My Chemical Romance

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
My Chemical Romance
My Chem дають концерт у 2011; зліва направо: Френк Аїро, Майкі Уей, Джерард Уей, Рей Торо
My Chem дають концерт у 2011; зліва направо: Френк Аїро, Майкі Уей, Джерард Уей, Рей Торо
Основна інформація
Жанр Альтернативний рок, панк-рок, пост-хардкор
Роки 20012013
Країна США
Місто Ньюарк, Нью-Джерсі
Лейбл EyeballRepriseWarner Bros.
Колишні
учасники
Джерард Уей
Метт Пелісьєр
Рей Торо
Майкі Уей
Френк Аїро
Боб Браяр
Джеймс Дьюїс
Інші
проекти
Frank Iero and The Patience
Gerard Way and The Hormones
Leathermouth
Reggie and the Full Effect
Death Spells

http://www.mychemicalromance.com/
Commons-logo.svg My Chemical Romance у Вікісховищі

My Chemical Romance (або MCR) — американський рок-гурт з Нью-Джерсі, що був активний з 2001 до 2013[1]. Найбільш популярний склад гурту був таким: вокаліст Джерард Уей, гітаристи Рей Торо та Френк Аїро, басист Майкі Уей та барабанщик Боб Браяр. Гурт був заснований Джерардом, Майкі, Торо та Меттом Пелісьєром, а пізніше до них приєднався Френк Аїро. Вони підписали контракт з Eyeball Records, та у 2002 відбувся реліз першого альбому I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love. Наступного року гурт підписав контракт із Reprise Records, та Three Cheers for Sweet Revenge у 2004 році став їхнім дебютом на великому лейблі. Незадовго після релізу альбому, Пелісьєр покинув гурт, і новим барабанщиком став Браяр. Альбом був комерційно успішним і рік потому отримав платиновий статус.

Реліз 2006 року затьмарив попередній успіх: концептуальний альбом The Black Parade отримав схвальні огляди музичних критиків і двічі став платиновим у США та Великої Британії. У березні 2010 Браяр залишив гурт, а в листопаді того ж року MCR випустили свій четвертий студійний альбом Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys, який виявився прогресивним у музичному плані та який зустріли як позитивними, так і негативними відгуками. У 2012 сесійний музикант Джеймс Дьюїс, що грав на клавішних під час концертів, увійшов до складу гурту, коли планувалося розпочати запис п'ятого альбому, який, однак, так і не побачив світ. У період півроку до анонсування розпаду гурту раз на місяць випускалися платівки по дві пісні зі збірки Conventional Weapons, що була записана у 2009[2]. 22 березня 2013 на офіційному сайті гурту було оголошено про його розпад.

Реліз збірки найкращих пісень May Death Never Stop You відбувся у березні 2014[3]. На честь десятиліття The Black Parade у вересні 2016 відбувся ре-реліз альбому під назвою The Black Parade/Living with Ghosts.

Історія[ред.ред. код]

Рання кар'єра (2001-2002)[ред.ред. код]

У 2001, незадовго після Терористичного акту 11 вересня, фронтмен Джерард Уей та барабанщик Метт Пелісьєр заснували гурт. Уей на власні очі побачив падіння хмарочосів ВТЦ, і це змінило його світогляд, тому він вирішив розпочати музичний гурт[4]. Під впливом трагедії він написав пісню Skylines and Turnstiles, а вже за короткий період часу до гурту приєднався гітарист Рей Торо, адже Уей не міг співати й грати одночасно[5]. Назву для гурту запропонував бас-гітарист Майкі Уей, молодший брат Джерарда, який працював у Barnes & Noble, коли його увагу привернула книжка Ірвіна Уелша Ecstasy: Three Tales of Chemical Romance[6]. Вперше гурт записувався у Пелісьєра на горищі, й тоді були записані такі пісні, як Our Lady of Sorrows і Cubicles – гурт називає ці записи The Attic Demos[7]. Після того, як Майкі Уей почув ці демо та кинув навчання у коледжі, він вирішив приєднатися до гурту.

Підписавши контракт з Eyeball Records, вони познайомилися із Френком Аїро, вокалістом та гітаристом Pencey Prep. Після розпаду Pencey Prep у 2002 Аїро ввійшов до складу My Chemical Romance за кілька днів до початку запису дебютного альбому в студії[5]. Реліз I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love відбувся 23 липня 2002 року на Eyeball Records. Продюсером альбому був Джофф Ріклі, фронтмен Thursday, який став другом гурту після того, як вони кілька разів грали спільні концерти в Нью-Джерсі. Аїро зіграв гітару для двох треків у альбомі, одним з яких був Early Sunsets Over Monroeville. MCR почали грати концерти та отримували все більше уваги[8]. Початкова фан-база створилася завдяки тому, що альбом гурту можна було безкоштовно завантажити із сайтів PureVolume та MySpace.[9][10]

Підписання контракту з Reprise та Three Cheers For Sweet Revenge (2003-2006)[ред.ред. код]

У 2003 гурт підписав контракт із Reprise Records. Після туру з Avenged Sevenfold MCR почали записувати свій другий студійний альбом Three Cheers for Sweet Revenge, реліз якого відбувся у 2004 і який став платиновим більше ніж за рік після цього[8][11][12]. Гурт випустив чотири сингли до альбому: I'm Not Okay (I Promise), Thank You for the Venom, Helena та The Ghost of You. Після повернення з туру в Японії у липні 2004 барабанщика Метта Пелісьєра замінив Боб Браяр[13].

На початку 2005 гурт взяв участь у турі Taste Of Chaos, а також грав на розігріві для Green Day під час їхнього туру з альбомом American Idiot. Пізніше вони були хедлайнерами Warped Tour 2005 разом із Fall Out Boy, також були в американському турі разом з Alkaline Trio та Reggie and the Full Effect. Того ж року My Chem співпрацювали із The Used у записі каверу на пісню Under Pressure Девіда Боуї та Queen. Реліз каверу як благодійного синглу відбувся через iTunes.

