Доісторична фантастика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доісторична фантастика
англ. Prehistoric fiction

Доісторична фантастика — жанр, який більш-менш реалістично відображає події, що відбувалися під час доісторичних часів . Цей жанр був виражений через романи, комікси, фільми, мультфільми, ігри. Він розвивався, не завжди опираючись на досягнення розвитку доісторичних наук[1].

Зростання інтересу до первісного життя людства та його предків наприкінці ХІХ століття (див. статті: «Антропологія»; «Мавпи як людина»; «Еволюція»; «Походження людини») призвело до виникнення категорії фантастики, яку можна назвати доісторичною романтикою — різнобарвних примітивних «казок», звільнених навіть від скромної розповідної вимоги сучасної повісті, наприклад піджанру фантастичної і пригодницької літератури типу «Загублених світів». Розвиток доісторичної фантастики почався частково завдяки цій позиції, а частково тому, що, як зауважив Кінгслі Еміс у «Нових картах пекла: Огляд наукової фантастики» (1960) — Герберт Велз ефективно анексував територію доісторичної фантастики своєю «Історією кам'яного століття» (1897). Ще один помітний доісторичний твір Велза, частково нарис, а частково оповідання, — «Грізний народ» (1921). Ці короткі твори уособлюють дві повторювані теми доісторичної фантастики: відкриття та розвиток зброї і інших знарядь праці — у першому творі, а також припущене зіткнення між найближчими предками сучасних людей (кроманьйонцями) та їх неандертальськими попередниками — у другому.

Історія жанру

[ред. | ред. код]

Цей літературний жанр постає разом з ботаніком і геологом П'єром Бойтардом[2]. Щоб висловити свою дуже авангардну точку зору на еволюцію, задовго до Чарльза Дарвіна, Бойтард використовує для молоді форму роману, який буде присуджений як премія заслуженим студентам. Ці книги з'явилися у 1860-х роках у більшості країн Європи та США.

Доісторична художня література мала свій перший великий успіх у Франції з виходом роману Ж.-А. Роні-старшого під назвою «По вогонь», опублікований у 1909 році, який з тих пір постійно перевидавався і став предметом двох кінематографічних адаптацій.

Цей жанр став дуже популярний у США, де було написано багато романів про доколумбову Америку.

Станом на кінець 2011 року було написано близько 1200 найменувань книг жанру фантастичної літератури про доісторичні часи[3].

Доісторичні романи

[ред. | ред. код]

Романи про доісторичну добу[4]

[ред. | ред. код]

У кількісному вираженні, слід зазначити, що доісторична фантастика є відносно рідкісним явищем у 1940 — 60-ті роки. А от з 1970 до 2000-х років спостерігається золота доба цього жанру. Ось неповний перелік деяких творів, що позначили цей літературний жанр:

  • Адрієн Арселін (під псевдонімом Адрієн Краніл) (1872). Мисливці на північних оленів у Солутрі (фр) . Париж.
  • Жан Кордін (1998). Le chamane du bout du monde (фр) . Париж: Seuil. с. 390. ISBN 978-2020306829.
  • Жан Ґвілен (2006). Pourquoi j'ai construit une maison carrée (фр) . Париж: «Actes Sud»/Errances. с. 332. ISBN 978-2742761425.
  • Мерілін Пату-Матіс (2014). Мадам де Неандерталь (фр) . Париж: NiL. с. 264. ISBN 978-2-84111-667-6.

Маргарет Аллан (псевдонім В.T. «Білл» Швидкий)

[ред. | ред. код]

Археолог та антрополог:

Франц Генріх Ахерман

[ред. | ред. код]
  • Auf der Fährte des Höhlenlöwen / По сліду печерного лева (нім) . «Otto F. Walter». 1919.
  • Die Jäger vom Thursee / Мисливці з озера Тур (нім) . «Otto F. Walter». 1918. с. 299.

Еріх Баллінгер

[ред. | ред. код]
  • A Story of the Stone Age / Історія кам'яного століття (англ) . Нью-Йорк. 1897 [1897].
    • Кам'яна доба (П'ятдесят тисяч літ тому). Збірка оповідань (укр) . Переклад з англійської: Н. Ткаченко-Ходкевич. Київ. 1929. с. 85.

