Луцій Корнелій Лентул Кавдін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Корнелій Лентул Кавдін
лат. L. Cornelius L.f.Ti.n. Lentulus Caudinus
Народився 279 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 213 до н. е.[1]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Суспільний стан патрицій[d][1]
Посада цензор Стародавнього Риму, едил, давньоримський сенатор[d][2], консул[2] і Pontifex Maximus
Рід Cornelii Lentuli
Батько Луцій Корнелій Лентул Кавдін[1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Публій Корнелій Лентул Кавдін[1][1]
У шлюбі з невідомо
Діти Гней Корнелій Лентул[1][1], Луцій Корнелій Лентул[1][1] і Lucius Cornelius Lentulus Caudinusd

Лу́цій Корне́лій Ле́нтул Ка́вдін (лат. Lucius Cornelius Lentulus Caudinus; 280—213 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, великий понтифік з 221 до 213 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв, його гілки Лентулів. Син Луція Корнелія Лентула Кавдіна, консула 275 року до н. е. Про молоді роки його мало відомостей.

Відбув згідно із законами перші магістратури — едилство, преторство, а у 237 році до н. е. Луція Кавдіна було обрано консулом разом із Квінтом Фульвієм Флакком. Луцію Корнелію доручили очолити війну проти цізальпійських галлів та лігурійців. Втім вона не була вдалою.

Попри це Луцій Корнелій Кавдін продовжив свою кар'єру. У цьому йому допомагали родинні зв'язки роду Корнеліїв, які були політичними союзниками роду Еміліїв, одного з найвпливовіших у тогочасному Римі. У 236 році до н. е. Луція Корнелія обрано цензором, у 235 році до н. е. — до колегії понтифіків. А у 221 році до н. е. після смерті Луція Цецилія Метелла став новим великим понтифіком. У 220 році до н. е. Луцій Корнелія обрано принцепсом (головою) сенату, наступного 219 року до н. е.  він був одним з активних прихильників оголошення війни Карфагену. При цьому запропонував відправити римські легіони до Африки та Іспанії. З початком Другої Пунічної війни Луцій Корнелій продовжував відігравати важливу роль у римській політиці.

Після поразок римлян у 218 році до н. е. при Тицині та Требії загострилася боротьба як між патриціанськими групами, так й між плебеями та патриціями. Перебуваючи на чолі сенату Луцій Кавдін намагався не допустити обрання Гая Фламінія, плебейського вождя, новим консулом. Коли ж Фламіній все ж став консулом й вирушив до війська, Луцій Корнелій вже як великий понтифік намагався повернути Гая Фламінія під приводом того, що той не пройшов усі релігійні обряди перед відправленням на війну.

Після поразки Гая Фламінія при Тразименському озері у 217 році до н. е. Луцій Корнелій запропонував оголосити «Священну весну», щоб задобрити богів. Під час 217—216 років до н. е. він намагався не допустити приходу на консульські посади іншої патриціанської групи на чолі з Фабієм Кункатором, якого було вимушено призначено диктатором. Втім при нагоді Луцій Корнелій Лентул Кавдін домігся послаблення його позицій. Після поразки при Каннах від Ганнібала великий понтифік заявив, що це кара богів за падіння моралі. Водночас викрилася справа весталок Флоронії та Орбілії, які порушили свої клятви. За старовинними законами Луцій Корнелій наказав зарити весталок живцем, а коханця Флоронії — писаря при понтифіках Луція Кантилія запороти різками до смерті.

Незабаром по тому у 213 році до н. е. Луцій Корнелій Лентул Кавдін помер у Римі.

Родина[ред. | ред. код]