У березні 2006 відбувся реліз Life on the Murder Scene, що включав у себе CD і два DVD, на одному з яких був документальний фільм про історію гурту, а на другому – кліпи та їх зйомки, відео-записи виступів. Також у червні 2006 відбувся реліз неофіційного DVD Things That Make You Go MMM!, який включав у себе інтерв'ю гурту із тими, хто знав їх ще до зростання їхньої популярності[14]. До того ж вийшла біографія Something Incredible This Way Comes, написана Полом Стеннінгом, в якій є інформація про гурт з самого початку його існування і до їхнього третього альбому, The Black Parade.

The Black Parade (2006-2009)[ред.ред. код]

My Chemical Romance почали записувати свій третій альбом 10 квітня 2006 з продюсером Робом Кавалло, що також працював над багатьма альбомами Green Day[15][16]. Він мав називатися The Rise and Fall of My Chemical Romance (як посилання до альбому Девіда Боуї The Rise and Fall of Ziggy Stardust and the Spiders from Mars), проте в інтерв'ю для журналу Kerrang! Джерард Уей сказав: "Це ніколи не було реальною назвою альбому, це більше було як пародія, жарт".[17]

3 серпня 2006 гурт завершив роботу над зйомками кліпів до перших двох синглів з альбому: Welcome to the Black Parade та Famous Last Words. Реліз відео до FLW відбувся тільки у січні 2007[18], а його режисером був Сем Байер, який також знімав Smells Like Teen Spirit гурту Nirvana та кліпи Green Day до альбому American Idiot[19]. Під час зйомок Джерард Уей та Боб Браяр отримали поранення. Уей потягнув м'язи гомілки та стопи; Браяр отримав опік ноги, що призвело до виникнення стафілококової інфекції, через що Браяр залишався в лікарні досить довгий час. Отже, гуртові довелося скасувати кілька концертів. Хоча у новинах повідомляли, що поранення були отримані в автомобільній аварії, на офіційному сайті гурту та на їхній сторінці MySpace було стверджено, що це сталося під час зйомок відео[20].

Оголошення The Black Parade в Лондоні біля Hammersmith Palais.

22 серпня 2006 гурт зіграв особливий концерт у Hammersmith Palais в Лондоні. Квитки на цей концерт розпродалися за 15 хвилин, тож, очевидно, їх перепродавали на eBay за дорожчу ціну. Назва альбому була оголошена, і 20 людей в чорних капюшонах марширували біля Hammersmith разом із натовпом фанів та членами стріт-тім, які тримали в руках плакати з написом "The Black Parade". Пізніше під час самого концерту були затверджені назва альбому та дата релізу – 23 жовтня. Перед виходом гурту на сцену оголосили, що My Chemical Romance не зможуть грати, а замість них виступатимуть The Black Parade. Натовпу спочатку це не сподобалося, але потім всі усвідомили, що насправді гурт виступав під псевдонімом, аби слідувати концепту альбому. З того часу вони часто грали під назвою The Black Parade і на концертах були вдягені у відповідні костюми, як і в музичних відео. Джерард Уей поводився на сцені відповідно до образу лідера гурту The Black Parade.

Реліз синглу Welcome to the Black Parade відбувся 11 вересня 2006, а кліп до нього вийшов 26 вересня у Великій Британії та 27 вересня в США[17]. І це був перший сингл в історії гурту, який зайняв перше місце в UK Singles Chart у жовтні 2006. The Black Parade вийшов 23 жовтня 2006 у Великій Британії та 24 жовтня в США та був сприйнятий позитивно[21].

My Chemical Romance виступають в костюмах The Black Parade; зліва направо: Майкі Уей, Джерард Уей, Боб Браяр.
Під час The Black Parade World Tour на концертах використовувалася піротехніка, особливо під час виконання пісень Mama та Famous Last Words.

The Black Parade World Tour розпочався 22 лютого 2007 року. Гурт зіграв 133 концерти разом із Rise Against, Thursday та Muse[22]. З того часу фронтмен Reggie and the Full Effect Джеймс Дьюїс грав для гурту на клавішних під час виступів. У квітні 2007 було оголошено, що Майкі Уей тимчасово залишить тур, аби провести час зі своєю новою дружиною Алісією Сіммонс-Уей. Метт Кортез, друг гурту, замінив Уея на деякий час[23]. Під час третьої частини туру, коли My Chem грали на розігріві для Muse, члени гурту і їхньої команди, а також команди Muse, страждали через харчові отруєння, тому їм довелося скасувати 6 концертів[24]. Пізніше гурт грав на Projekt Revolution у 2007[25] разом із Placebo, Mindless Self Indulgence, Soasin, Taking Back Sunday та HIM.

MCR отримали різні схвалення щодо The Black Parade. Журнал Kerrang! визнав його четвертим найкращим альбомом 2006 року[26]. У списку 50 кращих альбомів 2006 року від журналу Rolling Stone The Black Parade зайняв 20-те місце. На NME Awards 2007 гурт визнали Найкращим міжнародним гуртом, і Джерард Уей отримав нагороду Героя року[27]. Також My Chemical Romance були номіновані на звання Найкращого альтернативного гурту на American Music Awards 2007.

На офіційному сайті гурту було оголошено, що вони відправляються у фінальний тур по США перед тим, як взяти перерву. Водночас вони оголосили реліз DVD/CD The Black Parade Is Dead!, в який входили два концерти з жовтня 2007: останній концерт Black Parade в Мехіко та мале шоу в Maxwell's, Нью-Джерсі. Реліз диску мав статися 24 червня в США та 30 червня у Великій Британії, та його відклали на 1 липня, оскільки виникли технічні проблеми з концертом в Мехіко[28]. У лютому 2009 відбувся реліз EP під назвою The Black Parade: The B-Sides.

Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys (2009–2011)[ред.ред. код]

Флешка ¡Venganza!.

