Координати: 37°10′00″ пн. ш. 6°00′00″ сх. д. / 37.1667° пн. ш. 6° сх. д. / 37.1667; 6

Бій біля мису Бугаро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій біля мису Бугаро
Action off Cape Bougaroun
Битва на Середземному морі
Німецькі бомбардувальники Ju 88 над акваторією Середземного моря. 1943
Німецькі бомбардувальники Ju 88 над акваторією Середземного моря. 1943
Німецькі бомбардувальники Ju 88 над акваторією Середземного моря. 1943
37°10′00″ пн. ш. 6°00′00″ сх. д. / 37.1667° пн. ш. 6° сх. д. / 37.1667; 6
Дата: 6 листопада 1943
Місце: північніше мису Бугаро (Алжир), Середземне море
Результат: тактична перемога німецької авіації
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
США США
Грецьке королівство
Нідерланди Нідерланди
Країни Осі:
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
США Чарльз Гартман невідомо
Військові формування
Оперативна група 60.2
конвой KMF-25A
I & III/KG 26, III/KG 100, II/KG 40
Військові сили
1 крейсер ППО
10 есмінців
4 ескортні міноносці
26 військових транспортних суден[а 1]
25 літаків (He 111, He 177, Do 217, Ju 88)
Втрати
17 загиблих
~9 поранених
1 ескадрений міноносець затонув
2 військових транспорти затонуло
1 есмінець пошкоджено
2 транспортних судна пошкоджено
10 загиблих
6 літаків збито

Бій біля мису Бугаро (англ. Action off Cape Bougaroun), також атака на конвой KMF-25A (англ. Attack on Convoy KMF-25A) — морський бій військово-морських сил Великої Британії, США, Нідерландів та Греції з авіацією Люфтваффе, що атакувала конвой KMF-25A під час битви на Середземному морі.

Транспортний конвой KMF-25A, що складався з 26 американських, британських, голландських та грецьких військових транспортних суден під ескортом 15 бойових кораблів прямував вздовж алжирського узбережжя з Ліверпуля до Неаполя, коли ввечері 6 листопада 1943 він був атакований з повітря німецькими торпедоносцями та бомбардувальниками. 6 кораблів та суден союзників затонуло або було серйозно пошкоджено внаслідок повітряної атаки і 6 німецьких бойових літаків було знищено. Німцям вдалося здобути тактичної перемоги, хоча завдяки чіткої організації протиповітряної оборони та взаємодії, союзникам вдалося врятувати більш за 6 000 моряків, що були на знищених суднах.

Цікавий факт

[ред. | ред. код]

Під час бою біля мису Бугаро, один невідомий матрос зі складу екіпажу американського есмінця «Бітті» кинув за борт послання в пляшці. В ньому було написано:

«Наш корабель тоне. Сигнали SOS марні. Думаю, це кінець. Може це послання колись досягне берегів Штатів.

Оригінальний текст (англ.)
«"Our ship is sinking. SOS didn't do any good. Think it's the end. Maybe this message will get to the U.S. some day."»

У 1944 пляшку з посланням знайшли на одному з пляжів Мена. Таким чином послання пропливло кілька тисяч кілометрів крізь Середземне море та Північну Атлантику, перед тим, як досягло узбережжя США.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Olver F., Edward, «Cruise Travel Magazine: History of the Great Liners» (1983) pg.# 49-50
  • Lubeski, Ray, «Linebackers of the Sea», Author House Publishing Bloomingfield, Indiana (2010), pg.# 83-85 ISBN 978-1-4520-0422-8
  • Morison Eliot, Samuel, «History of United States Naval operations in World War II: The Atlantic Battle Won», Little, Brown and Company Inc. (1984), pg.# 261—264 ISBN 0-252-07061-5
  • Roscoe, Theodore, «United States destroyer operations in World War II», United States Naval Institute (1953) pg.# 341 ISBN 0-87021-726-7
  • Макинтайр Д., Шофилд Б., Пак С. и др. Битва за Средиземное море. Взгляд победителей. — М. : АСТ, 2001. — 704 с. — (Военно-историческая библиотека) — ISBN 5-17-003425-3. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела