Лерой Зане
 | ||||||||||||||||||
_45.jpg) | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 11 січня 1996 (28 років) | |||||||||||||||||
| Ессен, Німеччина | ||||||||||||||||||
| Зріст | 184 см[1] | |||||||||||||||||
| Вага | 74 кг[1] | |||||||||||||||||
| Громадянство |  Німеччина,  Франція
| |||||||||||||||||
| Позиція | лівий вінгер, нападник | |||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Баварія»
| |||||||||||||||||
| Номер | 10 | |||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
| 2001–2005 2005–2008 2008–2011 2011–2015 |
«Ваттеншайд 09» «Шальке 04» «Баєр 04» «Шальке 04»
| |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||
Леро́й Зане́ (нім. Leroy Aziz Sané, нім. вимова: [ˈliːʁɔʏ zaˈneː], нар. 11 січня 1996, Ессен, Німеччина) — німецький футболіст, лівий вінгер німецького клубу «Баварія» та національної збірної Німеччини.
Лерой почав кар'єру в академії клубу «Ваттеншайд 09», звідки перейшов у «Шальке 04». У 2008 році він став гравцем юнацької команди «Баєра», з якою в 2010 році став чемпіоном Західної Бундесліги. У 2011 році Зане повернувся у «Шальке», де у складі юнацької команди до 17 років у 2012 і 2013 роках двічі виграв Кубок Вестфалії і одного разу чемпіонат Західної Німеччини.
У березні 2014 року Зане підписав із «Шальке» професійний контракт на два роки, який вступав в дію 1 липня 2015 року[3]. У цьому ж місяці він почав потрапляти в заявку першої команди. 20 квітня 2014 року Лерой дебютував у Бундеслізі в гостьовому матчі проти «Штутгарта» (1:3), замінивши Макса Маєра на 77-й хвилині[4]. Свій перший гол у чемпіонаті він забив 13 грудня 2014 року в домашньому матчі проти «Кельна» (1:2).
2 серпня 2016 за 55 мільйонів євро перейшов у «Манчестер Сіті», підписавши з клубом п'ятирічний контракт[5].
9 вересня зробив дубль у матчі проти «Ліверпуля» (5:0), забивши на 77-й і 90-й хвилинах[6]. У матчі 7-го туру Прем'єр-ліги проти «Челсі»(0:1)[7], побив рекорд швидкості в Прем'єр-лізі, який встановив Джеймі Варді[8]. Лерой зміг зробити ривок зі швидкістю 35,48 км/год. У тому сезоні Зане отримав нагороду найкращому молодому гравцю англійської Прем'єр ліги від ПФА.
3 січня 2019 в 21 турі АПЛ забив переможний гол у матчі проти «Ліверпуля» (2:1) на 72-й хвилині[9].
4 серпня 2019 вийшов у стартовому складі у матчі Суперкубку Англії проти «Ліверпуля», але через травму був замінений Жезусом на 13-ій хвилині. Через травму пропустив більшу частину сезону[10]. У червні 2020 відлхилив пропозицію щодо продовження контракту з «Манчестер Сіті», через бажання покинути клуб улітку[11].
3 липня 2020 року Зане узгодив 5-річний контракт з мюнхенською «Баварією». Сума трансферу з «Манчестер Сіті» склала 49 млн[12].
Перший гол забив вже у дебютному матчі за «Баварію» проти колишніх одноклубників з «Шальке 04» (8:0)[13].
5 вересня 2014 року Зане дебютував у складі юнацької збірної Німеччини до 19 років у матчі проти збірної Нідерландів, забивши переможний гол. Наступного року у її складі був учасником юнацького чемпіонату Європи (U-19) 2015 року, на якому німці несподівано не змогли вийти з групи. Всього взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 4 забитими голами.
3 вересня 2015 року він дебютував за молодіжну збірну Німеччини у матчі проти данців. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 5 голів.
13 листопада 2015 року дебютував у складі національної збірної Німеччини, вийшовши на заміну на 61 хвилині замість Юліана Дракслера в товариському матчі проти збірної Франції (0:2)[14].
16 листопада 2018 року забив дебютний гол за Німеччину в матчі проти збірної Росії[15].
Наразі провів у формі головної команди країни 26 матчів, у яких відзначився 6 голами.