У лютому 2009 року MCR випустили новий сингл – Desolation Row (кавер на пісню Боба Ділана, який був використаний як саундтрек до фільму Watchmen, адаптації однойменного коміксу[29]. Пізніше гурт оголосив, що 29 квітня 2009 відбудеться реліз "дев'яти раніше не бачених лайв-відео", які були зняті на тому ж концерті в Мехіко у жовтні 2007, під назвою ¡Venganza!. Реліз являв собою USB-флеш-накопичувач у формі кулі та містив у собі також ексклюзивні фотографії з концерту.

27 травня 2009 веб-дизайнер гурту, Джефф Уотсон, на сайті оголосив, що MCR записуватимуть свій четвертий студійний альбом. Робота в студії тривала протягом кількох наступних тижнів разом із продюсером Бренданом О'Браєном, який працював із AC/DC, Mastodon, Pearl Jam.

В інтерв'ю для NME Джерард Уей сказав, що наступний альбом гурту буде рок-альбомом: "Думаю, [альбом] безсумнівно буде звичайним і простим. Мені здається, гурт сумує за своїми рок-часами."[30] В іншому інтерв'ю для Idiomag Уей повідомив, що наступний реліз буде не таким театральним і "більше не ховатиметься за заслоною фікції або костюмів та гриму."[31] Розмовляючи з PopEater, Уей також ствердив, що наступний альбом буде "повен ненависті". Він також сказав, що "протягом останніх років ми чули себе наживо і себе на студійних записах, та нам більш подобається перше. Альбом має в собі більше відчуття гаражного року та більше енергії. Нарешті я б хотів відобразити саме це, тому ось що в нас на меті."[32]

31 липня та 1 серпня 2009 року My Chem зіграли два "таємних" концерти в The Roxy Theater у Лос-Анджелесі. Ці шоу були першими для гурту з того часу, як вони грали на Madison Square Garden у травні 2008. Тоді ж вперше були зіграні кілька пісень з майбутнього альбому, одна з яких називалася Death Before Disco, з приводу якої Уей був особливо схвильований[33]. Пісня потрапила в альбом, однак під новою назвою – Party Poison. Пізніше в інтерв'ю для Rolling Stone Уей пояснив, що "це докорінно інше звучання гурту – це ніби пісня-анти-вечірка під яку все одно можна тусуватися. Не можу дочекатися моменту, коли всі почують її. Лірично вона повертає деякі з тих чудових тем першого альбому."[34]

У листопаді 2009 року в інтерв'ю для журналу Rock Sound Джерард Уей сказав, що четвертий альбом буде їхньою визначною роботою. "Наш друг, що послухав альбом нещодавно, сказав, що уся наша попередня робота тепер йому не цікава, що ми зробили її неважливою. Я сприйняв це як комплімент, адже кожен твій наступний твір має затьмарювати останній, і я думаю, що саме це станеться, коли ми нарешті випустимо цей альбом."[35]

3 березня 2010 гітарист Френк Аїро оголосив на офіційному сайті, що барабанщик Боб Браяр покинув гурт: "Чотири тижні тому шляхи My Chemical Romance та Боба Браяра розійшлися. Це рішення було болючим для усіх нас, і його було нелегко прийняти. Ми бажаємо йом всього найкращого в його майбутній прагненнях і очікуємо такого ж і від вас."[36][37] Вони не повідомили, чому саме Браяр полишив гурт.

В інтерв'ю для MTV від березня 2010 Уей пояснив: "Назви поки що немає... Та мені це подобається. Це ніби "будь що буде", та я дуже задоволений піснями." Хоча на той час гурт вже визначився із назвою, її все ж таки ще не оголошували, та це породжувало плітки, тому їм довелося повідомити на сайті, що все буде оголошено "у свій час"[38], і Уей сказав, що це відбудеться "по-особливому цього разу. Можливо, буде організована подія, щось цікаве, незабаром."

Під час San Diego Comic-Con 2010 Уей оголосив, що гурт завершив запис четвертого альбому[39]. Пізніше Аїро підтвердив це на сайті гурту, кажучи, що альбом був "готовий, завершений, закінчений і програється дуже голосно, поки ми швидко їдемо на наших тачках."[38]

У вересні на канал гурту на YouTube був завантажений трейлер Art Is The Weapon, в якому оголошувалася назва альбому – Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys. У відео члени гурту були одягнені в дуже яскраві костюми та билися із незвичними персонажами серед пустелі і також грав фрагмент пісні Na Na Na (Na Na Na Na Na Na Na Na Na). Видатний автор коміксів і друг гурту Грант Моррісон також з'являється у відео в ролі ворога та лідера групи персонажів у масках. 22 вересня 2010 відбувалася прем'єра пісні Na Na Na (Na Na Na Na Na Na Na Na Na) на BBC Radio 1 і радіостанції KROQ-FM в Лос-Анджелесі[40][41]. Реліз альбому відбувся 22 листопада 2010 року[42].

My Chem грають у Парижі на Rock en Seine Festival, 2011; зліва направо: Френк Аїро, Майкі Уей, Джерард Уей, Майкл Педікон, Рей Торо.

Огляд журналу Rock Sound на альбом був позитивним: "Те, як вони використали усе, чому навчилися під час запису The Black Parade, відчувається природньо та певно," – і що він зображує "креативність гурту в її музичному, графічному і буквальному польоті."[43]

Майкл Педікон грав для гурту на барабанах під час туру.

Під час концерту в Wembley Arenа 12 лютого 2011, Уей повідомив, що гурт гратиме на фестивалі у Великій Британії, і пізніше підтвердили, що MCR будуть хедлайнерами Reading and Leeds Festivals, на якому грали разом із Браяном Меєм з Queen. Вони також грали на BBC Radio 1's Big Weekend 15 травня 2011.

