Ясенний боковий апроксимант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвінкий ясенний боковий апроксимант
l
Номер МФА 155
Кодування
HTML (decimal) l
Юнікод (hex) U+006C
X-SAMPA l
Кіршенбаум l
Звучання
Дзвінкий заясенний боковий апроксимант
Звучання
Дзвінкий зубний боковий апроксимант
Звучання

Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних апроксимантів — l, а відповідний символ X-SAMPA — l. В українській мові цей звук передається на письмі літерою л.

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості ясенного бокового апроксиманта:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це боковий приголосний, тобто повітря проходить по боках язика, а не по центру.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Різновиди[ред. | ред. код]

У мовах може існувати у вигляді ясенних апікальних (кінчикових) або ламінальних (плоскоязикових) приголосних, а також ламінальних зубо-ясенних (наприклад, у французькій) або справжніх зубних, які зустрічаються рідко. Плоскоязикові зубо-ясенні приголосні зазвичай зустрічаються в мовах материкової Європи. Справжній зубний звук зазвичай зустрічається алофонічно перед /θ/, як-то в англійському слові health [hɛl̪θ].

Зубний або зубо-ясенний боковий апроксимант[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Арабська Халіджі[1] لين/leen [l̪eːn] коли Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. арабська фонологія
В'єтнамська Ханойський говір[2] lửa [l̪ɨə˧˩˧] вогонь Див. в'єтнамська фонологія
Іспанська[3] altar [äl̪ˈt̪äɾ] вівтар Плоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t/, /d/. Див. іспанська фонологія
Італійська[4][5][6] molto [ˈmol̪ːt̪o] багато Плоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t, d, s, z, t͡s, d͡z/[4][5][6]. Див. італійська фонологія
Македонська[7] лево [l̪e̞vo̞] ліво Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. македонська фонологія
Мапудунґун[8] afkeṉ [l̪ɐ̝fkën̪] море, озеро Міжзубний[8]
Норвезька Міський східно-норвезький говір[9] anlegg [²ɑnːl̪ɛg] завод Алофонічна /l/ після /n, t, d/[9]. Див. норвезька фонологія
Тамільська[10] புலி/puli [pul̪i] тигр Див. тамільська фонологія
Угорська[11] elem [ˈɛl̪ɛm] акумулятор Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. угорська фонологія
Узбецька[12] Плоскоязиковий зубо-ясенний. Веляризується між непереднім огубленим голосним і приголосною або сполучною[en] фонемою[12]
Шведська Центральний стандарт[13] allt [äl̪t̪] все Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. шведська фонологія

Ясенний боковий апроксимант[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Англійська Нью-Йоркський говір[14] let [lɛt] дозволяти Змінюється між апікальним і ламінальним, причому останнє є переважним[14].
Ірландський говір, Джорді[15] tell [tɛl] розповідати
Арабська Літературна[16] لا‎/laa [laʔ] ні Див. арабська фонологія
Ассирійська ܠܚܡܐ läḳma [lεxma] хліб
Валлійська diafol [djavɔl] диявол, чорт, дідько Див. валлійська фонологія
Вірменська Східновірменська[17] լուսին/lusin [lusin] місяць (супутник)
Грецька λέξη/léksi [ˈleksi] слово Див. новогрецька фонологія
Есперанто luno [ˈluno] місяць (супутник) Див. фонологія есперанто
Іспанська[18] hablar [äˈβ̞läɾ] говорити, розмовляти Див. іспанська фонологія
Італійська[4][19][20] letto [ˈlɛt̪ːo] ліжко Апікальне[5]. Див. італійська фонологія
Каталонська[21][22] laca [ˈlɑkɐ] лак для волосся Апікальне "ясенне переднього ряду"[21][22]. Також може бути веляризованим[23]. Див. каталонська фонологія
Кашубська[24]
Киргизька[25] көпөлөк/köpölök [køpøˈløk] метелик Веляризується при голосних заднього ряду. Див. киргизька фонологія
Корейська / il [il] „один“ або „робота“ Вимовляють як ясенне одноударне ɾ на початку складу. Див. корейська фонологія.
Кхмерська ភ្លេង / phléng [pʰleːŋ] музика Див. кхмерська фонологія
Лагуу Nậm Sài, місто Sa Pa [la˧˨ ɣɯ˥] мова лагуу
Лаґу laghu [lagu] мова лаґу
Мальдівська ލަވަ / lava [laʋa] пісня
Мапудунґун[8] elun [ëˈlʊn] давати
Непальська लामो [lämo] довгий Див. Непальська фонологія
Нідерландська Літературна[26] laten [ˈl̻aːt̻ə] дозволяти Ламінальне. Деякі носії літературної бельгійської мови користуються чистим /l/ в усіх положеннях[26]. Див. нідерландська фонологія
Деякі східні говірки[27] mal [mɑl̻] цвіль Ламінальне; вимова /l/ в усіх положеннях[27]. Див. нідерландська фонологія
Орійська[28] [bʰɔlɔ] хороший
Перська لاما‎/lama [lɒmɒ] лама Див. Перська фонологія
Польська[29] pole [ˈpɔlɛ] поле Деякі мовці натомість вимовляють [ɫ̪] (/w/). При цьому може пом'якшитися до [lʲ]. Див. польська фонологія
Румунська[30] alună [äˈlun̪ə] фундук Апікальне. Див. румунська фонологія
Словацька[31] mĺkvy [ˈml̩ːkʋi] тихий Складова форма може бути довгою або короткою. Див. Словацька фонологія
Словенська[32] letalo [lɛˈt̪àːlɔ] літак Див. словенська фонологія
Українська[33] обличчя [oˈblɪt͡ʃːɐ] обличчя Може пом'якшуватися. Див. українська фонологія
Філіпіно luto [ˈluto] готувати Див. філіппінська фонологія
Чуваська хула [хu'la] місто
Шотландська ґельська[34] maoil [mɯːl] мис Замінюване з /ɫ̪/ та /ʎ/. Див. Ґельська фонологія
Японська / roku [lo̞kɯ̟ᵝ] шість Апікальне[35]. Частіше [ɾ]. Див. японська фонологія

