Клер Тревор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клер Тревор
англ. Claire Trevor
Ім'я при народженніКлер Вемлінґер
Народилася8 березня 1910(1910-03-08)[3][4][5]
Бенсонгерстd, Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла8 квітня 2000(2000-04-08)[1][3][…] (90 років)
Ньюпорт-Біч, Орандж, Каліфорнія, США
  • дихальна недостатність
    • ГромадянствоСША США
    Діяльністькіноакторка, акторка театру, телеакторка, акторка
    Alma materАмериканська академія драматичного мистецтва (1929)[6]
    Роки діяльності1933 — 1987
    У шлюбі зMilton H. Brend
    IMDbnm0872456
    Нагороди та премії
    CMNS: Клер Тревор у Вікісховищі

    Клер Вемлінґер (англ. Claire Wemlinger) Тревор (англ. Claire Trevor; нар. 8 березня 1910, Бруклін — пом. 8 квітня 2000, Ньюпорт-Біч) — американська акторка театру, кіно та телебачення, «королева фільмів нуар», володарка премії «Оскар» 1948 року.

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Кар'єра

    [ред. | ред. код]

    Народилася в Брукліні 8 березня 1910 в родині кравця. Її предками були вихідці з Ірландії і Франції.

    Наприкінці 1920-х, після закінчення Американської академії драматичних мистецтв, почала театральну кар'єру. Перших успіхів досягла в 1932 на Бродвеї, роком пізніше дебютувала в кіно. У наступні 5 років Клер Тревор знялася в 30 фільмах, в основному в головних ролях. У 1937 зіграла з Гамфрі Богартом у фільмі «Глухий кут», ця робота була відзначена номінацією на «Оскар».

    З кінця 1930-х Тревор часто знімалася з Джоном Вейном у вестернах, серед яких «Диліжанс» (1939), що став класикою жанру, «Повстання Аллегені» (1939) і «Чорна команда» (1940). Іншими знаменитими її роботами того часу є місіс Грейл в «Це вбивство, моя люба» (1944), з Діком Пауеллом, і Гелен в «Народженому вбивати» (1947).

    У 1949 Клер Тревор стала володаркою премії «Оскар» як «найкраща акторка другого плану» у фільмі «Кі-Ларго». Численні ролі «поганих дівчат» в трилерах і вестернах закріпили за нею прізвисько «Королева фільмів нуар». Акторка ще раз стала номінанткою «Оскара» в 1954 за роль у фільмі «Великий і могутній».

    У 1957 Клер Тревор отримала «Еммі» за головну роль у телесеріалі «Дедсворт». Надалі вона продовжувала періодично зніматися в кіно, в той же час з'являлася на телебаченні і в театрі. В цей час вже не грала «бандиток», обмежуючись ролями жінок середніх років і матерів. Останній раз в кіно Тревор з'явилася в 1982 у фільмі «Поцілуй мене на прощання». У 1998 вона з'явилася як гостя на 70-й церемонії вручення премії «Оскар».

    За внесок у кіноіндустрію Клер Тревор удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави в Лос-Анджелесі. Школа мистецтв при філії Каліфорнійського університету в Ірвайні, якій акторка присвятила багато свого часу, була названа після її смерті на її честь.

    Особисте життя

    [ред. | ред. код]

    У 1938 Клер Тревор одружилася з продюсером Кларком Ендрюсом, через 4 роки розлучилася. У 1943 одружилася з Силосом Вільямом Денсмором, народила сина Чарльза, у 1947 розлучилася. Рік по тому пошлюбила продюсера Мілтона Бріна і переїхала жити до Каліфорнії в Ньюпорт-Біч. У 1978 в авіакатастрофі загинув її син Чарльз, а в наступному помер від пухлини мозку чоловік.

    Клер Тревор померла в каліфорнійському місті Ньюпорт-Біч 8 квітня 2000 від дихальної недостатності у віці 90 років. Вона була кремована, а її прах розвіяний в океані.

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137301596 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ а б SNAC — 2010.
    4. ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
    5. ↑ Find a Grave — 1996.
    6. ↑ Notable Past Students — Американська академія драматичного мистецтва.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Клер_Тревор