2 вересня 2011 Френк Аїро опублікував пост на сайті гурту, в якому говорилося, що "стосунки між My Chemical Romance та Майклом Педіконом закінчено." Він пояснив, що Педікон "був вловлений на гарячому, коли крав гроші в гурту, і зізнався поліції після концерту в Оберні, штат Вашингтон". Він також сказав, що вони сподіваються знайти нового барабанщика до наступного концерту, аби не скасовувати виступи.[44][45] 4 вересня 2011 оголосили, що під час наступних концертів The Honda Civic Tour грати на барабанах для гурту буде Джаррод Александер. Також він грав з ними у жовтні на Voodoo Experience та на фестивалі Big Day Out в Австралії та Новій Зеландії на початку 2012.

Conventional Weapons і розпад гурту (2011-2013)[ред.ред. код]

В інтерв'ю для Rolling Stone від жовтня 2011 гітарист Френк Аїро поділився, що всі почують нову музику "до початку літа".[46]

18 грудня 2011 гурт з'явився на телешоу Yo Gabba Gabba! каналу Nick Jr. і зіграв пісню Every Snowflake Is Different (Just Like You) – це була частина різдвяної програми телешоу.[47][48]

Джерард Уей на фестивалі Big Day Out в лютому 2012 в Австралії.

У лютому 2012 MCR повідомили, що вони будують студію в Лос-Анджелесі для запису п'ятого альбому, який вони на той час називали MCR5. Вже тоді їхній клавішник Джеймс Дьюїс став офіційним членом гурту. Вони працювали разом з інженером Догом МакКіном, який раніше брав участь у записі The Black Parade і Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys.[49] 14 вересня 2012 на офіційному сайті гурту Френк Аїро оголосив новий проект під назвою Conventional Weapons.[50] Це збірка з 10 пісень, що були записані у 2009 році, ще перед записом Danger Days. Гурт випускав дві пісні кожного місяця на вінілових платівках протягом п'яти місяців, починаючи з жовтня 2012 і закінчуючи в лютому 2013. Відповідно до жовтневого випуску журналу Q, Френк Аїро повідомив, що початкові сесії запису наступного альбому з новим барабанщиком Джарродом Александером проходили добре: "Джаррод – файний хлопець і фантастичний музикант. Було дуже цікаво грати разом із ним останні кілька місяців."[51]

22 березня 2013 гурт оголосив про свій розпад у пості на їхньому сайті[52][53][54]:

« Грати в цьому гурті останні 12 років було благословінням. Ми побували в таких місцях, про які й не мріяли. Ми бачили такі речі, які не уявляли можливими, і отримали неоціненний досвід. Ми виступали на сцені разом із людьми, якими захоплюємося, які є для нас прикладом і, більше за все, які є нашими друзями. І тепер, як і усім чудовим речам, цьому настав час закінчитися. Дякуємо за вашу підтримку і за те, що були частиною цієї пригоди.  »

Минуло два дні, та Джерард Уей опублікував розширений пост у своєму Твіттері, де підтвердив розпад гурту, але зауважив, що ніякі сварки між членами гурту не стали причиною цього.[55]

May Death Never Stop You та події після розпаду (2014-сьогодення)[ред.ред. код]

25 березня 2014 відбувся реліз збірки найкращих пісень May Death Never Stop You, що включав у себе матеріал з усієї їхньої кар'єри та раніше нечутий трек Fake Your Death, що вийшов як сингл ще 17 лютого.[3]

Після розпаду члени гурту все одно продовжили займатися музикою. Вокаліст Джерард Уей оголосив реліз свого дебютного соло-альбому Hesitant Alien і випустив сингл Action Cat.[56] Реліз альбому відбувся 29 вересня 2014 у Великій Британії та 30 вересня в США.[57] Він був комерційно успішним та зайняв 16 місце у Billboard 200.[58] Alternative Press також включили HA у список "Десяти визначних альбомів 2014 року".[59]

Гітарист Френк Аїро разом із клавішником Джеймсом Дьюїсом сформував Death Spells (реліз Nothing Above, Nothing Below відбувся 29 липня 2016), а також грав у Reggie and the Full Effect (і Рей Торо також), і реліз альбому No Country for Old Musicians відбувся 19 листопада 2013. Після цього він оголосив, що підписав контракт зі Staple Records і буде випускати соло-альбом Stomachaches під псевдонімом frnkiero andthe cellabration. Барабани на записах альбому грав барабанщик My Chem Джаррод Александер. Stomachaches вийшов 25 серпня 2014.[60] Другий сольний альбом Аїро з новою назвою гурту The Patience вийшов 29 жовтня 2016.

Бас-гітарист Майкі Уей із вокалістом гурту Sleep Station Девідом Дебіаком сформували Electric Century і випустили сингл I Lied у лютому 2014.[61] 18 квітня 2015 на Record Store Day відбувся реліз EP Electric Century, а повний альбом For The Night To Control вийшов 14 липня 2017.[62]

Гітарист Рей Торо опублікував пісню Isn't That Something на SoundCloud 24 травня 2013. 1 січня 2015 він опублікував на своєму сайті нову пісню під назвою For the Lost and Brave, присвячену Лілі Алкорн – трансгендерній дівчині, яка зчинила самогубство.[63] Реліз дебютного соло-альбому Торо Remember The Laughter відбувся 18 листопада 2016.[64][65]

20 липня 2016 на сторінках My Chem у Твіттері та на Фейсбуці було опубліковано відео з прарором, що колихався від вітру, та з фортепіанним інтро Welcome to the Black Parade, у кінці якого з'явилася таємнича дата "9/23/16".[66][67] Відео також було опубліковано на YouTube під назвою MCRX.[68] Це призвело до поширення пліток про можливе повернення гурту, та ця думка була спростована, коли оголосили, що це буде ре-реліз The Black Parade під назвою The Black Parade/Living With Ghosts, що включатиме в себе демо-версії пісень з альбому і також раніше нечутих треків.[69][70][71][72] За два місяці до релізу демо-версія Welcome to he Black Parade, що називається The Five of Us Are Dying, була доступна для прослуховування онлайн.[73]

Джерард Уей, під час обговорення його роботи над коміксом Doom Patrol, розповів Billboard: "Я б не вважав возз'єднання гурту неможливим, але в той же час ми всі займаємося чимось іншим, що нам дійсно подобається."[74]

Музичний стиль та впливи[ред.ред. код]

MCR виступають 11 листопада 2007.

