Ганс Єнсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганнес Ганс Данієль Єнсен
Johannes Hans Daniel Jensen
Johannes Hans Daniel Jensen (1907–1973).jpg
Ім'я при народженні англ. Hans Daniel Jensen
Народився 25 червня 1907(1907-06-25)
Гамбург, Німецька імперія
Помер 11 лютого 1973(1973-02-11) (65 років)
Гейдельберг, Німеччина
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Гамбурзький університет
Науковий керівник Wilhelm Lenz[d]
Володіє мовами німецька
Заклад Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла і Ганноверський університет
Членство Леопольдина і Гайдельберзька академія наук
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1963)

Йога́ннес Ганс Даніє́ль Є́нсен (нім. Johannes Hans Daniel Jensen; 25 червня 1907, Гамбург — 11 лютого 1973, Гейдельберг) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1963 р. Половина премії, спільно з Марією Гепперт-Маєр, «за відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра». Другу половину премії отримав Юджин Вігнер.

Біографія[ред. | ред. код]

Ганс Данієль був третьою дитиною в сім'ї садівника Карла Фрідріха Єнсена і його дружини Гелени Авґусти Адольфіни Єнсен (у дівоцтві Ом). З 1926 р. навчався спочатку в Гамбурзькому університеті, а потім у Фрейбургському університеті. Вивчав фізику, математику, фізичну хімію і філософію. Здобувши ступінь кандидата наук з фізики, залишився в Гамбургу як науковий асистент. У 1936 р. здобув ступінь доктора наук. У 1937 р. стає доцентом і в 1941 р. професором у технічному університеті Ганновер а. У 1949 р. стає професором в Гейдельберзькому університеті, де залишається до пенсії. За цей час він неодноразово викладав в США, у тому числі в Принстонському університеті та Каліфорнійському університеті в Берклі. З 1955 р., спільно з Отто Гакселем, був видавцем журналу Zeitschrift für Physik.

Характеристикою людських якостей Ганса Єнсена може служити такий анекдот:
На ранок після отримання Нобелівської премії йому зателефонував прем'єр-міністр країни і запитав, чи немає у нього будь-якого заповітного бажання. Єнсен негайно-ж відповів: «Так, я хотів би, щоб ви дали німецьке громадянство студенту, якого вигнали з Іраку і позбавили громадянства». Студент дістав німецьке громадянство. (нім.).

Досягнення[ред. | ред. код]

Перші праці Єнсена, серед іншого дві його дисертаційні роботи, були присвячені уточненню статистичної моделі атомної оболонки Томаса-Фермі. У кінці 1930 р. він починає цікавитися атомним ядром. Вже в 1939 р., ґрунтуючись на емпіричному аналізі властивостей ядер, їх енергій зв'язку та поширеності в природі, він виказує ідею про оболонкову структуру ядра, однак в тільки в загальному. Ця ідея вважалася дуже хисткою, тому що, з одного боку, крапельна модель ядра Нільса Бора від 1936 р. дуже добре описувала ядерні реакції, а з другого боку, таке поняття, як орбіти, в ядрі не мало сенсу. Подальший розвиток цієї моделі затримався через міжнародну ізоляцію Німеччини під час Другої світової війни. Тільки в кінці 40-х років XX-го століття Єнсен зміг знову зайнятися даною темою. У 1948 р., застосувавши модель сильної спін-орбітальної взаємодії, він зміг пояснити існування магічних чисел, що позначали особливо стабільні ядра. Одночасно з ним такого ж успіху досягла в США Марія Гепперт-Маєр. В результаті після інтенсивного обміну ідеями між Єнсеном та Гепперт-Маєр з'явилося майже повне розуміння властивостей легких ядер. У 1955 р. вони спільно випустили книгу Elementary Theory of Nuclear Shell Structure, в якій дали детальний опис структури атомних ядер. За ці досягнення Марії присудили половину Нобелівської премії з фізики за 1963 р. Другу половину — Юджинові Вігнеру.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]