Станом на 12 листопада 2022 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2013–14 | «Шальке 04» |
БЛ | 1 | 0 | КН | - | - | ЛЧ | - | - | - | - | - | 1 | 0 |
| 2014–15 | БЛ | 13 | 3 | КН | - | - | ЛЧ | 1 | 1 | - | - | - | 14 | 4 | |
| 2015–16 | БЛ | 33 | 8 | КН | 2 | 0 | ЛЄ | 7 | 1 | - | - | - | 42 | 9 | |
| Усього за «Шальке 04» | 47 | 11 | 2 | 0 | 8 | 2 | - | - | 57 | 13 | |||||
| 2016–17 |  «Манчестер Сіті» |
ПЛ | 26 | 5 | КА+КЛ | 5+2 | 2+0 | ЛЧ | 4 | 2 | - | - | - | 37 | 9 |
| 2017–18 | ПЛ | 32 | 10 | КА+КЛ | 3+5 | 1+3 | ЛЧ | 9 | 0 | - | - | - | 49 | 14 | |
| 2018–19 | ПЛ | 31 | 10 | КА+КЛ | 4+3 | 2+0 | ЛЧ | 8 | 4 | СА | 1 | 0 | 47 | 16 | |
| 2019–20 | ПЛ | 1 | 0 | КА+КЛ | - | - | ЛЧ | - | - | СА | 1 | 0 | 2 | 0 | |
| Усього за «Манчестер Сіті» | 90 | 25 | 22 | 8 | 21 | 6 | 2 | 0 | 135 | 39 | |||||
| 2020–21 | «Баварія» |
БЛ | 32 | 6 | КН | 1 | 1 | ЛЧ | 8 | 3 | СН+СУ+КЧС | 0+1+2 | 0 | 44 | 10 |
| 2021–22 | БЛ | 32 | 7 | КН | 2 | 1 | ЛЧ | 10 | 6 | СН | 1 | 0 | 45 | 14 | |
| 2022–23 | БЛ | 13 | 5 | КН | 1 | 0 | ЛЧ | 4 | 4 | СН | 1 | 1 | 19 | 10 | |
| Усього за «Баварію» | 77 | 18 | 4 | 2 | 21 | 13 | 5 | 1 | 108 | 34 | |||||
| Усього за кар'єру | 214 | 54 | 28 | 10 | 50 | 21 | 7 | 1 | 300 | 86 | |||||
Німеччина
Лерой — син колишнього сенегальського футболіста Сулеймана Сане і колишньої німецької художньої гімнастки, бронзової олімпійської призерки Регіни Вебер. Брати Лероя — Кім і Сіді — також навчались в системі «Шальке 04»[16].
Крім німецького має і французьке громадянство[17].
- Володар Кубка конфедерацій (1):
- Чемпіон Англії (2):
- Володар Кубка Ліги (3):
- Володар Суперкубка Англії (2):
- Володар Кубка Англії (1):
- Володар Суперкубка Німеччини (3):
- Переможець Суперкубка УЄФА (1):
- Переможець Клубного чемпіонату світу (1):
- Чемпіон Німеччини (3):
- ↑ а б schalke04.de: Leroy Sané [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Spielerprofil.
- ↑ а б https://fcbayern.com/en/teams/professionals/leroy-sane
- ↑ Leroy Sane erhält Profivertrag ab der Saison 2015/2016. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 15 грудня 2015.
- ↑ Другу поразку у другому колі: 1:3. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 15 грудня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ football24.ua. Матч Манчестер Сіті - Ліверпуль - 5:0 : онлайн, анонс, статистика, склади - Англія 2017/18. Футбол 24. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ football24.ua. Матч Челсі - Манчестер Сіті - 0:1 : онлайн, анонс, статистика, склади - Англія 2017/18. Футбол 24. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ football24.ua. Сане став найшвидшим гравцем АПЛ за всю історію. Футбол 24. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Leroy Sane’s pinpoint finish ends Liverpool’s unbeaten run to reignite title race. The Independent (англ.). 3 січня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Brennan, Stuart (9 квітня 2020). Man City star Leroy Sane gives injury update. Manchester Evening News (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Leroy Sane to leave Manchester City, says Pep Guardiola. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ football24.ua. Сане провів перше тренування в Баварії. Футбол 24. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ FC Bayern - Schalke 04 8:0: Ein Rabona, zwei Blitzstarts und acht Tore. kicker (de-DE) . Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ DFB-Team mit neuen DFB-Heimtrikots gegen EM-Gastgeber. Архів оригіналу за 15 листопада 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- ↑ International friendly: Germany 3 Russia 0 | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Zocher, Thomas (25 березня 2014). Schalke reward academy star Leroy Sane with two-year deal. SkySports.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- ↑ Fabian Kunze (11 листопада 2015). Senkrechtstarter Leroy Sané: Eine Chance in der deutschen Nationalmannschaft. EUROSPORT (нім.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2015.