Сара Вільдгін

[ред. | ред. код]
  • Luolamiehen pojat / Печерні хлопці (фін) . Гельсінкі: «Valistus». 1957. с. 205.
  • Luolapoikien paluu / Повернення печерних хлопців (фін) . Гельсінкі: «Valistus». 1958.
  • Poikkikirves iskee / Перехресні удари (фін) . Гельсінкі: «Valistus». 1959.
  • Jäätikkö uhkaa / Льодовик загрожує (фін) . Гельсінкі: «Valistus». 1961. с. 195.
  • Kuonokasvoinen kauhu / Жахлива морда (фін) . Гельсінкі: «Valistus». 1962.
  • Kivinen biisoni / Скелястий зубр (фін) . Гельсінкі: «Valistus». 1969.
  • La Légende de Ninmah / Легенда про Нінму (фр) . Париж: seuil. 2004. с. 304. ISBN 978-2020601634.

Пітер Гупер

[ред. | ред. код]
  • Das Hirschvolk / Люди олені
    • Die Berge des Morgens / Гори вранці (нім) . Мюнхен: «Гейне». 1997. с. 348. ISBN 978-3453119857.
    • Fremde Brüder / Брати-іноземці (нім) . Мюнхен: «Гейне». 1997. с. 382. ISBN 978-3453119864.
    • Die Chronik der Väter / Хроніка батьків (нім) . Мюнхен: «Гейне». 1997. с. 510. ISBN 978-3453119871.

Майялійса Діккман

[ред. | ред. код]
  • Ram ja linnunkuvainen ruukku / Рам і горщики з птахами (фін) . Гельсінкі: «WSOY». 1993. ISBN 951-0-19019-5.
  • Ram löytää synnyinsijansa / Рам знаходить свою батьківщину (фін) . Гельсінкі: «WSOY». 1994. ISBN 951-0-19837-4.
  • Ram, tähtien tytär / Рам, дочка зірок (фін) . Гельсінкі: «WSOY». 1996. ISBN 951-0-20880-9.
  • «La Goutte de soleil» / «Крапля сонця» (фр) . Париж: GP. 1970. с. 187.
  • «Le Secret des pierres-qui-fondent» / «Секрет каменів, що тануть» (фр) . Париж: GP. 1971. с. 187.
  • «La Danse des sorciers» / «Танець відьом» (фр) . Париж: GP. 1972. с. 184.
  • «Le Métal — Histoire d’il y a vingt mille ans» / «Метал — історія двадцяти тисяч років тому». «Floréal» (41-43). 1920.
  • «Magdeleine» / «Магдалина». Брюссель: Éditions de la Vache rose. 1926.
  • «Ces Dames De Lesbos» / «Ці дами з Лесбоса» (фр) . Париж: Prima. 1927.
  • «Le Roman de la fin des Hommes» / «Романтика кінця людстава». Монтелімар: «Les Moutons électriques». 2015.[5]
  • ...І мавпа стала проти. «L'aurore de l'humanité» / «Зоря людства» (фр) . Париж: видання квадрат. 1972.
  • «Le con se surpasse». «L'aurore de l'humanité 2» / «Зоря людства 2» (фр) . Париж: видання квадрат. 1975. с. 112.
  • «La déesse mère» (фр) . Париж: Альбін Мішель. 1997. с. 274. ISBN 978-2226089038.

Марк Клапчинський

[ред. | ред. код]

Палеонтолог:

Меган Ліндгольм, псевдонім Робін Гобб

[ред. | ред. код]

Дірк Лорнсен

[ред. | ред. код]

Девід Мансіет

[ред. | ред. код]
  • Серія «Жертви Аврохів»:
    • Le peuple des glaces / Люди з льоду (фр) . 2016. с. 230. ISBN 978-1537235073.
    • Les feux de la Trêve / Вогонь перемир'я (фр) . 2016. с. 312. ISBN 978-1541070547.
    • La Vallée des Immortels / Долина безсмертних (фр) . 2017. с. 327. ISBN 978-1541070547.