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Karl-Ludwig Elvers: [I 45] C. Lentulus Caudinus, L., Der Neue Pauly. Bd. 3 (1997), Sp. 174. (нім.)
250: Гай Атілій Регул Серран (2-й раз) і Луцій Манлій Вульсон Лонг (2-й раз) — 249: Публій Клавдій Пульхр і Луцій Юній Пулл — 248: Гай Аврелій Котта (2-й раз) і Публій Сервілій Гемін (2-й раз) — 247: Луцій Цецилій Метелл (2-й раз) і Нумерій Фабій Бутеон — 246: Маній Отацилій Красс (2-й раз) і Марк Фабій Ліцин — 245: Марк Фабій Бутеон і Гай Атілій Бульб — 244: Авл Манлій Торкват Аттік і Гай Семпроній Блез (2-й раз) — 243: Гай Фунданій Фундул і Гай Сульпіцій Галл — 242: Гай Лутацій Катул і Авл Постумій Альбін — 241: Авл Манлій Торкват Аттік (2-й раз) і Квінт Лутацій Церкон — 240: Гай Клавдій Центон і Марк Семпроній Тудітан — 239: Гай Мамілій Туррін і Квінт Валерій Фальтон — 238: Тиберій Семпроній Гракх і Публій Валерій Фальтон — 237: Луцій Корнелій Лентул Кавдін і Квінт Фульвій Флакк — 236: Публій Корнелій Лентул Кавдін і Гай Ліциній Вар — 235: Тит Манлій Торкват і Гай Атілій Бульб (2-й раз) — 234: Луцій Постумій Альбін і Спурій Карвілій Максим Руга — 233: Квінт Фабій Максим Веррукоз і Маній Помпоній Матон — 232: Марк Емілій Лепід і Марк Публіцій Маллеол — 231: Марк Помпоній Матон і Гай Папірій Мазон — 230: Марк Емілій Барбула і Марк Юній Пера — 229: Луцій Постумій Альбін (2-й раз) і Гней Фульвій Центумал — 228: Спурій Карвілій Максим Руга (2-й раз) і Квінт Фабій Максим Веррукоз (2-й раз) — 227: Публій Валерій Флакк і Марк Атілій Регул — 226: Марк Валерій Максим Мессала і Луцій Апусцій Фуллон
V століття до н. е.
IV століття до н. е.
393: Луцій Папірій Курсор та Гай Юлій Юл †,цензор-суффект- Марк Корнелій Малугінен — 389: Луцій Папірій Мугіллан (?) і Марк Фурій Фуз (?) — 380: Спурій Постумій Альбін Регіллен † і Гай Сульпіцій Камерін — 378: Спурій Сервілій Пріск та Квінт Клелій Сікул — 366: Гай Сульпіцій Петік і Авл Постумій Альбін Регіллен (?) — 363 або 358: Марк Фабій Амбуст і Луцій Фурій Медуллін — 351: Гней Манлій Капітолін Імперіос та Гай Марцій Рутіл — 340: Публій Корнелій Сципіон та Луцій Корнелій Сципіон (???) — 332: Спурій Постумій Альбін та Квінт Публілій Філон — 319: Гай Сульпіцій Лонг і невстановлена особа (???) — 318: Луцій Папірій Красс та Гай Меній — 312: Аппій Клавдій Цек та Гай Плавцій Венокс — 307: Марк Валерій Максим Корвін та Гай Юній Брут Бубульк — 304: Квінт Фабій Максим Рулліан та Публій Децій Мус
III століття до н. е.
300 або 299: Публій Сульпіцій Саверріон та Публій Семпроній Соф — 294: Публій Корнелій Арвіна та Гай Марцій Рутил Цензорин — між 290 та 288: Спурій Карвілій Максим та Квінт Фабій Максим Гург (?) — 283: Квінт Цедіцій Ноктуа і невстановлена особа — 280: Луцій Корнелій Сципіон Барбат та Гней Доміцій Кальвін Максим — 275: Квінт Емілій Пап та Гай Фабрицій Лусцін — 272 або 271: Луцій Папірій Претекстат та Маній Курій Дентат — 269: Луцій Емілій Барбула та Квінт Марцій Філіп — 265: Гней Корнелій Блазіон та Гай Марцій Рутіл Цензорін (у 2-й раз) — 258: Луцій Корнелій Сципіон та Гай Марк Дуілій — 253: Луцій Постумій Мегелл † і Децим Юній Пера — 252: Маній Валерій Максим Корвін Мессала та Публій Семпроній Соф — 247: Авл Манлій Торкват Аттік та Авл Атілій Калатін — 241: Марк Фабій Бутеон та Гай Аврелій Котта — 236: Луцій Корнелій Лентул Кавдін та Квінт Лутацій Церкон — 234: Авл Постумій Альбін та Гай Атілій Бульб — 231: Тит Манлій Торкват та Квінт Фульвій Флакк — 230: Квінт Фабій Максим Веррукоз та Марк Семпроній Тудітан — 225: Гай Клавдій Центон та Марк Юній Пера — 220: Луцій Емілій Пап та Гай Фламіній — 214: Публій Фурій Філ та Марк Атілій Регул — 210: Луцій Ветурій Філон † і Публій Ліциній Красс Дів — 209: Марк Корнелій Цетег та Публій Семпроній Тудітан — 204: Гай Клавдій Нерон та Марк Лівій Салінатор
