Глухий губно-зубний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
МФА – номер 128
МФА – текст f
МФА – зображення {{{imagesize}}}
Кодування f
X-SAMPA f
Кіршенбаум f
Аудіо Прослухатиопис файлу

Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPAf.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонаціїглуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова[ред.ред. код]

В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).

(Див. також Фонетика праіндоєвропейської мови)

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Абхазька мова фы [fə] 'блискавка' Див. Абхазька фонетика
Адигейська тфы [tfə] 'п'ять' Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
Албанська faqe [facɛ] 'щока'
Англійська Всі діалекти fill [fɪl] 'наповнення' Див. Англійська фонетика
Кокні[1] think [fɪŋk] 'думаю' Особливість говірки соціальної групи,[2] окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ.[3] Див. Діалектна вимова θ в англійській мові[en]
Багато які британські міські діалекти[4]
У мовленні багатьох молодих новозеландців[5][6]
Характерна південноафриканська англійська[7] Зазвичай наприкінці слів.
Арабська Стандартна[8] ظرف [ðˤɑrf] 'оболонка' Див. Арабська фонетика
Баскська fin [fin] 'тонкий'
Валійська ffon [fɔn] 'палиця' Див. Валійська фонетика
В'єтнамська[9] pháo [faːw˧ˀ˥] 'феєрверк-вертушка' Див. В'єтнамська фонетика
Вірменска Східновірменська[10] ֆուտբոլ [fut̪bol] 'футбол'
Галісійська ''f'aísca' [faˈiska] 'іскра'
Гінді साफ़ [sɑːf] 'чистий' Див. Фонетика гіндустані
Гоемай [fat] 'дути'
Грецька φύση fysī [ˈfisi] 'єство' Див. Новогрецька фонетика
Гуджараті /faļ' [fəɭ] 'плід' Див. Фонетика гуджараті
Еве[11] eflen [éflé̃] 'виплювує'
Західнофризька ''f'ol' [foɫ] 'повний'
Іврит סופר [so̞fe̞ʁ] 'письменник' Див. Фонетика івриту
Іспанська[12] fantasma [fã̈n̪ˈt̪äzmä] 'привид' Див. Іспанська фонетика
Італійська fantasma [fän̪ˈt̪äzmä] 'привид' Див. Італійська фонетика
Кабардинська фыз [fəz] 'жінка' Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
Кабільська 'afus' [afus] 'рука'
Каталонська[13] fase [ˈfazə] 'фаза' Див. Каталонська фонетика
Китайська Кантонська /fat6 [fɐt˨] 'Будда' Див. Кантонська фонетика
Мандаринська fēi [feɪ̯˥] 'літати' Див. Мандаринська фонетика
Коптська ϥⲧⲟⲟⲩ [ftow] 'чотири'
Македонська мова фонетика [fɔnetika] 'фонетика' Див. Македонська фонетика
Малайська feri [feri] 'пором'
Мальтійська fenek [fenek] 'кріль'
Нідерландська[14] fiets [fits] 'велосипед' Див. Нідерландська фонетика
Німецька fade [ˈfaːdə] 'прісний' Див. Німецька фонетика
Норвезька filter [filtɛɾ] 'фільтр' Див. Норвезька фонетика
Носу /fu [fu˧] 'печеня'
Пенджабі ਫ਼ੌਜੀ [fɔːd͡ʒi] 'солдат'
Польська[15] futro [ˈfut̪rɔ] 'хутро' Див. Польська фонетика
Португальська[16] fogo [ˈfoɡʊ] 'вогонь' Див. Португальська фонетика
Російська[17] орфография [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] 'орфографія' Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика
Румунська[18] foc [fo̞k] 'вогонь' Див. Румунська фонетика
Сапотекська Тількіапанська[19] cafe [kafɘ] 'кава' Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської
Словацька fúkať [ˈfuːkac] 'хукати'
Сомалі ''f'eex' [fɛħ] 'бородавка' Див. Сомалійська фонетика
Турецька saf [säf] 'чистий' Див. Турецька фонетика
Угорська figyel [fiɟɛl] 'звертає увагу' Див. Угорська фонетика
Українська Фастів [ˈfɑ.sʲciu̯] 'Фастів' Див. Українська фонетика
Урду صاف [sɑːf] 'чистий' Див. Фонетика гіндустані
Французька[20] fabuleuse [fäbyˈløːz̪] 'казковий' Див. Французька фонетика
Чеська foukat [ˈfoʊ̯kat] 'хукати' Див. Чеська фонетика
Чеченська факс / ''f'aks' [faks] 'факс'
Шведська fisk [ˈfɪsk] 'риба' Див. Шведська фонетика

Примітки[ред.ред. код]