Загальний стиль музики My Chemical Romance характеризували як альтернативний рок[75][76][77], панк-рок[78][79][80], пост-хардкор[81][82][83], поп-панк[84][85][86], і, найбільш суперечливо, емо.[87][88][89][90] На офіційному веб-сайті гурту їхня музика описана як просто "рок" або "жорстокий, небезпечний поп".[91] Джерард Уей публічно відмовився від терміну "емо",[92] описуючи цей жанр як "кляте лайно".[93] Однак також Уей описував стиль гурту як "What-else-ya-got-emo".[5]

Звучання гурту дійсно має в собі елементи панк-року, попу та альтернативного року.[94] В I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love, дебютному альбомі гурту, відчутний грубий звук з гітарними рифами, дуже енергійним вокалом та іноді криками. Альбом вважається емо-альбомом з великими впливами панк-року, хардкор-панку та хеві-металу.[95][96][97] Другий альбом Three Cheers for Sweet Revenge був одним з альбомів того часу, який зробив жанр емо мейнстримом.[98] У The Black Parade вже немає настільки вираженого пост-хардкору, йому притаманні елементи поп-панку, емо та панк-року.[99][100][101] У четвертому альбомі Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys спостерігається звучання альтернативного року[102] та поп-панку[84] з деякими елементами пауер-попу,[103] поп-року[104] та електро-року.[105]

Джерард Уей сказав журналу Rolling Stone: "Ми любимо такі гурти, як Queen, які звучать масштабно та велично, та в той же час Black Flag і Misfits, які можуть просто втратити глузд." Уей повідомив, що на гурт дуже вплинули Queen, Misfits, Black Flag, Iron Maiden, The Cure, Joy Division, Bauhaus, Siouxsie and the Banshees, The Smiths/Морріссі та The Smashing Pumpkins.[106][107]

Проблематика[ред.ред. код]

Інцидент із британською пресою[ред.ред. код]

8 травня 2008 року братанський таблоїд The Sun опублікував статтю під назвою "Самогубство Ханни, Таємної Емо", в якій повідомлялося про смерть 13-літньої британки Ханни Бонд, яка повісилася припустимо через її належність до "емо-секти", що газета асоціювала з My Chemical Romance та їхнім тогочасним альбомом The Black Parade, який, як було сказано, був причетний до її самогубства. У статті коронер Роджер Сайкс висловив своє занепокоєння у тому, що спосіб життя, який вела Бонд, романтизував суїцид, та запропонував, що саме її одержимість My Chemical Romance стала причиною її смерті.[108][109] Стаття The Sun і стаття NME про статтю The Sun звинувачували My Chem у цьому.[110] Фани емо-музики зв'язалися із NME, аби захистити жанр від звинувачень у популяризації самогубства.[111]

Зрештою група британських фанів запланувала марш по Лондону у знак протесту, оскільки їм не подобалося, як гурт змальовують у ЗМІ. Марш мав відбутися 31 травня, починатися з Хайд парку та закінчуватися біля офісу газети Daily Mail, яка широко критикувала My Chem та публікувала кілька статей про небезпеку "суїцидальних сект". Організатори маршу планували зібрати від 500 до 1000 протестувальників.[112][113] Проте поліція запобігла його реалізації, і замість цього близько 100 фанів зібралися біля Мармурової Арки.[114] Члени гурту завжди переймалися проблемами ментального здоров'я та ніколи не підтримували самогубство.[115] З приводу інциденту вони повторювали "До біса Daily Mail" на концертах у Великій Британії.

Daily Mail захищалися, стверджуючи, що їхній репортаж був "збалансований та стриманий" і "в інтересах суспільства", що вони повідомляли про справжні занепокоєння коронера та що їхню статтю неправильно зрозуміли та сплутали з плітками. Вони заявили, що те, як вони передали слова коронера та коментарі батьків, звучало так само, як і в інших газетах, а також наголосили, що публікували листи читачів, що захищали гурт, і позитивні рев'ю на альбоми та тури гурту.[116]

Звинувачення у пропаганді[ред.ред. код]

28 квітня 2011 американський телеведучий Гленн Бек назвав пісню MCR Sing "пропагандою" після того, як кавер на неї заспівали у мюзиклі Glee у лютому 2011. Бек сказав, що це "гімн, що закликає всіх приєднатися до них". Він виділив ці рядки: "Cleaned up corporation progress, dying in the process / Children that can talk about it living on the railways / People moving sideways / Sell it till your last days / Buy yourself the motivation / Generation nothing / Nothing but a dead scene / Product of a white dream", – плутаючи "webways", як і є в оригінальному тексті, із "railways". Джерард Уей відповів на звинувачення, опублікувавши пост на офіційному сайті гурту: "Думаю, слово, яке Гленн Бек шукав, було "диверсія", а не "пропаганда", бо я не розумію, за що це можна вважати пропагандою – за правду? Почуття?" Він також сказав, що був "шокований тим, що ніхто навіть не перевірив текст."[117][118]

Тури та концерти[ред.ред. код]

Гурт грає концерт під час дощу, Beale Street Festival, Мемфіс, штат Теннессі, США, 2/5/2008.

У 2005 My Chemical Romance брали участь в багатьох масштабних турах. Гурт був у турі разом з Green Day – Green Day Presents American Idiot Tour. Того ж року вони грали на Warped Tour. "Для багатьох дітей це та сама подія, на яку вони чекають цілий рік, – сказав Джерард Уей під час туру. – Вони збирають гроші заздалегідь. І їм випадає шанс побачити всі гурти, які їм подобаються, за один раз."[119] Сет-ліст гурту в більшості складався з пісень із Three Cheers For Sweet Revenge.

MCR виступають в уніформі The Black Parade на сцені з декораціями.