Заясенний боковий апроксимент[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Іґбо Літературна[36] lì [l̠ì] заривати
Італійська[5] il cervo [il̠ʲ ˈt͡ʃɛrvo] (той) олень Пом'якшене плоскоязкове; алофонічне /l/ перед /ʃ, t͡ʃ, d͡ʒ/.[5] Див. італійська фонологія
Сапотекська Тількіапанська[37] lan [l̠an] сажа
Турецька[38][39] lale [l̠ʲäːˈl̠ʲɛ] тюльпан Пом'якшене; замінюване з веляризованим зубним боковим [ɫ̪].[38][39] Див. турецька фонологія

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Qafisheh, (1977), pp. 2, 14.
  2. Thompson, (1959), pp. 458–461.
  3. Martínez-Celdrán, (2003), p. 255-259.
  4. а б в Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
  5. а б в г д Canepari, (1992), p. 89.
  6. а б Bertinetto та Loporcaro, (2005), p. 133.
  7. Lunt, (1952), p. 1.
  8. а б в Sadowsky та ін., (2013), pp. 88–89.
  9. а б Kristoffersen, (2000), p. 25.
  10. Keane, (2004), p. 111.
  11. Siptár та Törkenczy, (2000), pp. 75–76.
  12. а б Sjoberg, (1963), p. 13.
  13. Engstrand, (2004), p. 167.
  14. а б Wells, (1982), p. 515.
  15. Jones, Mark. Sounds & Words Week 4 Michaelmas 2010 Lecture Notes. Процитовано 7 березня 2015. 
  16. Thelwall, (1990), p. 38.
  17. Dum-Tragut, (2009), p. 20.
  18. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
  19. Bertinetto та Loporcaro, (2005), p. 132.
  20. Canepari, (1992), pp. 88–89.
  21. а б Wheeler, (2005), pp. 10–11.
  22. а б Voiced Alveolar Lateral - Central. Els Sons del Català. 
    Voiced Alveolar Lateral - Nord Occidental. Els Sons del Català. 
  23. Recasens та Espinosa, (2005), pp. 1, 20.
  24. Jerzy Treder. Fonetyka i fonologia. Архів оригіналу за 4 березня 2016. 
  25. Kara, (2003), p. 11.
  26. а б Collins та Mees, (2003), pp. 197, 222.
  27. а б Collins та Mees, (2003), p. 197.
  28. Masica, (1991), p. 107.
  29. Rocławski, (1976), p. 130.
  30. Chițoran, (2001), p. 10.
  31. Hanulíková та Hamann, (2010), p. 374.
  32. Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
  33. Danyenko та Vakulenko, (1995), p. 10.
  34. The guide to reading Scottish Gaelic. 
  35. Labrune, (2012), p. 92.
  36. Ikekeonwu, (1999), p. 108.
  37. Merrill, (2008), p. 108.
  38. а б Zimmer та Orgun, (1999), pp. 154–155.
  39. а б Göksel та Kerslake, (2005), p. 8.