Біслама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біслама
Bislama
Поширена вВануату
РегіонОкеанія
Носії6200 (перша мова)
200000 (друга мова)
Писемністьлатинка
КласифікаціяКреольські мови
Англійська основа
Тихоокеанська зона
Біслама
Офіційний статус
ДержавнаВануату Вануату
ОфіційнаВануату Вануату
Коди мови
ISO 639-1bi
ISO 639-2bis
ISO 639-3bis

Бісла́ма (бісл. Bislama) — креольська мова, одна з офіційних мов Вануату. Нею написано національний гімн країни Yumi, Yumi, Yumi. Понад 95 % слів біслами мають англійське походження, частина слів походять із французької та місцевих мов, які суттєво вплинули на граматику. По суті, біслама є мовою з англійською лексикою та австронезійською граматикою.

Назва

[ред. | ред. код]

Слово «біслама» (фр. Bichelamar) походить від фр. bêche de mer (морський огірок)[1].

Статус

[ред. | ред. код]

Активний розвиток біслами почався 1980 року після проголошення незалежності Вануату. Відтоді з'явилася частина людей, які використовують бісламу як першу мову (в основному це мешканці міст Порт-Віла та Санто). Нині головні сфери використання мови це політика та журналістика. Зокрема бісламою проводять дебати в парламенті країни, в газетах та на інтернет-виданнях публікують матеріали цією мовою. Натомість кількість книжок бісламою є мала, а найбільшим текстом є переклад Біблії.

Бісламу не використовують в освіті: навчання в школах Вануату проводять англійською та французькою мовами, проте останніми роками з'являються спроби ввести в середніх школах вивчення біслами.

Поза всім, біслама є досить добре вивченою мовою.

Абетка і фонетика

[ред. | ред. код]
Літера Назва Вимова
IPA
A a а a
B b бі b
D d ді d
E e е e
F f еф f
G g ґе g
H h етс h
I i і i
J j че ʧ
K k ке k
L l ел l
M m ем m
N n ен n
O o о o
P p пі p
R r ар r
S s ес s
T t ті t
U u у u
V v ві v
W w ве w
Y y є j

В бісламі налічують 5 голосних фонем та 3 голосні дифтонги, а також 18 приголосних фонем.

Бісламі притаманні окремі риси сингармонізму. Насамперед це стосується появи голосних суфікса перехідності -(*)m. Стандартною його формою є -em, однак якщо в основі дієслова є голосний i або u, то суфікс також набуває i або u відповідно — -im та -um.

Стандартна форма:

bon (горіти) — bonem (палити)

Однак:

rid (читати) — ridim (читати /що-небудь/)
kuk (варити) — kukum (варити /що-небудь/)

Семантико-граматична характеристика

[ред. | ред. код]

Як уже було згадано, граматика біслами є австронезійського типу, тож їй притаманні такі риси:

  1. Переважання аналітизму в утворенні граматичних форм та словосполучень.
  2. Вираження граматичних значень за допомогою прийменників та часток.
  3. Формальна невираженність частин мови.
  4. Факультативність використання деяких граматичних показників, якщо граматичне значення є зрозумілим за контекстом.
  5. Відсутність категорій роду, класу, особи.
  6. Наявність інклюзивних та ексклюзивних форм займенників.
  7. Наявність великої кількості фразеологічних сполучень у лексиці.

Іменник

[ред. | ред. код]
  • Бісламський іменник є сам по собі невідмінюваним, відмінкове значення виражає прийменник: wetem studen — зі студентом, from studen — через студента.
  • Належність виражають за допомогою прийменника blong: pikinini blong tija — дитина вчителя.
  • Множину виражають завдяки препозитивній частці ol: man (людина) — ol man (люди).

Прикметник

[ред. | ред. код]

Прикметник може мати звичайну (атрибутивну) та предикативну форму. Звичайна форма утворюється від предикативної завдяки додаванню суфікса -fala і виконує функції означення іменника: bigfala sip — великий корабель, gudfala ples — хороше місце. Предикативна форма виконує функції присудка: Mi glad — Я радий.

Займенник

[ред. | ред. код]

Особові займенники:

  • я — mi
  • ти — yu
  • він, вона, воно — hem
  • ми — mifala
  • я і ти — yumi
  • ви — yufala
  • вони — ol

Присвійні займенники утворюються від особових завдяки прийменнику blong: pren blong hem — його друг, lanwis blong ol — їхня мова.

Вказівний займенник: цей, той — ia (ya). Вказівний займенник займає місце після означуваного слова: vilis ia — це село.

Предикативна частка

[ред. | ред. код]

Предикативна частка i (одн.) або oli (множ.) займає місце перед присудком, незалежно від того, чим той виражений:

  • Mifala i hanggre — Ми є голодні
  • Hem i bos — Він є начальник
  • Tija i ridim buk — Вчитель читає книгу
  • Ol man oli kukum raes — Люди варять рис

предикативні частки не вживають після займенників mi (я), yu (ти) і yumi (я і ти): Mi glad tumas — Я дуже радий.