Бернар Морін

[ред. | ред. код]
  • Серія «Під вітром світу»:
  • Le rêve de Lucy / Мрія Люсі. Париж: «Gaïa». 1990. с. 132. ISBN 978-2020125031., з Івом Коппенсом, проілюстрованим Таніно Лібераторе
  • Серія «Книга Ахорна»
    • Le jour de l'enfant tueur / День дитини-вбивці. Париж: Seuil. 2000. с. 220. ISBN 978-2020349086.
    • L'ombre de la louve / Тінь вовка. Париж: Seuil. 2001. с. 186. ISBN 978-2020349093.
  • Le sandwich de mammouth / Сендвіч мамонта, Мілан, 2007, 23 с.
  • L'école des mammouths / Школа мамонта, Мілан, 2012, 24 с.
  • Frère des chevaux, Elan vert / Брат коней, Зелений лось, 2012, 32 с.
  • Le pendentif de Kihia / Кулон Кіхії, SEDRAP, 2012, 63 с.
  • Nour et le peuple des loups / Нур і люди-вовки, Rue du Monde, 2015, 116 с.

Флоренція Рейно

[ред. | ред. код]
  • «La Guerre du feu» / «По вогонь» (фр) . Париж: Fasquelle. 1911. с. 200., опублікована частково в журналах «Я знаю все»[en] та «Академос» у 1909 р., а також у «Великому огляді» 1910[8]
  • «Le Félin géant» / «Печерний лев» (фр.) . Париж: Plon. 1920. з'явився в серії у 1918
  • «Les Xipéhuz» / «Сіпегуз». Париж. 1887.
  • «Helgvor du Fleuve Bleu» / «Ельвор з Синьої річки». Париж: Société Les Centraux Bibliophiles. 1930.
  • «Les Conquérants du feu et autres récits primitifs» / «Завойовники вогню та інші історії» [Легенда тисячоліття, 1 - Витоки]. «Les Moutons électriques». 2014.
  • «Les Âges farouches de J.-H. Rosny aîné» / «Дикі віки, Ж.-А. Роні-старший». Bibliogs. 2016.
  • «Récits préhistoriques» / «Доісторичні історії». Hélios. 2018.
  • «Eyrimah» / Ейрімах. Париж: Plon. 1896., серіалізована в 1893
  • «Vamireh» / «Вамірех». Париж: Plon. 1902., серіалізована в 1892
  • «Elem d'Asie» / «Елема з Азії». Париж: Borel. 1896.
  • «Les Cavernes de la rivière rouge» / «Печери Червоної річки» (фр) . Париж: «Магнард». 1967. с. 190.
  • «Les Sorciers de la rivière rouge» / «Печери Червоної річки» (фр) . Париж: «Магнард». 1984. с. 181.
  • «Souviens-toi de la rivière rouge» / «Згадайте Червону річку» (фр) . Париж: «Магнард». 1995. с. 184. ISBN 978-2210977105.

Елізабет Маршалл Томас

[ред. | ред. код]

Антрополог:

Крістін Ферет-Флері

[ред. | ред. код]
  • Серія «3500 років до нашої ери Чан»:
    • La rebelle / Бунтівник (фр) . Париж: «Фламмаріон». 2003. с. 137. ISBN 978-2081624276.
    • La caverne des trois soleils / Печера трьох сонць (фр) . Париж: «Фламмаріон». 2004. с. 160. ISBN 978-2081624337.
    • La montagne du destin / Гора долі (фр) . Париж: «Фламмаріон». 2004. с. 148. ISBN 978-2081624351.


