м, глибини 10 м віддалені від берега на 0,6-1,5 км. Сильні хвилювання і шторми бувають у період жовтня-лютого. Рослинність деревовидно-чагарникова. Територія має вид одноманітної степової рівнини.
У районі діє декілька глибинних бурових свердловин (до 1200 м) з добування мінеральної води типу «Єсентуки-17», «Столова кримська». Соляні озера багаті лікувальними грязями, які використовуються для лікування опорно-рухового апарату, гінекологічних і інших захворювань.
Діє більше 50 кар'єрів з добування каменя-черепашника, який використовується як будівельний матеріал.
Запаси куховарської солі в Сакських озерах оцінюються в 10 мільйонів тонн. Сіль відрізняється прекрасними харчовими якостями. Ропа солоних озер багата різними хімічними елементами, необхідними для хімічної промисловості.
Історія
Саки, як поселення, відоме з глибокої старовини, з періоду завоювання цього краю Мітрідатом Євпатором — царем Понта — в II ст. до н. е.
Використання грязей, як методу лікування, відоме ще з III–II ст. до н. е. Тоді Саки називалися містом «Парасин», тобто — що «володіє землею, яка виліковує будь-які рани».
Вказівки про лікувальні властивості сакських грязей зустрічаються в творах Плінія (II ст. до н. е.)
Регулярне лікування грязями Сакського озера почалося з 1827 року.
Сакський район був утворений в 1935 році. До цього його територія входила до складу Євпаторійського району.
1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. Пізніше, 11 лютого 1963 року, до складу Сакського району увійшов весь залишок територій Євпаторійського району. Сама Євпаторія стала містом-курортом республіканського підпорядкування.
З 1991 року — у складі незалежної України.
У березні 2014 року район анексований Російською Федерацією.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 23 сільські ради, які підпорядковані Сакській районній раді та об'єднують 79 населених пунктів[2].
Населені пункти зняті з обліку:
- Краснівка
- Федорівка
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 38 104 | 7422 | 6726 | 11 333 | 9322 | 3231 | 70 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 42 860 | 6985 | 6323 | 11 632 | 11 695 | 5816 | 409 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року населення району становило 80 964 особи. У населенні були присутні наступні етнічні групи:[4][5]. За переписом населення 2014 року, яка провела окупована російська влада, населення району становило 76 489 осіб. [1]
| 2001 | 2014 | |||
|---|---|---|---|---|
| чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
| росіяни | 36 592 | 45,2 | 39 374 | 51,5 |
| українці | 25 517 | 31,5 | 16 221 | 21,2 |
| кримські татари | 14 137 | 17,5 | 13 736 | 18,0 |
| білоруси | 1 765 | 2,2 | 1 104 | 1,4 |
| татари | 639 | 0,8 | 2 711 | 3,5 |
| вірмени | 376 | 0,5 | 404 | 0,5 |
| чуваші | 177 | 0,2 | 142 | 0,2 |
| німці | 152 | 0,2 | 101 | 0,1 |
| мордва | 146 | 0,2 | 99 | 0,1 |
| узбеки | 145 | 0,2 | 190 | 0,3 |
| поляки | 140 | 0,2 | 108 | 0,1 |
| молдовани | 128 | 0,2 | 109 | 0,1 |
| азербайджанці | 116 | 0,1 | 119 | 0,2 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[6]
| російська | українська | кримськотатарська | білоруська | вірменська | |
|---|---|---|---|---|---|
| Сакський район | 64,5 | 16,9 | 16,5 | 0,5 | 0,3 |
| смт Новофедоріський | 85,1 | 13,8 | 0,3 | 0,2 | 0,1 |
| Вересаєвська сільрада | 43,5 | 14,8 | 38,7 | 0,8 | 0,3 |
| Веселівська сільрада | 52,7 | 27,0 | 17,1 | 0,7 | |
| Виноградівська сільрада | 75,7 | 20,0 | 2,1 | 0,4 | |
| Воробйовська сільрада | 46,1 | 25,9 | 24,7 | 0,3 | 0,8 |
| Геройська сільрада | 58,3 | 18,0 | 22,8 | 0,2 | |
| Добрушинська сільрада | 67,7 | 15,0 | 13,0 | 0,2 | |
| Зернівська сільрада | 60,7 | 12,9 | 25,0 | 0,4 | 0,1 |
| Іванівська сільрада | 63,7 | 13,7 | 20,4 | 1,4 | |
| Кольцовська сільрада | 77,5 | 17,0 | 4,4 | 0,5 | 0,1 |
| Крайненська сільрада | 43,5 | 19,6 | 35,1 | 0,3 | 0,1 |
| Кримська сільрада | 77,1 | 14,5 | 6,7 | 0,6 | 0,6 |
| Ліснівська сільрада | 63,4 | 16,2 | 18,4 | 0,8 | 0,1 |
| Митяївська сільрада | 50,4 | 21,4 | 26,1 | 0,8 | 0,1 |
| Молочненська сільрада | 68,1 | 17,4 | 13,5 | 0,3 | |
| Охотниківська сільрада | 59,4 | 15,6 | 22,4 | 0,7 | 0,2 |
| Ромашкінська сільрада | 62,6 | 17,9 | 16,6 | 1,3 | 0,4 |
| Сизівська сільрада | 64,7 | 16,2 | 17,7 | 0,3 | |
| Стовпівська сільрада | 67,4 | 22,0 | 7,5 | 0,3 | 2,0 |
| Суворовська сільрада | 63,9 | 8,8 | 24,4 | 0,5 | 0,6 |
| Уютненська сільрада | 68,5 | 16,4 | 12,8 | 0,6 | 0,7 |
| Фрунзенська сільрада | 82,9 | 14,7 | 0,6 | 0,6 | 0,1 |
| Штормівська сільрада | 77,3 | 12,4 | 8,7 | 0,4 | 1,0 |
Економіка
У районі здійснюють свою діяльність 33 підприємства з державною формою власності, 54 — на основі приватної власності, 193 — з колективною формою власності, 3 — спільні підприємства. За станом на 1 січня 2000 року зареєстровано 1555 суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі 699 — юридичні особи, 856 — приватні підприємці.