Дієслово

[ред. | ред. код]

Вид і час

[ред. | ред. код]

Дієслово в бісламі не має спеціальних морфологічних показників, однак при його використанні у реченні додають предикативні частки i та oli. Для вираження видо-часових граматичних значень використовують частки:

  • stap — позначає дію, одночасну з мовленням; займає місце перед дієсловом: Hem i stap slip — Він спить (зараз).
  • bin — позначає минулу дію; займає місце перед дієсловом: Mi bin katem frut long naef — Я різав плід ножем; Misnari Milne i bin kam long aelan blong Nguna Місіонер Мілн прибув на острів Нґуна.
  • finis — позначає дію, завершену в минулому; займає місце після дієслова: Ol studen oli ridim buk finis — Студенти вже прочитали книгу.
  • bae — позначає майбутню дію; займає місце або на початку речення, або перед предикативною часткою i, oli: Bae Lulu i katem kenu Лулу буде вирізати каное; Ol studen bae oli ridim buk Студенти прочитають книгу.

Модальність

[ред. | ред. код]

Деякі частки виражають значення, близьке до модального. Вони займають місце перед дієсловом:

  • save — можливість виконання дії (могти, уміти): Em i save kukum raes — Вона вміє варити рис.
  • mas — вимушеність виконання дії (мусити, повинен, треба): Ol man oli mas slip — Люди повинні поспати.

Якщо граматичне значення є зрозумілим за контекстом, видо-граматичні частки можуть бути упущеними.

Заперечення

[ред. | ред. код]

Заперечення в бісламі виражають часткою no, котра займає місце між предикативною часткою i, oli та дієсловом (або видо-граматичною часткою, якщо вона є):

  • Tomson i no bin salem haos — Томсон не продав дім.
  • Bae ol man oli no kukum raes — Люди не будуть варити рис.

Перехідність

[ред. | ред. код]

Розрізняють перехідні та неперехідні дієслова. Перехідні утворюються завдяки суфіксу -(*)m (em, im, um), що залежить від кореневого голосного. Стандартною його формою є -em, однак якщо в основі дієслова є голосний i або u, то суфікс також набуває i або u відповідно — -im та -um:

  • Sera i stap rid — Сара читає, але:
  • Sera i stap ridim buk — Сара читає книгу.

Прийменник

[ред. | ред. код]

В бісламі є чотири прийменники:

  • long — позначає місце та напрямок (в, на, біля), а також предмет, яким виконують дію (орудний відмінок): Mi stap slip long haos — Я сплю в будинку; Hem i bin go long Kwinslan — Він поїхав у Квінсленд; Mi bin katem frut long naef — Я розрізав плід ножем.
  • blong — позначає належність, а також особу, для якої виконують дію (для): haus blong mi — мій будинок; Bae mi kuk blong you — Я зварю для тебе.
  • wetem — з (кимось): Bae mi kam wetem yu — Я піду з тобою;
  • from — через (з якої причини?): from hem — через нього.

Артикль

[ред. | ред. код]

Слово wan (один) може бути використане як неозначений артикль: I gat wan foto blong hem — Є (одне) його фото.

Синтаксис

[ред. | ред. код]

Порядок слів у розповідному і питальному реченні однаковий: SVO (підмет — присудок — додаток), однак в останньому присутня питальна інтонація: Yu save (Ти знаєш) — Yu save? (Ти знаєш?)

Питальне слово зазвичай займає місце на початку речення: Wanem lanwis nao ol i yusum? — Яку мову вони тоді використовували?

Підрядні речення поєднуються із головними завдяки сполучникам: blong (для того, щоб), from (тому що; оскільки), taem (коли) та ін.:

  • Naef i nogud blong katem kenu — Ніж не годиться для того, щоби вирізати каное.
  • Papa blong mi i bin skul long Kwinslan from i no bin gat skul long ples ia — Мій батько вчився у Квінсленді, оскільки тут не було школи.
  • Taem ol man ia oli kambak, oli bin joenem misnari — Коли ці люди повернулись, вони приєднались до місіонера.

Фрази

[ред. | ред. код]
  • Будь ласка — plis
  • Дякую — tangkyu
  • Перепрошую (вибачте) — sori (sori tumas)
  • Привіт — Halo
  • Доброго ранку — Moning! / Gud moning
  • Як поживаєте? — Olsem wanem?
  • З вами все гаразд? — I olraet? / i gud? /i stret?
  • (Зі мною) все гаразд — I gud / i stret / i olraet
  • Як тебе звуть? — Wanem nem blong yu?
  • Мене звуть… — Nem blong mi …
  • Я (є) з… — Mimi kam long …
  • Я (направляюся) в… — Mimi kam blong …
  • Я дуже радий… — Mimi glad tumas long …
  • Даруйте, я розмовляю бісламою лише трохи. — Sore, mimi toktok smol Bislama nomo
  • Куди ти йдеш? — Yu go wea?
  • Що ти робиш? — Yu stap mekem wanem?
  • Що це? — Wanem ia?
  • Скільки це коштує? — Hamas long hemia?
  • Це мені подобається! — Mi laekem tumas!
  • Як ви це робите? — Olsem wanem yu mekem olsem?
  • Чому/Навіщо ви це робите? — From wanem yuyu mekem olsem?
  • Я можу це з'їсти? — Mimi save kakae ia?
  • Де є…? — … i stap wea?
  • Туалет — Smolhaos / Tolet
  • Можна зробити фото? — Mi save karem smol foto?

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Learn about Bislama [Архівовано 14 червня 2010 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
біслама мовою
Nambawan Pej