- Лерой Зане на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Лерой Зане на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Лерой Зане на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
«Баварія» — поточний склад | |
|---|---|
1 Ноєр (в) |
1 Ноєр (в) • 2 Мустафі • 3 Гектор • 4 Геведес • 5 Гуммельс • 6 Хедіра • 7 Швайнштайгер (к) • 8 Озіль • 9 Шюррле • 10 Подольскі • 11 Дракслер • 12 Лено (в) • 13 Мюллер • 14 Джан • 15 Вайгль • 16 Та • 17 Боатенг • 18 Кроос • 19 Гетце • 20 Зане • 21 Кімміх • 22 тер Стеген (в) • 23 Гомес • Тренер: Йоахім Лев | | |
1 Трапп (в) • 2 Мустафі • 3 Гектор • 4 Гінтер • 5 Платтенгардт • 6 Генрікс • 7 Дракслер • 8 Горецка • 9 Вагнер • 10 Демірбай • 11 Вернер • 12 Лено (в) • 13 Штіндль • 14 Джан • 15 Юнес • 16 Рюдігер • 17 Зюле • 18 Кімміх • 19 Зане • 20 Брандт • 21 Руді • 22 тер Стеген (в) • 23 Демме • Тренер: Йоахім Лев | | |
1 Ноєр (к) (в) • 2 Рюдігер • 3 Гальстенберг • 4 Гінтер • 5 Гуммельс • 6 Кімміх • 7 Гаверц • 8 Кроос • 9 Фолланд • 10 Гнабрі • 11 Вернер • 12 Лено (в) • 13 Гофманн • 14 Мусіала • 15 Зюле • 16 Клостерманн • 17 Нойгаус • 18 Горецка • 19 Зане • 20 Гозенс • 21 Гюндоган • 22 Трапп (в) • 23 Джан • 24 Кох • 25 Мюллер • 26 Гюнтер • Тренер: Йоахім Лев | | |
1 Ноєр (к) (в) • 2 Рюдігер • 3 Раум • 4 Гінтер • 5 Керер • 6 Кімміх • 7 Гаверц • 8 Горецка • 9 Фюллькруг • 10 Гнабрі • 11 Гетце • 12 Трапп (в) • 13 Мюллер • 14 Мусіала • 15 Зюле • 16 Клостерманн • 17 Брандт • 18 Гофманн • 19 Зане • 20 Гюнтер • 21 Гюндоган • 22 тер Стеген (в) • 23 Шлоттербек • 24 Адеємі • 25 Белла-Кочап • 26 Мукоко • Тренер: Ганс-Дітер Флік | | |
1 Ноєр (в) • 2 Рюдігер • 3 Раум • 4 Та • 5 Грос • 6 Кімміх • 7 Гаверц • 8 Кроос • 9 Фюллькруг • 10 Мусіала • 11 Фюріх • 12 Бауманн (в) • 13 Мюллер • 14 Беєр • 15 Шлоттербек • 16 Антон • 17 Віртц • 18 Міттельштадт • 19 Зане • 20 Генрікс • 21 Гюндоган (к) • 22 тер Стеген (в) • 23 Андріх • 24 Кох • 25 Джан • 26 Ундав • Тренер: Юліан Нагельсманн | | |
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Спорт | Ас · BDFA · BDFutbol · ESPN FC · eu-football.info · FBref · Footballdatabase.eu · Kicker.de · Kooora · L'Équipe · Munzinger Sport · National-Football-Teams.com · PlaymakerStats.com · So Foot · Soccerbase.com · Soccerway · Transfermarkt.de · worldfootball.net · ФІФА |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
- Народились 11 січня
- Народились 1996
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2017
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2022
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2024
- Німецькі футболісти
- Гравці молодіжної збірної Німеччини з футболу
- Гравці збірної Німеччини з футболу
- Футболісти «Шальке 04»
- Футболісти «Манчестер Сіті»
- Футболісти «Баварії» (Мюнхен)
- Німецькі футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Уродженці Ессена
- Французи Німеччини