Лівія (міфологія)
Лівія, Лібія (дав.-гр. Λιβύη, «струїста» або що відноситься до вітру Лібу)[1] — в давньогрецькій і давньоримській мітології певна країна на кордоні відомого світу — ойкумени, «земна межа» поряд з Етіопією і Скитією.
З розширенням знань античних географів мітична країна стала локалізуватися як позначення конкретної території в Північній Африці і навіть самої Африки в цілому (див. Стародавня Лівія), а відгомони древніх знань про ці місця — зіставлятися з реально існуючими географічними об'єктами і народами.
В давньогрецькій мітології німфа Лівія, дочка Епафа[2] та Мемфіди (або Хемміди[1]). Кохана (або, за іншою версією, дружина) Посейдона, від якого народила близнюків Агенора (цар Тіра в Фінікії) і Бела (цар Єгипту)[3], а також Лелега (цар Мегара, епонім лелегів). Іноді від Посейдона її сином називають Бусіріса[4], а від Бела доньку — Ламію[5]. Її нащадки стали родоначальниками тебських і аргоських героїв. Зображена в скульптурній групі в Дельфах вінчає вінком Батта[6]. Згадана в Аполлонія Родоського[7].
Лівія в римській мітології була дочкою Епафа і Кассіопеї. Дружина Нептуна, від якого народила Бусіріса, правителя Верхнього Єгипту, убитого Геркулесом. Правителька однойменної країни на захід від Нілу.[8]
Імена богів і божеств мешкають в Лівії, відповідно до греко-римської міфології:
- Параммон (лівійський бог, прізвисько Гермеса в Олімпії[9]).
- Тритон (морське божество, вісник глибин[10], бог Тритонійського озера[11], батько тритонів, або цар Лівії[12]).
- Хремет (річковий бог[13], батько Анхерої[14]).
Список імен персонажів греко-римської міфології, які згадуються правителями Лівії або будь-яких її міст і областей:
- Антей (велетень, пов'язують з містом Ірасу).
- Данай (співправитель в Лівії свого брата Єгипта).
- Дідона (рим. Елісса) — засновниця і перша цариця Картаґени.
- Евріпіл (пов'язують з містом Кирена, інше ім'я Евріт) — не слід плутати з Евріпілом царем острова Кос, також це епітет бога Тритона.
- Ярбас (або Ярбай, або Гіарб, першочоловік, рим. Іапон)[15] народився в країні гарамантів[16], цар племені макситанів[17], варіант: захопив (або спробував захопити) царство Дідони — Картаґену[18].
- Капер (можливо правильне ім'я Кафавр[19]).
- Ламія царювала в Лівії (варіант: чудовисько на горі Корфіда, біля підніжжя Парнаса).
- Лівія (Лібія, німфа) правила на захід від Нілу, епонім країни Лівія.
- Лік (син бога Ареса)[20].
- Медуза Горгона (царювала над народом у озера Тритоніди, варіант: чудовисько з жіночим обличчям і зміями замість волосся[21]).
- Тритон (цар Лівії[12], або божество).
- Феродамант (або Феромедонт)[22].
Список топонім ів і епонім ів, а також персонажів в греко-римській міфології, деякий з яких вплинули на освіту реальних назв племен і територій в Лівії (Північній Африці):
- Амфіфемід, Амфітеміс, Амфітемід — лівієць, син Аполлона і Акакалліди. Іменується також Гарамантом[23]. Епонім племені гарамантів.
- Атлант (рим. Атлас) — від імені цього титану походить назва Атлантичного океану, Атлаських гір, в міфах згадується річка Атлант.
- Гераклові стовпи (рим. Геркулесові стовпи) — назва, що використовувалося для позначення висот, що обрамляють вхід в Гібралтарську протоку.
- Ірасу — місто, (міф про Антея і Геракла) не локалізоване.
- Кеніп і Кеніф — згадувані в міфах річки, не локалізовані.
- Кирена — кохана Аполлона, в честь неї названо місто Кирена в Киренаїці.
- Лівія (німфа) — епонім древньої Лівії.