Інші твори

[ред. | ред. код]


після 1940 року
  • Поль Буше (1943). Les derniers atlantes / Останні атланти. «chez l'auteur»., Війна золота
  • Макс Ландро (1946). La vengeance du Rhin / Помста Рейна. «Alsatia».
  • Дарія Банфі Малагуцці (1946). Jagul et Pali / Ягул і Палі. «Delachaux et Niestlé».
  • Жан Вергрієт Кайлат (1946). Oulgwy des sables verts / Углі зелені піски. «Alsatia».
  • Джалмарі Ваула (1946). Luolapojat / Печерні хлопці (фін) . Гельсінкі: «WSOY».
  • Гельге Торнрос (1947). Bågmännen / Човнярі: Історія хлопчика з кам’яної доби (швед) .
  • Макс д'Ампланінг (1949). Zingh, l'homme des cavernes / Зінг, печерна людина (фр) . Париж: «STAEL». с. 128.
  • Сакарі Пялсі (1950). Kova mies ja Nimetön / Жорстка людина і анонім (фін) . «Otava».
  • Раймонд Трикуар (1952). La Main d'Urka / Рука Урка (фр) . Париж: «Sté universitaire d'éditions et de librairie».
  • Джалмарі Ваула (1952). Kuolemanlaakson kurimuksessa / У скорботі «Долини смерті» (фін) . Гельсінкі: «Gummerus».
  • Веркор (1952). Les Animaux dénaturés / Люди або тварини? (фр) . Париж: «Albin Michel».
  • Вільям Ґолдінґ (1955). The Inheritors / Нащадки (англ) . Лондон: «Faber & Faber». с. 233.
  • Віра Кузнєцова (1955). Необычайное путешествие / Неймовірна подорож (рос) . Алмати: «Казгослитиздат[kk]». с. 308.
  • Роберт Джеймс Грін (1961). Kor et ses chiens Loups / Кор та його хижі собаки. «G.P.». с. 154.
  • Едуард Сторч (1961). Les Chasseurs de Mammouths / Мисливці на мамонтів. «La Farandole». с. 245.
  • Jean-Жан-Клод Фроеліч (1964). Voyage au pays de la pierre ancienne / Подорож до краю стародавніх каменів. «Магнард».
  • Адам Сен-Мур] (1965). La Marche au Soleil / Марш під сонцем. Париж: «Fleuve Noir». с. 378., післямова Ф. М. Бергуньо
  • Ентоні Фон Айзен (1965). Ash et la bête-qui-parle / Еш і звір, що розмовляє.
  • Норбер Кастере (1965). Muta, fille des cavernes / Мута, печерна дівчина. Конде-сюр-л'Еско: «Perrin». с. 254.
  • Марсель Мансо (1966). Le Talisman du Soleil / Талісман Сонця. «Rageot». с. 154.
  • Жан-Клод Фроеліч (1967). La horde de Gor / Орда Гора. «Магнард».
  • Жан-Франсуа Пейс (1969). Le Sorcier aux Yeux bleus / Чарівник з блакитними очима. Париж: «G.P.». с. 219. ISBN 978-2704500895.
  • Антуан Ребул (1970). Le Livre de Napur / Книга Напура. Париж: «Магнард». с. 159.
  • Мішель Грімо (1971). Rhoôr l'invincible / Рор непереможний. «Alsatia/Hachette». с. 216.