MCR були хедлайнерами головної сцени туру Taste of Chaos разом із The Used перед тим, як відправилися у свій власний хедлайн-тур у підтримку другого альбому Three Cheers, названий просто My Chemical Romance Tour. Він розпочався 15 вересня в Огайо і включав у себе 30 міст США. На розігріві у гурту були Alkaline Trio та Reggie and the Full Effect. Цей тур визначив справжню театральність My Chem, яка пізніше проявлялася у багатьох концертах гурту. Уей висловив свої плани щодо туру в інтерв'ю для MTV, кажучи: "Ми обговорювали ідею взяти із собою танцювальників для хедлайн-туру восени, але це дуже серйозне рішення, адже тоді має бути окремий автобус для них. Нам завжди хотілося зробити великий театральний тур. Та це треба робити поступово".[120] Театральність гурту була дуже помітною під час The Black Parade World Tour, коли гурт, The Black Parade, виступав у костюмах і гримі.

Гурт приєднався до хедлайнерів Linkin Park у Projekt Revolution 2007, що починався 25 липня та закінчувався 3 вересня 2007.[121] Гурт зіграв сет на центральній сцені, що тривав одну годину. Вони почали із This Is How I Disappear, коли вогні палали поза ними, а закінчили піснею Cancer, коли вибухали салюти та падали конфеті. Після цього туру вони грали на розігріві у Bon Jovi у жовтні, а потім відправилися у європейський тур із Mindless Self Indulgence.

19 вересня 2010 гурт оголосив The World Contamination Tour, що пройшов у Великій Британії, Франції, Амстердамі та Німеччині.[122]

Склад гурту[ред.ред. код]

Кінцевий склад

Колишні учасники

  • Метт Пелісьєр – барабани, перкусія (2001-2004)
  • Боб Браяр – барабани, перкусія (2004-2010)

Сесійні та тур-музиканти

  • Джеймс Дьюїс – клавішні, бек-вокал, перкусія (2007-2012)
  • Піт Парада – барабани (2007)
  • Метт Кортез – бас, гітара (2007-2008)
  • Такер Рул – барабани (2007-2008)
  • Тодд Прайс – гітара (2008)
  • Майкл Педікон – барабани, перкусія (2010-2011)
  • Джаррод Александер – барабани, перкусія (2011-2013)

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Концертні альбоми[ред.ред. код]

