Гамбурзький університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гамбургський університет)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гамбурзький університет
Головний корпус університету
53°33′56″ пн. ш. 9°59′05″ сх. д. / 53.56565129690609695° пн. ш. 9.984776342466750165° сх. д. / 53.56565129690609695; 9.984776342466750165Координати: 53°33′56″ пн. ш. 9°59′05″ сх. д. / 53.56565129690609695° пн. ш. 9.984776342466750165° сх. д. / 53.56565129690609695; 9.984776342466750165
Тип громадський університет
повний університетd і University of Excellenced[1]
Країна  Німеччина
Розташування Гамбург
Засновано 1919
Президент Дітер Ленцен (нім. Dieter Lenzen)
Ректор Катрін Вернау (нім. Katrin Vernau)
Студентів 39 000
Членство у
  • Німецька дослідницька мережаd[3], German Rectors' Conferenced[2], German University Sports Federationd[4], Асоціація університетів Європи[5], Informationsdienst Wissenschaftd[6], UFA / DFH / FGU[7], arXiv.org[8], Bluetooth Special Interest Groupd, German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[9], European Research Network on Philanthropyd[10] і Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[11]
  • Складається з Central Medical Libraryd, Hamburg State and University Library Carl von Ossietzkyd, Nordost-Institutd, Q65156553? і Institute of German Sign Language and Communication of the Deafd
    Випускники Категорія:Випускники Гамбурзького університету
    Штаб-квартира Гамбург
    Сайт uni-hamburg.de/index_e.html
    Мапа
    CMNS: Universität Hamburg у Вікісховищі

    Га́мбурзький університе́т (нім. Universität Hamburg) — один з найбільших академічних центрів Німеччини. Попри те, що Гамбурзький університет є одним з наймолодших університетів Німеччини, наукові відкриття та досягнення професорів та випускників університету, п'ять з яких — лауреати Нобелівської премії — увійшли в історію науки і техніки. Входить до асоціації найбільших німецьких університетів German U15.

    Історія[ред. | ред. код]

    Датою створення Гамбурзького університету вважається 1 квітня 1919[12]. Університет успадкував традиції вищої школи від заснованої в 1613 році в Гамбурзі «Академічної гімназії» (Akademisches Gymnasium). Протягом двох семестрів гімназисти прослуховували загальний курс лекцій, після чого переходили до спеціалізованих курсів, але через малу кількість слухачів гімназія була змушена закритися.

    У 1895 році бізнесмен Едмунд Сімерс пожертвував будинок для проведення досліджень та лекцій. Сьогодні ця будівля — головний корпус Гамбурзького університету. У XIX столітті поряд з Академічної гімназією виник ботанічний сад (1821), обсерваторія (1833), хімічна лабораторія (1878), фізична лабораторія (1885) і т. д. Корпус академії розширювався, що призвело в 1907 році до створення «Гамбурзької наукової організації», яка займалася підтримкою наукових експедицій та видавництвом публікацій, і Colonial Institute в 1908 році. На початку XX століття Вернер фон Мелле зробив спробу об'єднати ці інститути в університет, але міський парламент відхилив цю пропозицію. І тільки після Першої світової війни демократично налаштоване населення Гамбурга проголосувало за відкриття «Гамбурзького університету» та призначило Вернера фон Мелле ректором університету.

    На базі університету було створено 4 факультети: право, медицина, філософія та природничі науки. Базою для створення медичного факультету була клініка в Еппендорфі, яка прославилася за часів епідемії холери в XIX столітті. Кількість факультетів до 1954 році збільшилася до шести — розділився соціально-економічний факультет і факультет права, також відкрився новий лютеранський теологічний факультет.

    1919 року в університеті значилося 1729 студентів. На початку 50-х років число студентів збільшилося до 6000, в 60-х це число подвоїлося, а в 70-ті тут здобували вищу освіту вже 19 200 майбутніх фахівців. Нині в Гамбурзькому університеті навчається близько 39 000 студентів[12].

    Факультети[ред. | ред. код]

    Відомі співробітники та студенти[ред. | ред. код]

    У Гамбурзькому університеті навчалися і здобули наукові ступені:

    У Гамбурзькому університеті викладали:

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. https://www.dfg.de/sites/exu-karte/de.html
    2. а б в https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
    3. https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
    4. https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
    5. https://eua.eu/about/member-directory.html
    6. https://idw-online.de/de/institution109
    7. https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
    8. Our Members / Tier 3
    9. https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
    10. https://ernop.eu/wp-content/uploads/2022/01/Factsheet-Snapshot-PRC-E-2022-DEF.pdf
    11. https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
    12. а б офіційний сайт Гамбурзького університету (англійською) . Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 29 серпня 2010.
    13. сайт Юридичного факультету Гамбурзького університету (англійською) . Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 1 вересня 2010.
    14. сайт Медичного факультету Гамбурзького університету (англійською) . Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 1 вересня 2010.
    15. сайт Школи бізнесу, економіки та соціальних наук Гамбурзького університету (англійською) . Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 1 вересня 2010.
    16. сайт факультету Інформатики, математики та природничих наук Гамбурзького університету (англійською) . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 1 вересня 2010.
    17. сайт центру біоінформатики Гамбурзького університету (англійською) . Архів оригіналу за 2 листопада 2010. Процитовано 1 вересня 2010.
    18. сайт факультету гуманітарних наук Гамбурзького університету (англійською) . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 1 вересня 2010.
    19. сайт факультету педагогіки та психології Гамбурзького університету (англійською) . Архів оригіналу за 7 березня 2006. Процитовано 1 вересня 2010.

    Посилання[ред. | ред. код]