Луцій Корнелій Лентул (консул 199 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Корнелій Лентул
Народився245 до н. е.(-245)
Стародавній Рим
Помер173 до н. е.(-173)
Рим, Римська республіка
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, військовий очільник
Знання мовлатина
Суспільний станпатрицій[1]
Посадаdecemvir sacris faciundisd[1], курульний едилd[1], давньоримський сенатор[d][2], консул[2], проконсул[1] і проконсул[1]
Військове званняконсул
Термін199 рік до н.е.
ПопередникПублій Сульпіцій Гальба Максим
НаступникСекст Елій Пет Кат
РідКорнелії
БатькоЛуцій Корнелій Лентул Кавдін
Матиневідомо
Брати, сестриГней Корнелій Лентул[1][1], Lucius Cornelius Lentulus Caudinusd[1][1] і Публій Корнелій Лентул
У шлюбі зневідомо
ДітиПублій Корнелій Лентул

Луцій Корнелій Лентул (лат. Lucius Cornelius Lentulus, 245 до н. е. —173 до н. е.) — військовий та політичний діяч Римської республіки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Луція Лентула Кавдіна, консула 237 року до н. е.

У 213 р. був кооптований до колегії децемвірів священнодійств. У 209 році до н. е. обіймав посаду курульного едила. У 206 році до н. е., бувши приватною особою, отримав проконсульский імперій і провінцію Іспанія, де залишався до 200 року до н. е.

У 205 році до н. е. спільно з колегою придушив повстання Індібіліса і Мандонія. У 200 році до н. е. повернувся до Риму. Претендував на тріумф, проте отримав лише овацію, тому володів імперієм, бувши приватною особою.

У 199 році до н. е. обирається консулом (разом з Публієм Віллієм Таппулом). Призначив тріумвірів для запису нових громадян в колонію Нарнія, провів вибори цензорів. Отримав провінцію Італія, але після поразки намісника Бебія вирушив до Галії і залишався там до кінця 198 року до н. е., хоча не досяг істотних успіхів.

У 196 році до н. е. спрямований для вирішення конфлікту між царями Антіохом III і Птолемеєм V Епіфаном. Спільно з іншими послами прибув до Лисимахії для зустрічі з Антіохом і зажадав від нього звільнити зайняті ним азійські міста, що належали раніше Птолемею і Філіпу V Македонському. Викликав і вислухав послів Лампсака і Смірни. Втім перемовини нічим не завершилися. Помер у 173 році до н. е.

Родина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Volume 1: 509 B.C. — 100 B.C. (= Philological Monographs. Vol. 15, 1, ZDB-ID 418575-4). American Philological Association, New York NY 1951, S. 324 & 337 (Nachdruck. ebenda 1986, ISBN 0-89130-812-1); Volume 3: Supplement. ebenda 1986, ISBN 0-89130-811-3, S. 66.
  • G. V. Sumner. Proconsuls and «Provinciae» in Spain, 218/7—196/5 B.C. Arethusa, III, 1970, p. 96—98
  1. а б в г д е ж и к Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3