- Лотофаги — міфічний народ на острові біля берегів Лівії, що знаходиться під владою лотоса[24], зіставлення з реальними мешканцями затоки Габес[25].
- Менелай — легендарний герой гомерівського епосу «Іліада», оповідання про перебування Менелая в Лівії пов'язують з киренською колонізацією[26]. Ім'я Менелая носила гавань у області Арданіда[27] (Киренаїка, пізніше Мармарика).
- Насамони — епонім народу насамонів, син німфи Тритоніди.
- Псилл — епонім народу псиллів.
- Океан або Зовнішнє море — величезний водний простір, що охоплює всю землю, або, принаймні, Європу і Лівію (Африку) (іноді Океан — назва річки Ніл).
- Омфал — місцевість біля річки Тритона, де відпала пуповина Зевса[28], не локалізована.
- Острови блаженних — локалізація цього географічного об'єкта не відома, ймовірно, це були які-небудь острова Середземного моря або Атлантичного океану, за однією з версій — Азорські острови.
- Пігмеї — казковий народ карликів. Проживали в Лівії (варіант: в Індії, у Фракії).[29] Можливе зіставлення з реальною групою народів Центральної Африки — пігмеями.
- Тритоніда — озеро[30] (або річка[31]), не локалізовано, в міфології німфа цього озера — Тритоніда.
- Фаруси — народ (згадуваний у міфах про Геракла), не локалізований.
- ↑ а б Фрідріх Любкер. Ілюстрований словник античності. — М. : «Ексмо», 2005. — С. 598. — (Русский Webster) — 5000 прим. — ISBN 5-699-14296-7.
- ↑ Піндар. Піфійські пісні IV 14, без імені
- ↑ Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека II 1, 4; III 1, 1
- ↑ Августин. Про град Божий XVIII 12
- ↑ Діодор Сицилійський. Історична бібліотека XX 41, 3-6, схолії до Аристофану. Оси 1035, Мир 758 // Ком. 37 до Геракліта-аллегорісту
- ↑ Павсаній. Опис Еллади X 15, 6
- ↑ Аполлоній Родоський. Аргонавтика IV 1728
- ↑ Цец. Коментар до «Олександрі» Лікофрона 1312
- ↑ Павсаній. Опис Еллади V 15, 11
- ↑ "Словник міфологічних імен, географічних назв і застарілих слів [Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine.] "
- ↑ Аполлоній Родоський. Аргонавтика IV 1542
- ↑ а б Діодор Сицилійський. Історична бібліотека IV 56, 6
- ↑ Нонн. Діяння Діоніса XXXI 104
- ↑ Нонн. Діяння Діоніса XIII 378
- ↑ Коментар А. К. Нефёдкіна в кн. Поліен. Стратегеми. СПб, 2002. С.580
- ↑ Вергілій. Енеїда IV 198
- ↑ Юстин. Епітома Помпея Трога XVIII 6, 1
- ↑ Овідій. Фасти III 552
- ↑ Примітки Н. А. Чистякової в кн. Аполлоній Родоський. Аргонавтика. М., 2001. С.217
- ↑ Гігін. Міфи 159
- ↑ Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека II 3, 2; 4, 2-3; 5, 12; III 10, 3
- ↑ Овідій. Ібіс 384; Листи з Понта I 2, 119
- ↑ Аполлоній Родоський. Аргонавтика IV 1486
- ↑ Міфи народів світу. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.72; Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека Е VII 3; Гігін. Міфи 125
- ↑ Геродот. Історія IV 177
- ↑ Malkin I. Myth and territory in the Spartan Mediterranean. Cambridge UP. 2003. P.56
- ↑ Геродот. Історія IV 169; Стрибуни. Географія I 2, 32 (стор.40)
- ↑ Діодор Сицилійський. Історична бібліотека V 70, 4
- ↑ см. Шталь 1989, с.38-44 (африканські пігмеї), с.44-51 (індійські пігмеї), с.74-83 (фракійські пігмеї)
- ↑ Павсаній. Опис Еллади I 14, 6
- ↑ Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека I 3, 6; III 12, 3