Збірки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. My Chemical Romance. AllMusic. 
  2. News | My Chemical Romance. Web.archive.org. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2014-07-27. 
  3. а б [1] Архівовано December 19, 2013, у en:Wayback Machine.
  4. Press conference held in Chile. February 2008. Архів оригіналу за March 13, 2008. Процитовано December 18, 2013. 
  5. а б в Simon, Leslie (2004). Art Imitates Life – My Chemical Romance. Alternative Press Magazine. Alternative Press. Архів оригіналу за November 28, 2006. Процитовано 2006-12-23. 
  6. 11 Things You Didn’t know about My Chemical Romance. Kerrang!. 
  7. Whitt, Cassie. My Chemical Romance to release "Attic Demos," more unheard material with greatest hits compilation. Alternative Press. Процитовано January 12, 2016. 
  8. а б Jason Cirone (March 13, 2013). MCR goes the way of the Beatles, Nirvana. The Courier-Tribune Asheboro North Carolina. Процитовано February 14, 2014. 
  9. Gundersen, Edna (March 9, 2005). Music fans reach for the stars. USA Today. Процитовано April 9, 2010. 
  10. Bands Embrace Social Networking. Wired Magazine. 2005-05-18. 
  11. My Chemical Romance on the RIAA. 
  12. Three Cheers RIAA database. RIAA. Процитовано 5 November 2010. 
  13. Leahey, Andrew. My Chemical Romance Bio. AllMusic. Процитовано October 28, 2017. 
  14. Things That Make You Go MMM Product info. cduniverse.com. 
  15. Upcoming Albums. Pause & Play. Архів оригіналу за 2006-04-11.  Retrieved from Internet Archive 15 February 2014.
  16. My Chemical Romance. Punknews.org. 
  17. а б The Black Parade. Theblackparade.com. Архів оригіналу за 2006-10-17. 
  18. [2][недоступне посилання з 01.03.2010]
  19. My Chemical Romance. VideoStatic. 
  20. [3] Архівовано August 19, 2006, у en:Wayback Machine.
  21. "The Black Parade" at Metacritic. Metacritic.com. Процитовано 2011-05-14. 
  22. Alternative Press Magazine. Alternativepress.com. Архів оригіналу за May 11, 2008. Процитовано 2010-03-13. 
  23. Gerard Way's brother leaves My Chemical Romance. NME. 2007-04-23. Процитовано 2007-04-23. 
  24. My Chemical Romance, Muse Poisoned. Ultimate-guitar.com. Процитовано 2014-07-27. 
  25. Media Player. Wxdx.com. Процитовано 2010-03-13. 
  26. Kerrang! Magazine. Issue 1139.
  27. NME Awards Winners of 2007. Nme.com. Архів оригіналу за 2007-03-20. Процитовано 2010-03-13.  Retrieved from archive - 11th December 2013.
  28. Interview with Gerard Way by Taste it TV, Luxemburg. November 2007. Taste it TV Youtube channel. 
  29. New My Chemical Romance single, ‘Desolation Row’ on Xfm first. Thrashhits.com. Процитовано 2010-03-13. 
  30. My Chemical Romance Promise 'Punk Rock' Album. Ultimate-guitar.com. Процитовано 2014-07-27. 
  31. My Chemical Romance on New Record: Less Drama, No Makeup. idiomag. 2009-02-18. Процитовано 2009-02-19. 
  32. My Chemical Romance Full of Hate. Popeater. Архів оригіналу за February 5, 2009. Процитовано 2009-06-30. 
  33. My Chemical Romance's New Album Is A 'Love Letter To Rock And Roll'. MTV. Процитовано 2009-08-06. 
  34. Gerard Way Talks New Comic "Fabulous Killjoys," Next My Chemical Romance Album. Rolling Stone. Процитовано 2009-07-27. 
  35. My Chemical Romance Talk About Album Four. Rock Sound. Процитовано 2009-11-12. 
  36. One chapter ends and another begins... My Chemical Romance. 2010-03-03. Архів оригіналу за 2010-03-07. Процитовано 2010-03-13. 
  37. AP: NEWS - Bob Bryar out of My Chemical Romance. Altpress.com. Процитовано 2010-03-13. 
  38. а б Iero, Frank (2010-09-07). To Kill A Demon Shark. mychemicalromance.com. Архів оригіналу за 2010-09-13. Процитовано 2010-09-10. 
  39. Gerard Way introduction - Dark Horse panel - Comic Con 2010. Youtube. Процитовано 2010-08-04. 
  40. My Chemical Romance New Song and Interview. AbsolutePunk. 2010-09-22. Процитовано 2010-09-22. 
  41. World Premiere: My Chemical Romance "Na Na Na". KROQ-FM. 2010-09-22. Процитовано 2010-09-22. 
  42. Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys | My Chemical Romance | Album. MTV. Процитовано 2011-11-04. 
  43. My Chemical Romance’s ‘Danger Days...’ - Here’s What You Need To Know. Rock Sound. 2010-09-29. Процитовано 2010-09-29. 
  44. My Chemical Romance sack drummer Mike Pedicone over theft claims. Nme.com. Процитовано 2014-07-27. 
  45. Just The Facts. My Chemical Romance. 2011-09-02. Процитовано 2011-11-04. 
  46. Steve, Baltin. My Chemical Romance's Frank Iero Designs Guitar for Charity. Rolling Stone. Процитовано 25 March 2012. 
  47. Anderson, Kyle. Watch My Chemical Romance perform 'Every Snowflake Is Different (Just Like You)' on 'Yo Gabba Gabba!': An EW video exclusive!. Entertainment Weekly. Процитовано 18 December 2012. 
  48. My Chemical Romance on Yo Gabba Gabba!. My Chemical Romance. Процитовано 18 December 2012. 
  49. Tim, Cashmere. My Chemical Romance Build Studio For Album Number Five. Noise11. Процитовано 25 March 2012. 
  50. Tim, Cashmere. My Chemical Romance Announces Conventional Weapons. Архів оригіналу за 16 September 2012. Процитовано 14 September 2012. 
  51. Q magazine. October 2012. Coming Up / Also Tweaking. P. 23
  52. [4] Архівовано March 25, 2013, у en:Wayback Machine.
  53. My Chemical Romance Announce Their Break Up. Alterthepress.com. Процитовано 2014-07-27. 
  54. Rip My Chemical Romance. Pup Fresh. Процитовано 2014-07-27. 
  55. [5] Архівовано March 28, 2013, у en:Wayback Machine.
  56. Gerard Way premieres new song, "Action Cat" - News - Alternative Press. Alternative Press. Процитовано 2015-11-04. 
  57. Gerard Way - Hesitant Alien. TeamRock. 2014-09-09. Процитовано 2015-11-04. 
  58. Hesitant Alien - Gerard Way | Awards | AllMusic. AllMusic. Процитовано 2015-11-04. 
  59. Gerard Way - Hesitant Alien - Reviews - Alternative Press. Alternative Press. Процитовано 2015-11-04. 
  60. Frnkiero and the Cellabration Stomachaches (Digital Download - Vagrant #). AllMusic.com. AllMusic. Процитовано 15 September 2014. 
  61. Electric Century - "I Lied" (SONG PREMIERE) - Features - Alternative Press. Alternative Press. Процитовано 2015-11-04. 
  62. Electric Century premiere “Hey Lacey” and discuss new album—listen. Alternative Press. Процитовано 16 July 2017. 
  63. Leelah Alcorn: Ray Toro dedicates song 'For The Lost And The Brave' to 17-year-old transgender female who committed suicide. WCPO. Процитовано 2015-11-04. 
  64. Pettigrew, Jason. MCR guitarist Ray Toro readies solo debut: Check out “Take The World” now. altpress. Процитовано October 28, 2017. 
  65. Gracie, Bianca (November 7, 2016). My Chemical Romance's Ray Toro Responds To Reunion Rumors. fuse.tv. Процитовано October 28, 2017. 
  66. Are My Chemical Romance Getting Back Together?. Kerrang!. Процитовано 20 July 2016. 
  67. My Chemical Romance post new logo and cryptic date. Alternative Press. Процитовано 20 July 2016. 
  68. Шаблон:Cite av media
