Глухий губно-зубний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless labiodental fricative
f
Номер МФА 128
Кодування
HTML (decimal) f
Юнікод (hex) U+0066
X-SAMPA f
Кіршенбаум f
Брайль 0 (braille pattern dots-124)
Звучання

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPAf.

Назва[ред.ред. код]

  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
  • Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
  • Глухий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова[ред.ред. код]

В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).

(Див. також Фонетика праіндоєвропейської мови)

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Абхазька мова фы [fə] 'блискавка' Див. Абхазька фонетика
Адигейська тфы [tfə] 'п'ять' Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
Албанська faqe [facɛ] 'щока'
Англійська Всі діалекти fill [fɪl] 'наповнення' Див. Англійська фонетика
Кокні[1] think [fɪŋk] 'думаю' Особливість говірки соціальної групи,[2] окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ.[3] Див. Діалектна вимова θ в англійській мові[en]
Багато які британські міські діалекти[4]
У мовленні багатьох молодих новозеландців[5][6]
Характерна південноафриканська англійська[7] Зазвичай наприкінці слів.
Арабська Стандартна[8] ظرف [ðˤɑrf] 'оболонка' Див. Арабська фонетика
Баскська fin [fin] 'тонкий'
Валійська ffon [fɔn] 'палиця' Див. Валійська фонетика
В'єтнамська[9] pháo [faːw˧ˀ˥] 'феєрверк-вертушка' Див. В'єтнамська фонетика
Вірменска Східновірменська[10] ֆուտբոլ [fut̪bol] 'футбол'
Галісійська faísca [faˈiska] 'іскра'
Гінді साफ़ [sɑːf] 'чистий' Див. Фонетика гіндустані
Гоемай [fat] 'дути'
Грецька φύση fysī [ˈfisi] 'єство' Див. Новогрецька фонетика
Гуджараті /faļ [fəɭ] 'плід' Див. Фонетика гуджараті
Еве[11] eflen [éflé̃] 'виплювує'
Західнофризька fol [foɫ] 'повний'
Іврит סופר [so̞fe̞ʁ] 'письменник' Див. Фонетика івриту
Іспанська[12] fantasma [fã̈n̪ˈt̪äzmä] 'привид' Див. Іспанська фонетика
Італійська fantasma [fän̪ˈt̪äzmä] 'привид' Див. Італійська фонетика
Кабардинська фыз [fəz] 'жінка' Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
Кабільська afus [afus] 'рука'
Каталонська[13] fase [ˈfazə] 'фаза' Див. Каталонська фонетика
Китайська Кантонська /fat6 [fɐt˨] 'Будда' Див. Кантонська фонетика
Мандаринська fēi [feɪ̯˥] 'літати' Див. Мандаринська фонетика
Коптська ϥⲧⲟⲟⲩ [ftow] 'чотири'
Македонська мова фонетика [fɔnetika] 'фонетика' Див. Македонська фонетика
Малайська feri [feri] 'пором'
Мальтійська fenek [fenek] 'кріль'
Нідерландська[14] fiets [fits] 'велосипед' Див. Нідерландська фонетика
Німецька fade [ˈfaːdə] 'прісний' Див. Німецька фонетика
Норвезька filter [filtɛɾ] 'фільтр' Див. Норвезька фонетика
Носу /fu [fu˧] 'печеня'
Пенджабі ਫ਼ੌਜੀ [fɔːd͡ʒi] 'солдат'
Польська[15] futro [ˈfut̪rɔ] 'хутро' Див. Польська фонетика
Португальська[16] fogo [ˈfoɡʊ] 'вогонь' Див. Португальська фонетика
Російська[17] орфография [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] 'орфографія' Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика
Румунська[18] foc [fo̞k] 'вогонь' Див. Румунська фонетика
Сапотекська Тількіапанська[19] cafe [kafɘ] 'кава' Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської
Словацька fúkať [ˈfuːkac] 'хукати'
Сомалі feex [fɛħ] 'бородавка' Див. Сомалійська фонетика
Турецька saf [säf] 'чистий' Див. Турецька фонетика
Угорська figyel [fiɟɛl] 'звертає увагу' Див. Угорська фонетика
Українська Фастів [ˈfɑ.sʲciu̯] 'Фастів' Див. Українська фонетика
Урду صاف [sɑːf] 'чистий' Див. Фонетика гіндустані
Французька[20] fabuleuse [fäbyˈløːz̪] 'казковий' Див. Французька фонетика
Чеська foukat [ˈfoʊ̯kat] 'хукати' Див. Чеська фонетика
Чеченська факс / faks [faks] 'факс'
Шведська fisk [ˈfɪsk] 'риба' Див. Шведська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004). The dialects in the South of England: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 181–196. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Bowerman, Sean (2004). White South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 931–942. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Britain, David (2005). Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes. Linguistics 43 (5): 995–1022. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010). A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland. У Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves. Advances in Cognitive Linguistics. Berlin: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-022645-4. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008). Regional and social differences in New Zealand: Phonology. У Burridge, Kate; Kortmann, Bernd. Varieties of English. 3: The Pacific and Australasia. Berlin: Walter de Gruyter. с. 64–76. ISBN 3110208415. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. doi:10.2307/411232. JSTOR 411232. 
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266. 
  • Wells, John C. (1982). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. 
  • Wood, Elizabeth (2003). TH-fronting: The substitution of f/v for θ/ð in New Zealand English. New Zealand English Journal 17: 50–56.