Глухий губно-зубний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
f
Номер МФА 128
Кодування
HTML (decimal) f
Юнікод (hex) U+0066
X-SAMPA f
Кіршенбаум f
Брайль [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-124) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-124) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPA — f.

Назва[ред. | ред. код]

  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
  • Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
  • Глухий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова[ред. | ред. код]

В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).

Див. також: Фонетика праіндоєвропейської мови

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Абхазька мова фы [fə] 'блискавка' Див. Абхазька фонетика
Адигейська тфы [tfə] д·і 'п'ять' Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
Албанська [faqe] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [facɛ] 'щока'
Англійська Всі діалекти [fill] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fɪl] 'наповнення' Див. Англійська фонетика
Кокні[1] [think] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fɪŋk] 'думаю' Особливість говірки соціальної групи,[2] окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ.[3] Див. Діалектна вимова θ в англійській мові[en]
Багато які британські міські діалекти[4]
У мовленні багатьох молодих новозеландців[5][6]
Характерна південноафриканська англійська[7] Зазвичай наприкінці слів.
Арабська Стандартна[8] ظرف [ðˤɑrf] 'оболонка' Див. Арабська фонетика
Баскська [fin] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fin] 'тонкий'
Валійська [ffon] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fɔn] 'палиця' Див. Валійська фонетика
В'єтнамська[9] [pháo] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [faːw˧ˀ˥] 'феєрверк-вертушка' Див. В'єтнамська фонетика
Вірменска Східновірменська[10] ֆուտբոլ [fut̪bol] д·і 'футбол'
Галісійська faísca [faˈiska] 'іскра'
Гінді साफ़ [sɑːf] 'чистий' Див. Фонетика гіндустані
Гоемай [fat] 'дути'
Грецька [φύση fysī] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [ˈfisi] 'єство' Див. Новогрецька фонетика
Гуджараті ફળ/faļ [fəɭ] 'плід' Див. Фонетика гуджараті
Еве[11] [eflen] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [éflé̃] 'виплювує'
Західнофризька fol [foɫ] 'повний'
Іврит סופר [so̞fe̞ʁ] 'письменник' Див. Фонетика івриту
Іспанська[12] [fantasma] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fã̈n̪ˈt̪äzmä] 'привид' Див. Іспанська фонетика
Італійська fantasma [fän̪ˈt̪äzmä] 'привид' Див. Італійська фонетика
Кабардинська фыз [fəz] 'жінка' Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
Кабільська afus [afus] 'рука'
Каталонська[13] [fase] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [ˈfazə] 'фаза' Див. Каталонська фонетика
Китайська Кантонська [佛] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: zh-cmn-Hani (допомога)/[fat6] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fɐt˨] 'Будда' Див. Кантонська фонетика
Мандаринська [飛] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: zh-cmn-Hani (допомога) [fēi] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [feɪ̯˥] 'літати' Див. Мандаринська фонетика
Коптська ϥⲧⲟⲟⲩ [ftow] 'чотири'
Македонська мова фонетика [fɔnetika] 'фонетика' Див. Македонська фонетика
Малайська [feri] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [feri] 'пором'
Мальтійська [fenek] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fenek] 'кріль'
Нідерландська[14] [fiets] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fits] 'велосипед' Див. Нідерландська фонетика
Німецька [fade] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [ˈfaːdə] 'прісний' Див. Німецька фонетика
Норвезька [filter] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [filtɛɾ] 'фільтр' Див. Норвезька фонетика
Носу ꃚ/[fu] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fu˧] 'печеня'
Пенджабі ਫ਼ੌਜੀ [fɔːd͡ʒi] 'солдат'
Польська[15] [futro] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [ˈfut̪rɔ] д·і 'хутро' Див. Польська фонетика
Португальська[16] [fogo] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [ˈfoɡʊ] 'вогонь' Див. Португальська фонетика
Російська[17] орфография [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] 'орфографія' Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика
Румунська[18] [foc] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fo̞k] 'вогонь' Див. Румунська фонетика
Сапотекська Тількіапанська[19] cafe [kafɘ] 'кава' Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської
Словацька fúkať [ˈfuːkac] 'хукати'
Сомалі [feex] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: so (допомога) [fɛħ] 'бородавка' Див. Сомалійська фонетика
Турецька saf [säf] 'чистий' Див. Турецька фонетика
Угорська figyel [fiɟɛl] 'звертає увагу' Див. Угорська фонетика
Українська Фастів [ˈfɑ.sʲciu̯] 'Фастів' Див. Українська фонетика
Урду صاف [sɑːf] 'чистий' Див. Фонетика гіндустані
Французька[20] [fabuleuse] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [fäbyˈløːz̪] 'казковий' Див. Французька фонетика
Чеська foukat [ˈfoʊ̯kat] 'хукати' Див. Чеська фонетика
Чеченська факс / faks [faks] 'факс'
Шведська [fisk] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [ˈfɪsk] 'риба' Див. Шведська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Wells, (1982), p. 328.
  2. ↑ Altendorf, (1999), p. 7.
  3. ↑ Clark та Trousdale, (2010), p. 309.
  4. ↑ Britain, (2005), p. 1005.
  5. ↑ Wood, (2003), p. 50.
  6. ↑ Gordon та Maclagan, (2008), p. 74.
  7. ↑ Bowerman, (2004), p. 939.
  8. ↑ Thelwall (1990:37)
  9. ↑ Thompson (1959:458–461)
  10. ↑ Dum-Tragut (2009:18)
  11. ↑ Ladefoged (2005:156)
  12. ↑ Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
  13. ↑ Carbonell & Llisterri (1992:53)
  14. ↑ Gussenhoven (1992:45)
  15. ↑ Jassem (2003:103)
  16. ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
  17. ↑ Padgett (2003:42)
  18. ↑ DEX Online : [1]
  19. ↑ Merrill (2008:109)
  20. ↑ Fougeron & Smith (1993:73)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004). The dialects in the South of England: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 181–196. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Bowerman, Sean (2004). White South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 931–942. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Britain, David (2005). Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes. Linguistics 43 (5): 995–1022. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010). A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland. У Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves. Advances in Cognitive Linguistics. Berlin: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-022645-4. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008). Regional and social differences in New Zealand: Phonology. У Burridge, Kate; Kortmann, Bernd. Varieties of English. 3: The Pacific and Australasia. Berlin: Walter de Gruyter. с. 64–76. ISBN 3110208415. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 19 травня 2016. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 19 травня 2016. 
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232. 
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266. 
  • Wells, John C. (1982). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. 
  • Wood, Elizabeth (2003). TH-fronting: The substitution of f/v for θ/ð in New Zealand English. New Zealand English Journal 17: 50–56. 