  • Мішель Грімо (1972). Rhoôr et les pillards / Рор та мародери. «Alsatia/Hachette».
  • Роберт Олександер (1975). Sandrinhar / Сандрінгар. «Alsatia». с. 224.
  • Роберт Олександер (1977). Tiguir / Тигри. «Alsatia». ISBN 9782704500277.
  • Луї Мірман (1977). Le Silex noir / Чорний кремінь. Париж: «Галлімар». с. 231. ISBN 2-070335666.
  • Жан-Ком Ногуєс (1977). Le Mammouth et la Châtaigne / Мамонт і каштан. Париж: «G.P.». с. 187. ISBN 2914471130.
  • Анрі Кубнік (1981). La grande déesse. Le clan de Krab / Велика богиня. Клан Краба. «J.C. Lattès». с. 327.
  • Анрі Кубнік (1984). La grande déesse. Dji la magicienne / Велика богиня. Джі чарівник. «J.C. Lattès». с. 309.
  • Жан-Люк Дежеан (1984). Le premier chien / Перший пес. Париж: «Hachette Jeunesse». с. 159. ISBN 9782253035305.
  • Луї Мірман (1985). Youg / Юг. Париж: «Галлімар». с. 207. ISBN 2-070333019.
  • Клод Верморель (1986). Il y a dix mille ans. Le roman de Wala, fils de l'ours / Десять тисяч років тому. Вала, син ведмедя. Париж: «Робер Лаффон». с. 260. ISBN 978-2221048085.
  • Луї Мірман (1987). Grite parmi les loups / Гріт серед вовків. Париж: «Галлімар». с. 151. ISBN 2-07033399X.
  • Рой Льюїс (1991). Pourquoi j'ai mangé mon père / [[Чому я їв свого батька]][[:fr:Pourquoi j'ai mangé mon père|[fr]]]. "Actes Sud". ISBN 978-2266040822. {{cite book}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  • Жан-Люк Дежеан (1991). Le Maître des chiens / Собачий господар. Париж: «Hachette Jeunesse». с. 285. ISBN 2013214863.
  • Пол Тієс (1994). Petit féroce n'a peur de rien / Маленький лютий і нічого не боїться. Париж: «Rageot Ed Cascade». с. 122. ISBN 978-2700231601., інші назви: Петі-Феросе та його родина, Петі-Феросе та його друзі, Петі-Феросе йде в школу, Петі-Феросе їде у відпустку, Петті Феросе проти Мармікро, Петті-Феросе — чемпіон, Маленький жорстокий проти снігового монстра
  • Арто Паасілінна (1996). Lentävä kirvesmies / Тесля, що літає (фін) . Гельсінкі: «WSOY». с. 308.
  • Андре Шедід (1998). Lucy, la femme verticale / Люсі, прямоходяча жінка. Париж: «Фламмаріон». ISBN 978-2080675514.
  • Пітер Дікінсон (1998). The Kin. Suth’s Story / Плем'я. Історія Сута (англ) . Нью-Йорк: «Grosset & Dunlap». с. 211. ISBN 044-841709X.
  • Бернар Вербер (1998). Le Père de nos pères / Батько наших батьків. Париж: «Albin Michel». ISBN 2-22610562-X.
  • Ентоні Фон Айзен (1999). Ash et la bête-qui-parle / Еш і звір, що розмовляє. Париж: «Фламмаріон». ISBN 2081619016.
Після 2000 року

