Координати: 48°50′27″ пн. ш. 26°49′43″ сх. д. / 48.84083° пн. ш. 26.82861° сх. д. / 48.84083; 26.82861
Очікує на перевірку

Воробіївка (Кам'янець-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Воробіївка
Садиба в Воробіївкі
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Дунаєвецька міська громада
Код КАТОТТГ UA68020050070088970
Основні дані
Населення 819
Площа 2,027 км²
Густота населення 412,93 осіб/км²
Поштовий індекс 32447
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°50′27″ пн. ш. 26°49′43″ сх. д. / 48.84083° пн. ш. 26.82861° сх. д. / 48.84083; 26.82861
Середня висота
над рівнем моря
268 м
Водойми річки: Тернава, Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50
Карта
Воробіївка. Карта розташування: Україна
Воробіївка
Воробіївка
Воробіївка. Карта розташування: Хмельницька область
Воробіївка
Воробіївка
Мапа
Мапа

Воробії́вка — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

[ред. | ред. код]

Історичних документах згадується у XVI столітті під назвою «Нижчий Дунаєвець».

Географія

[ред. | ред. код]

Подільське село Воробіївка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, на захід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Алея горіха волоського». У селі річка Безіменна впадає у річку Тернаву. Поблизу Воробіївки проходить автошлях національного значення Н03 ЖитомирЧернівці.

Клімат

[ред. | ред. код]

Воробіївка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по країні становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

[ред. | ред. код]
Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

На території села виявлені знаряддя праці доби неоліту.

Село відоме з XVI століття.

Церква святої Параскеви збудована у XVIII століття – дерев’яна, розібрана через хиткість у 1850-х роках. Нова церква збудована в 1866 році – кам’яна, з окремою кам’яною дзвіницею.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

В 1905 році поруч існувало окремо село «Воробіївка Корчма» або «Липова».[1]

В липні 1906 року відбувся страйк селян, придушений військовою силою.

У селі була двоповерхова садиба з піднесеним портиком із чотирма колонами, що підтримували трикутний фронтон і сходи по боках. Особняк був покритий двосхилим дахом. Будівлю зруйнували більшовики.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 19321933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Орденами і медалями в роки Другої світової війни нагороджено 155 жителів села. Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

Радянський період у Воробіївці збудовано спеціалізоване господарство, створене 1964 року. В цьому колгоспі споруджено один з найбільших в області автоматизованих тваринницьких комплексів для відгодівлі 8—9 тисяч свиней.[2]

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 817 осіб[5].

Згідно перепису 2015 року в селі проживало 819 осіб.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 826 98.69%
російська 7 0.83%
білоруська 2 0.24%
інші/не вказали 2 0.24%
Усього 837 100%

Світлини

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Воробіївка с.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ВОРОБІЇВКА, ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОН, ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]