Координати: 52°25′ пн. ш. 31°19′ сх. д. / 52.417° пн. ш. 31.317° сх. д. / 52.417; 31.317
Очікує на перевірку

Добруш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

місто Добруш
біл. Добруш

Транслітерація назви Dobruš
Герб Добруша flag of Dobrušd
Свято-Миколаївський собор
Свято-Миколаївський собор
Свято-Миколаївський собор
Основні дані
52°25′ пн. ш. 31°19′ сх. д. / 52.417° пн. ш. 31.317° сх. д. / 52.417; 31.317
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська область
Район Добруський район
Засновано 1335 (689 років)
Перша згадка XIV століття
Статус з 1927 року
Населення 19,7 тис. осіб (2005)
Площа 19,525535 км²
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 247052—247056
Телефонний код +375-2333
Висота 116 м
125 м[1]
Міста-побратими Іттіґен
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Добруш
До Мінська
 - фізична 329 км
 - залізницею 25 км
До обласного центру
 - фізична 15 км
Добруш. Карта розташування: Білорусь
Добруш
Добруш
Добруш. Карта розташування: Гомельська область
Добруш
Добруш
Добруш (Гомельська область)
Мапа

CMNS: Добруш у Вікісховищі

До́бруш (біл. Добруш) — місто в Білорусі, адміністративний центр Добруського району Гомельської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто Добруш розташоване за 25 км на схід від обласного центру та за 329 км від Мінська.

Через місто пролягає залізнична лінія Гомель — Унеча, на якій знаходиться однойменна залізнична станція.

Річка Іпуть

Автошляхами сполучається з Гомелем, Віткою, Тереховкою, Новозибковим.

Основну, північну частину міста огинає річка Іпуть.

Історія

[ред. | ред. код]

У письмових джерелах Добруш згадується з XIV століття. З 1335 року село у складі Великого князівства Литовського. У 1640 році село Добруша мало дев'ять дворів. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році приєднано до Російської імперії. Був центром Добруської економії, яка об'єднувала 14 навколишніх сіл. На той час Дубруш мав 87 дворів, 587 жителів. Тут працювала сукновальня, корчма, водяний млин. У 1775 році була побудована полотняно-вітрильна мануфактура, пізніше — борошномельна й ливарна, а також цукровий завод. Добруш належав графу Петру Румянцеву-Задунайському, потім перейшов у власність князя Івана Паскевича. Його син у 1870 році заснував паперову фабрику, на якій працювала перша в Білорусі електростанція. Станом на 1886 рік у Добруші налічувалось 185 дворів, а також побудовані церква, школа, лікарня, заїжджий дім, лавки.

Вокзал станції Добруш

У 1887 році в Добруші відкрита однойменна залізнична станція Поліських залізниць. На початку XX століття у Добруші проживало 2,5 тис. осіб.

У квітні 1919 року Добруш увійшов до складу Гомельської губернії, був центром волості, з 1926 року отримав статус селища міського типу, адміністративний центр Добруського району. У серпні 1927 року отримав статус міста. Станом на 1939 рік у Добруші проживало 13,8 тис. осіб.

У серпні 1941 року окуповане німецько-фашистськими військами. 10 жовтня 1943 року місто звільнено військами Центрального фронту.

З березня 1963 року Добрушу надано статусу міста обласного підпорядкування.

Підприємства

[ред. | ред. код]
  • Порцеляновий завод.
  • Добруська паперова фабрика «Герой праці».
  • Підприємства харчової промисловості.
  • Санаторій-профілакторій «Сонячний».

Освіта та культура

[ред. | ред. код]

У місті діють: ПТУ, гімназія, 4 середні загальноосвітні школи, спортивна школа, школа мистецтв, 2 будинок культури, три бібліотеки, Центр дитячої творчості, Добруський районний краєзнавчий музей.

Релігія

[ред. | ред. код]
  • Церква святого Миколая.

Видається районна газета «Добруський край».

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У Добруші встановлений пам'ятник Визволення, облаштовані братські могили воїнів, місце поховання жертв фашизму, а також пам'ятки архітектури. Неподалік від міста розташоване Добруське геологічне оголення.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GeoNames — 2005.

Посилання

[ред. | ред. код]