Добруш
Транслітерація назви | Dobruš | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Свято-Миколаївський собор | |||||
Основні дані | |||||
52°25′ пн. ш. 31°19′ сх. д. / 52.417° пн. ш. 31.317° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Гомельська область | ||||
Район | Добруський район | ||||
Засновано | 1335 (689 років) | ||||
Перша згадка | XIV століття | ||||
Статус | з 1927 року | ||||
Населення | 19,7 тис. осіб (2005) | ||||
Площа | 19,525535 км² | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 247052—247056 | ||||
Телефонний код | +375-2333 | ||||
Висота |
116 м 125 м[1] | ||||
Міста-побратими | Іттіґен | ||||
Транспорт, відстані | |||||
Найближча залізнична станція | Добруш | ||||
До Мінська | |||||
- фізична | 329 км | ||||
- залізницею | 25 км | ||||
До обласного центру | |||||
- фізична | 15 км | ||||
Добруш у Вікісховищі |
До́бруш (біл. Добруш) — місто в Білорусі, адміністративний центр Добруського району Гомельської області.
Місто Добруш розташоване за 25 км на схід від обласного центру та за 329 км від Мінська.
Через місто пролягає залізнична лінія Гомель — Унеча, на якій знаходиться однойменна залізнична станція.
Автошляхами сполучається з Гомелем, Віткою, Тереховкою, Новозибковим.
Основну, північну частину міста огинає річка Іпуть.
У письмових джерелах Добруш згадується з XIV століття. З 1335 року село у складі Великого князівства Литовського. У 1640 році село Добруша мало дев'ять дворів. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році приєднано до Російської імперії. Був центром Добруської економії, яка об'єднувала 14 навколишніх сіл. На той час Дубруш мав 87 дворів, 587 жителів. Тут працювала сукновальня, корчма, водяний млин. У 1775 році була побудована полотняно-вітрильна мануфактура, пізніше — борошномельна й ливарна, а також цукровий завод. Добруш належав графу Петру Румянцеву-Задунайському, потім перейшов у власність князя Івана Паскевича. Його син у 1870 році заснував паперову фабрику, на якій працювала перша в Білорусі електростанція. Станом на 1886 рік у Добруші налічувалось 185 дворів, а також побудовані церква, школа, лікарня, заїжджий дім, лавки.
У 1887 році в Добруші відкрита однойменна залізнична станція Поліських залізниць. На початку XX століття у Добруші проживало 2,5 тис. осіб.
У квітні 1919 року Добруш увійшов до складу Гомельської губернії, був центром волості, з 1926 року отримав статус селища міського типу, адміністративний центр Добруського району. У серпні 1927 року отримав статус міста. Станом на 1939 рік у Добруші проживало 13,8 тис. осіб.
У серпні 1941 року окуповане німецько-фашистськими військами. 10 жовтня 1943 року місто звільнено військами Центрального фронту.
З березня 1963 року Добрушу надано статусу міста обласного підпорядкування.
- Порцеляновий завод.
- Добруська паперова фабрика «Герой праці».
- Підприємства харчової промисловості.
- Санаторій-профілакторій «Сонячний».
У місті діють: ПТУ, гімназія, 4 середні загальноосвітні школи, спортивна школа, школа мистецтв, 2 будинок культури, три бібліотеки, Центр дитячої творчості, Добруський районний краєзнавчий музей.
- Церква святого Миколая.
Видається районна газета «Добруський край».
У Добруші встановлений пам'ятник Визволення, облаштовані братські могили воїнів, місце поховання жертв фашизму, а також пам'ятки архітектури. Неподалік від міста розташоване Добруське геологічне оголення.
- Бухонка (Бухонко) П. М. — Герой Радянського Союзу
- Власенко Ілля Архипович — Герой Радянського Союзу
- Вольський А. І. — радянський і російський громадський діяч
- Кухарев Ф. Я. — Герой Радянського Союзу
- Можейко П. В. — Герой Радянського Союзу
- Мухін Г. Д. — Герой Радянського Союзу
- Романов П. М. — Герой Радянського Союзу
- Чижевський М. Г. [Архівовано 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] — член-кореспондент АН Білоруської РСР
- Шершньова Р. І. — радянська партизанка, одна з небагатьох жінок, що закрили своїм тілом амбразуру дзоту.
-
Паперова фабрика
-
Куточок старого Добруша
-
Вулиця у Добруші
-
Вулиця у Добруші
-
Зимовий краєвид
-
Меморіал полеглим у Другій світовій війні
-
Меморіал землякам, що загинули під час війни та Героям Радянського Союзу
-
Берег річки Іпуть
- ↑ GeoNames — 2005.
- Добруш на сайті globus.tut.by [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Ремеслена душа Добруша [Архівовано 7 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Добруш на сайті radzima.org