Легеневі
Губно-губніBilabial consonant.svg Губно-зубніLabiodental consonant.svg ЗубніDental consonant.svg ЯсенніAlveolar consonant.svg Піднебінно-ясенніPostalveolar consonant.svg Ретро-флексніRetroflex consonat.svg Середньо-піднебінніPalatal consonant.svg М'яко-піднебінніVelara consonant.svg ЯзичковіUvulara consonant.svg ГлотковіFaryngal consonant.svg НадгортанніEpiglotal consonant.svg ГортанніGlotal.svg Нелегеневі й інші приголосні
Носові m ɱ n̪ n n̠ ɳ ɲ ŋ ɴ Клацаючі ʘ ǀ ǃ ǂ ǁ
Проривні p b p̪ b̪ t̪ d̪ t d t̠ d̠ ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ Імплозивні ɓ ɗ ʄ ɠ ʛ
Фрикативні ɸ β f v θ ð s z ʃ ʒ ʂ ʐ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ ʜ ʢ h ɦ Поштовхові pʼ tʼ ʈʼ kʼ qʼ sʼ ʂʼ
Апроксиманти ɸ̞ β̞ ʋ ɹ̪ ɹ ɹ̠ ɻ j ɰ Африкати p̪͡f b̪͡v t͡s d͡z t͡ʃ d͡ʒ t͡ɕ d͡ʑ ʈ͡ʂ ɖ͡ʐ t͡ɬ d͡ɮ
Дрижачі ʙ r̪ r r̠ ɽr ʀ Інші
бокові 		ɺ 𝼈 ɫ
Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̪ ɾ ɾ̠ ɽ ɢ̆ Коартикульовані
фрикативні 		ɕ ʑ ɧ
Бокові
фрикативні 		ɬ̪ ɮ̪ ɬ ɮ ɬ̠ ɮ̠ ꞎ 𝼅 𝼆 𝼄 Коартикульовані
апроксиманти 		ʍ w ɥ
Бокові
апроксиманти 		l̪ l l̠ ɭ ʎ ʟ Коартикульовані
проривні 		k͡p ɡ͡b ŋ͡m
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати.
Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний. Затемнення вказує, що дана артикуляція вважається неможливою.
Дивіться також МФА • Список символів • Голосні (Шаблон)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухий_губно-зубний_фрикативний&oldid=36129670