Сакський район є одним з найбільших у Криму з виробництва сільськогосподарської продукції. Площа сільськогосподарських угідь становить 156,3 тис., з них 121,4 тис. га займає рілля. Більше 50% посівних площ використовується для вирощування зернових культур, до 10% площ займає соняшник, овочі вирощуються на 720 га.
Станом на 1 квітня 2000 року в аграрному секторі району працює 20 сільськогосподарських кооперативів, 2 товариства з обмеженою відповідальністю, 2 командатних товариства, 2 приватні підприємства, і відкрите акціонерне товариство, 372 ферм. Найбільші підприємства галузі: племптицезавод ім. Фрунзе і ОАТП «Кримський», які спеціалізуються на виробництві яєць і племінного молодняка.
Соціальна сфера
Освіта
У Сакському районі 40 загальноосвітніх шкіл. З них: 32 — загальноосвітні середні школи II–III ступеня, 12 — I–II ступеня, I ступеня — 6, очно-заочної форми навчання — 1.
Медична служба району представлена 48 фельдшерсько-акушерськими пунктами, 2 сільськими дільничними лікарнями, 12 сільськими лікарнями-амбулаторіями, номерною районною поліклінікою, центральною районною поліклінікою, стоматологічною поліклінікою, дитячою консультацією і стаціонаром на 445 ліжок. У районній лікарні організовано діагностичне відділення з денним перебуванням хворих. Послугами ЦРБ користується не тільки населення району, але і міські жителі, відпочивальники.
Охорона здоров'я
У районі діє 10 баз відпочинку і профілакторіїв із загальною кількістю 1850 місць. Функціонує 56 бібліотек, книжковий фонд, яких становить 675 524 екземплярів книг, районний Палац культури, 22 сільських будинків культури, 23 сільських клубу. Працюють 2 школи мистецтв і 1 музична школа. У населених пунктах функціонує 10 музеїв і клубів інтернаціональної дружби, кримськотатарський, український і російський національно-культурні центри.
Спорт
У районі 2 дитячих спортивних школи і спортклуб «Таврія». Розвиваються: настільний теніс, бокс, кікбоксинг, футбол, легка атлетика і ін.
Пам'ятки
На території Сакського району розташовано 3 пам'ятки архітектури і 73 пам'ятки історії. До пам'яток архітектури відноситься поміщицький будинок в селі Чоботарка (кінець XIX ст). У селі Геройському створений меморіальний комплекс, присвячений подвигу дев'яти Героїв Радянського Союзу, які загинули смертю хоробрих, звільняючи село. До складу комплексу входить сільський музей, де зібрані більше трьохсот експонатів, гори Слави, де поховані останки Героїв і Парк Пам'яті, зі встановленим на постаменті танком «Т-34», Меморіальний комплекс в селі діє понад 20 років. За цей час його відвідало понад 200 тис. людей. На базі меморіалу відбуваються районні святкування, присвячені Дню Перемоги та інші заходи.
Примітки
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сакський район |
- ↑ Розпорядження Президента України від 28 березня 2013 року № 131/2013-рп «Про призначення О.Овдієнка головою Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Сакського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
- ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
Посилання
- Сакська РДА[недоступне посилання з липня 2019]
- Облікова картка Сакського району[недоступне посилання з липня 2019] на сайті ВРУ
- Населені пункти Сакського району
Додаткові джерела
- стаття Сакський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
| ||||||||
| |||||||
|