Доісторичні комікси

[ред. | ред. код]
- відсортовано в хронологічному порядку публікації -
  • Професор Косінус повертається до кам'яної доби, сценарій та малюнки Роберта Данслера (1940)
  • Тор, сценарій та малюнки Джо Куберта (1953), 12 альбомів
  • Плем'я червоної людини, сценарій та малюнки Сіріус (1953)
  • Онкр, мерзенна крижана людина, тексти Жана Малака та Івана Дельпорта, малюнки Тенаса (1961 до 1972) у щоденнику Міккі
  • "Tounga le Ghmour " Едуарда Айдана, щоденник Тінтіна (1961) та 17 альбомів з 1974 по 2004
  • Рахан[9], малюнки Андре Шере, сценарій Роджера Лекеро та Жан-Франсуа Лесю, інших карикатуристів Хосе де Хуескар, Гвідо Зампероні, Енріке Ромеро з'явилися в 1969 році в гаджеті Піфа та кількох серіях альбомів
  • Війна вогню, дизайн і сценарій Рене Пеллос по Ж.-А. Роні-старший (1976)
  • Диявол Динозавр Джек Кірбі (1978)
  • Tarao, сценарій Роджера Лекуро, малюнки Рафаеля Марчелло, 38 епізодів опубліковані в журналі «Пиф-гаджет» (1982—1990)
  • Варварська ніч Жана Олв'є, малюнки Карло Марчелло (1988)
  • Хроніки давніх часів від Андре Хуота
    1. Кам'яний ніж (1987 р.) — ред. Флер
    2. Спалена-голова (1989) — ред. Ломбард
    3. Ми ходили по землі (1990 р.) — ред. Ломбард
    4. Сонце мертвих (1992) — ред. Ломбард
    5. Ars engoutie (1994) — ред. Гленат
  • Кремінь і Боа, сценарій Франсуа Кортежіані (1989)
  • Набуходинозавр, малюнки Роджера Шиденлохера, сценарій Ерле (1989) — ред. Дарго
  • Динозавр-боп, малюнки та сценарій Жана-Марі Арнона
    • 1 — Запах дівчат (1989)
    • 2 — Печера розбитих сердець (1990)
    • 3 — Неандертальські бікіні (1991)
    • 4 — Шаманський блюз (1993)
    • Ванда і динозаври (2000), збірка з 4 томів
    • (того ж автора) Кремневі серця (1997)
  • Долина оленів, сценарій Віктора Де Ла Фуенте, малюнки Майкла Вайдіса (2000) — ред. МСМ
  • Епоха розуму, М. Бонхомма (2002) — ред. Карабас
  • Шліфування кременю, Філіпп Фоерстер — ред. Ломбард
    1. Відсутні ланки (2002)
    2. Тиша скам'янілостей (2003)
    3. Психо-сапієнс (2004)
  • Vo'Hounâ, сценарій та малюнки Еммануеля Рудьє[10]
    1. Сезон Ао (2002) — ред. Солей
    2. Сезон Mordagg (2003) — ред. Солей
    3. Дихання Монтхарумоне (2005) — ред. Солей
    4. Інтеграл (1-4) — Vo'Houna, доісторична легенда (2013) — ред. Ерансе
  • Мисливці світанку, сценарій та малюнки Рене Хаусмана (2003) — ред. Дюпуа
  • На четвертинних кордонах, сценарій Патріка Серреса (Пастка) та малюнки Ніколя Губеша (2004)
  • Ордовий сценарій та малюнки Мішеля Санца де Ніко
    1. Зустріч першого типу (2004 р.)
    2. Другий у гіршому (2005)
    3. І три! Люсьєн допоможе тобі (2006)
    4. Справа … дуже дуже добре (2007)
    5. Святий с … ікона твоєї матері (2008)
    6. Якщо це … яйце (2009)
    7. Кращий клуб (2010)
  • Мисливець-збирач, сценарій та малюнки Джоанна Сфара (2006)
  • Люсі, сценарій надії Патріка Норберта, малюнки Tanino Liberatore (2007) — ред. Капітолій
  • Неандерталець, сценарій та малюнки Еммануеля Рудьє[10] — ред. Делькур
    1. Кристал полювання (2007)
    2. Напої життя (2009)
    3. Лідер пакета (2011)
  • Ticayou[11] , автор сценарію Ерік Лебрен, малюнки Прісцилла MAHIEU — ред. Мілан
    1. Маленький кроманьйон (2009)
    2. Мисливець до доісторії (2009)
    3. Дика річка (2017)
  • Silex and the City / Кремінь і місто, сценарій і малюнки Ж. Л. Берйо — ред. Дарґауд
    1. [без підзаголовка] (2009)
    2. Скорочення часу відкриття (2010)
    3. Неоліт не є автоматичним (2012 р.)
    4. Авторизація відкриття (2013)
    5. Vigiprimate (2014)
    6. Дякую за цього мамонта (2015)
    7. Художня література про восьминога (2016)
  • Megasauria / Мегасаурія, сценарій Жана Депеллі, малюнки Жан-Марі Арнон
    1. Лавини (2010)
  • Люди з зеленої води, сценарій Жана Гагнепайна, малюнки Бернар Ніколя — ред. Ле Саблір
    1. Дух ведмедя (2011)
  • RUPESTRES!, Сценарії і малюнки Стівена Davodeau, Еммануель Guibert, Марк-Антуан Матьє, Девід Прюдома, Паскаль Rabaté і Troub — х — (2011) Ed Futuropolis.
  • Вогонь війни, сценарій і малюнки Еммануель Rondier, заснований на романі Ж.-А. Роні-старший — Ред Делкурт
    1. У ніч віків (2012)
    2. На березі Великої річки (2013)
    3. По суші вод (2014)
  • Доісторичне мистецтво в коміксах, сценарії та малюванні Еріка Ле Бруна[12] — ред. Гленат
    1. Перша ера — авріньяк (2012)
    2. Друга епоха — Граветтіан і Солутрей (2013)
    3. Третя епоха — Магдаленська (2018)
  • Великий притулок, сценарій Toomaï Boucherat, малюнки Priscille Mahieu — Ed. Actilia Multimedia
    1. Життя клану 9000 років тому в Бассе-Провансі (2015)