II століття до н. е.
199: Публій Корнелій Сціпіон Африканський та Публій Елій Пет — 194: Гай Корнелій Цетег та Секст Елій Пет Кат — 189: Тит Квінкцій Фламінін та Марк Клавдій Марцелл — 184: Луцій Валерій Флакк та Марк Порцій Катон — 179: Марк Емілій Лепід та Марк Фульвій Нобіліор — 174: Авл Постумій Альбін Луск та Квінт Фульвій Флакк — 169: Гай Клавдій Пульхр та Тиберій Семпроній Гракх — 164: Луцій Емілій Павло Македонський та Квінт Марцій Філіп — 159: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул та Марк Попіллій Ленат — 154: Марк Валерій Мессала та Гай Кассій Лонгін — 147: Луцій Корнелій Лентул Луп та Луцій Марцій Цензорін — 142: Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський та Луцій Муммій — 136: Аппій Клавдій Пульхр та Квінт Фульвій Нобіліор — 131: Квінт Цецилій Метелл Македонський та Квінт Помпей — 125: Гней Сервілій Цепіон та Луцій Кассій Лонгін Равілла — 120: Квінт Цецилій Метелл Балеарік та Луцій Кальпурній Пізон Фругі — 115: Луцій Цецилій Метелл Далматік та Гней Доміцій Агенобарб — 109: Марк Емілій Скавр та Марк Лівій Друз † — 108: Квінт Фабій Максим Ебурн та Гай Ліциній Гета — 102 Гай Цецилій Метелл Капрарій і Квінт Цецилій Метелл Нумідійський
I століття до н. е.
97: Луцій Валерій Флакк та Марк Антоній Оратор — 92: Гней Доміцій Агенобарб та Луцій Ліциній Красс — 89: Луцій Юлій Цезар та Публій Ліциній Красс — 86: Луцій Марцій Філіп та Марк Перперна — 70: Гней Корнелій Лентул Клодіан та Луцій Геллій Поплікола — 65: Марк Ліциній Красс та Квінт Лутацій Катул Капітолін — 64: Маній Ацилій Глабріон (?) і Луцій Аврелій Котта — 61: Гай Скрибоній Куріон і Луцій Юлій Цезар (?) — 55: Марк Валерій Мессала Нігер та Публій Сервілій Ватія Ісаврік — 50: Аппій Клавдій Пульхр та Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 42: Публій Сульпіцій Руф та Гай Антоній Гібрида — 28: Октавіан Август та Марк Віпсаній Агріппа — 22: Павло Емілій Лепід та Луцій Мунацій Планк — 8: Октавіан Август (без колеги)
I століття н. е.
14: Октавіан Август та Тиберій Клавдій Нерон — 43: Клавдій та Луцій Вітеллій — 73: Веспасіан та Тіт Флавій Веспасіан — починаючи з Доміціана римські імператори отримували цензорські повноваження довічно
† помер, перебуваючи на посаді, (?) — ім'я цензора або дата його цензорства спірні, (???) — існування цензорів цього року спірно
VIII століття до н. е.
712 рік до н. е.: Нума Марцій
VI століття до н. е.
509 до н. е.: Гай Папірій
V століття до н. е.
449 до н. е.: Квінт Фурій  · 431 до н. е.: Авл Корнелій Косс  · 420 до н. е.: Спурій Мінуцій
IV століття до н. е.
III століття до н. е.
II століття до н. е.
I століття до н. е.
99-89 до н. е.: Гней Доміцій Агенобарб  · 89-82 до н. е.: Квінт Муцій Сцевола  · 81-63 до н. е.: Квінт Цецилій Метелл Пій  · 63-44 до н. е.: Гай Юлій Цезар  · 44-13 до н. е.: Марк Емілій Лепід  · 12 до н. е.: Октавіан Август
I століття до н. е. - IV століття
з 12 до н. е. до 376 року: римські імператори
з 642 року по наш час носіями титулу є Римські папи;
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луцій_Корнелій_Лентул_Кавдін&oldid=40543593