  69. Bacle, Ariana (July 20, 2016). My Chemical Romance reissuing famed album The Black Parade after cryptic tweet. Entertainment Weekly. Процитовано July 21, 2016. 
  70. Brennan, Collin (July 20, 2016). My Chemical Romance hint at reunion for 10th anniversary of The Black Parade. Consequence of Sound. Процитовано July 21, 2016. 
  71. Britton, Luke Morgan (July 21, 2016). Is the My Chemical Romance comeback a 10th anniversary 'The Black Parade' reissue?. NME. Процитовано July 21, 2016. 
  72. My Chemical Romance to Release 'The Black Parade' Deluxe Reissue. Rolling Stone. Процитовано 30 July 2016. 
  73. Britton, Luke Morgan (July 29, 2016). Stream My Chemical Romance's previously unreleased track 'The Five Of Us Are Dying'. NME. Процитовано July 29, 2016. 
  74. Graff, Gary (June 8, 2017). Gerard Way Shares 'Doom Patrol' Exclusive Sketches, Talks 'Personal Attachment' to the Comic. Billboard (Eldridge Industries). Процитовано June 8, 2017. 
  75. Eric Brown (March 25, 2013). Alt-Rock Band My Chemical Romance Splits Up, But 'Can Never Die'. International Business Times. Процитовано May 21, 2015. 
  76. CNN Staff (March 23, 2013). Band My Chemical Romance ends run. CNN. Процитовано May 21, 2015. 
  77. My Chemical Romance covers Dylan on 'Watchmen' soundtrack. CMJ. February 26, 2009. Процитовано May 21, 2015. 
  78. My Chemical Romance disbands. NJ. 23 March 2013. Процитовано 4 April 2013. 
  79. J.D., Considine. My Chemical Romance: Generations later, a polished version of punk. The Globe And Mail. 
  80. My Chemical Romance "Desolation Row". MTVU. 18 February 2009. 
  81. My Chemical Romance : Academy, London. The Guardian. Процитовано 2014-07-27. 
  82. Warped Tour nabs O.C. bands for summer. Процитовано May 21, 2015. 
  83. Live: Music Picks March 5–11. Salt Lake City Weekly. Процитовано May 21, 2015. 
  84. а б My Chemical Romance, 'Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys'. Spin. 22 November 2010. Процитовано 4 April 2013. 
  85. My Chemical Romance's Ray Toro Announces Solo Project, Shares Demos [LISTEN]. Music Times. Процитовано May 21, 2015. 
  86. My Chemical Romance, Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys. Spin. Процитовано May 21, 2015. 
  87. My Chemical Romance. Allmusic. 
  88. My Chemical Romance. Rolling Stone. Процитовано 4 April 2013. 
  89. MTVNews.com: My Chemical Romance: They're Okay (Promise). Mtv.com. 2006-03-09. Архів оригіналу за 2014-03-25. Процитовано 2010-03-13. 
  90. MTV News RAW Presents: A Night At The Opera With My Chemical Romance. Mtv.com. 2006-03-09. Процитовано 2010-03-13. 
  91. Official website Band Biography. Архів оригіналу за August 16, 2006. Процитовано September 15, 2006. 
  92. Alexis Petridis (27 October 2006). They have come for your children. The Guardian. Процитовано 14 February 2014. «We didn't get any of the benefits of being an emo band, our influences didn't come from emo.» 
  93. My Chemical Romance brand emo 'shit'. NME. «I think emo's a pile of shit... I think emo is fucking garbage -- it's bullshit.» 
  94. My Chemical Romance breaks up after decade-plus. Fox News. 23 March 2013. Процитовано 4 April 2013. 
  95. I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love. IGN. 14 August 2004. Процитовано 4 April 2013. 
  96. My Chemical Romance - I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love. Alternative Press. 23 July 2002. Процитовано 4 April 2013. 
  97. Johnny Loftus (2004-06-08). Three Cheers for Sweet Revenge - My Chemical Romance | Songs, Reviews, Credits, Awards. AllMusic. Процитовано 2014-07-27. 
  98. Three Cheers for Sweet Career: Farewell, My Chemical Romance. Spin. 26 March 2013. Процитовано 4 April 2013. 
  99. My Chemical Romance - The Black Parade. Bill Lamb. Процитовано 4 April 2013. 
  100. The Black Parade - My Chemical Romance. Allmusic. Процитовано 4 April 2013. 
  101. My Chemical Romance: The Black Parade. AV Club. October 31, 2006. Процитовано April 4, 2013. 
  102. Diaz, Julyssa. My Chemical Romance – Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys. Yam-Mag. Процитовано April 24, 2015. «Four years after their critically acclaimed The Black Parade, My Chemical Romance is back with an album that is a delight to listen to. It is the alternative rock you all should be listening to.» 
  103. Christopher R. Weingarten (November 30, 2010). My Chemical Romance Go . . . Styx. Архів оригіналу за April 16, 2011. Процитовано April 24, 2015. «But unlike that album's garish guyliner anthems about death and disease, their new Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys is a 15-track power-pop cycle that's a lot less Queen and a lot more Styx...» 
  104. My Chemical Romance. PopMatters. Процитовано April 24, 2015. «With that said, though, Danger Days is a far cry from the artistic plane that The Black Parade sits on: it’s a decent pop-rock album, a disastrously confused concept album, and even with its marketing, much is left to be desired.» 
  105. My Chemical Romance. Rolling Stone India. Процитовано April 26, 2015. «Leaving theatrical gloom behind, the Jersey boys make a blazing synth-rock album» 
  106. 9/14/06 (2006-09-14). Gerard Way tells about My Chemical Romance's influences | Video. MTV. Процитовано 2011-05-14. 
  107. Tyme, Gwyn (2005-05-05). My Chemical Romance—Interview with Gerard Way. MusicPix.net. Архів оригіналу за 2010-06-12. Процитовано 2006-11-05.  Retrieved from Internet Archive 16 February 2014.
  108. Emo fans defend their music against suicide claims | News. Nme.Com. 2008-05-08. Процитовано 2011-11-04. 
  109. Clench, James (May 8, 2008). Suicide of Hannah, the secret 'emo'. The Sun. 
  110. Emo music attacked over teen suicide. NME. May 8, 2008. 
  111. Emo fans defend their music against suicide claims. NME. May 8, 2008. 
  112. Fans march against The Daily Mail. NME. May 21, 2008. 
  113. My Chemical Romance march 'aiming for 1,000 protestors'. NME. May 26, 2008. 
  114. Caitlin Fitzsimmons (May 31, 2008). Emo runs high as fans defend band against Daily Mail. London: Guardian. Процитовано 2010-03-13. 
  115. https://www.youtube.com/watch?v=98Jzhex2MV8 Промова Джерарда Уея на одному з концертів My Chem, 2006. – YouTube
  116. Emo March: The Daily Mail Responds. xfm.co.uk. May 31, 2008. 
  117. My Chemical Romance - Living On The Railways... 
  118. True Lives of My Chemical Romance: The Definitive Biography – Google Books
  119. Brian Hiatt, Posted June 22, 2005 12:00 AM (2005-06-22). Warped Tour Conquers U.S.: My Chemical Romance. Rolling Stone. Процитовано 2010-03-13. 
  120. James Montgomery. My Chemical Romance Fall Tour : Arena Rock On The Installment Plan. Mtv.com. Процитовано 2014-07-27. 
  121. [6] Архівовано September 13, 2007, у en:Wayback Machine.
  122. World Contamination Tour announced. Mychemicalromance.com. Архів оригіналу за 2012-03-21. Процитовано 2014-07-27.