Доісторичні фільми

[ред. | ред. код]

Доісторичні мультфільми

[ред. | ред. код]

Доісторичні ігри

[ред. | ред. код]
  • Електронні ігри :
    • The Stone Age — електронна комп'ютерна гра, дія якої відбувається в перші дні доісторії. Гравець пропонується грати як маленький печерний чоловік, прагне очистити вулкан, щоб він не вивернувся. Він зробить усе, щоб врятувати село від руйнування, яким допомагали динозаври, вирощені під час гри.
    • Wonder Boy (буквально Чудовий хлопчик) — електронна гра на платформі Sega. Герой — персонаж на ім'я «Том-Том», печерний чоловік, подругу якого на ім'я Таня захопила чудовисько. Гравець повинен направити Тома-Тома через дев'ять «зон», кожна з яких складається з чотирьох «раундів», включаючи деякі приховані рівні. До останнього рівня можна дійти, лише якщо Том-Том раніше зібрав усі ляльки Тані Тані, заховані на кожному рівні лісу, пагорбів, океанів, печер, крижаних палаців та хмар. ,
    • Caveman — електронна платформна гра для ПК, опублікована Microapplication (2005). Ви повинні допомогти печеристу знайти їжу в джунглях і печерах.
    • Caveman Run — пригодницька гра. Герой Реман, печерний чоловік, жив у кам'яному віці 65 мільйонів років тому. Це епоха, коли динозаври панують на землі, зберігаючи дорогоцінну їжу для них …
    • В самому серці — електронна гра для ПК Ласко . Арок, доісторична людина шукає своєї долі. Його подорож доставить його до серця зачарованої гори та печери лабіринту. Озброївшись своїм розумом і за допомогою таємничого духовного путівника, Арок шукає магічні картини в печерах, щоб допомогти вирішити складні головоломки та вижити смертельних пасток.
    • Сеті та плем'я неандертальців
  • Far Cry Primal — відеогра відкритого світу, історія якої розгортається між 10 000 і 12 000 до н. е. до початку мезоліту.

В Інтернеті існує дуже велика кількість завантажуваних ігор, які мають дуже неоднакову якість.

  • Настільні ігри:
    • Cro-magnon та Cro-magnon Rrrevolution Жана-Тьєррі Вінстеля та Олів'є Мерсьє, видання Bioviva (2007 та 2011). Близько 3 мільйонів років тому перші гомініди жили на зборах, полюванні, а також шоу, соціальних вечерях, подорожах, філософських роздумах та інших дивовижних заняттях! Слідуйте слідами наших предків і живіть в ритмі самих сміливих племен Предісторії.
    • Долина мамонтів Бруно Файдутті, проілюстрована Жераром Матьє. Спочатку видання Ludodélire (1991), потім Jeux Descartes (2001). У обмеженій долині декілька племен повинні розвиватися та досягти успіху у створенні чотирьох сіл, незважаючи на розпали полювання та збирання.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Claudine Cohen (1999). L'Homme des origines (фр) . Париж: Seuil. с. 318. ISBN 978-2020259828.
  2. Pierre Boitard (1789-1859) (1861). Études antédiluviennes - Париж avant les hommes. L'homme fossile (фр) . Париж: Passard. с. 494.
  3. Prehistoric fiction. Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  4. Préhistoire - Ecrivains - Romans - Pascal Semonsut - Hominidés. www.hominides.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  5. Fabrice Mundzik. Renée Dunan : Récits préhistoriques. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 22 mars 2015.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. La grotte des chamans. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  8. J.-H. Rosny aîné (2014). Les Conquérants du feu et autres récits primitifs [La Légende des Millénaires, 1 - Origines]. «Les Moutons électriques».
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2009. Процитовано 3 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 3 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]