ПСС (пістолет)
| Пістолет самозарядний спеціальний (ПСС «Вул») | |
|---|---|
 | |
| Тип | пістолет безшумної стрільби |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1980-ті — досі |
| Оператори | агентурна і спеціальна розвідка, інші спецслужби |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1983 рік |
| Виробник | ЦНДІ ТОЧМАШ (Клімовськ, СРСР/Росія) |
| Характеристики | |
| Вага | 850 г (спорядженого) |
| Довжина | 170 мм |
| Довжина ствола | 35 мм (з патронником 71) |
|
| |
| Набій | спеціальний безшумний патрон (СП-4) |
| Калібр | 7,62 мм |
| Дульна швидкість | 200 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 25-50 м |
| Система живлення | магазин на 6 патронів |
|
| |
ПСС (пістолет) у Вікісховищі | |
Пістолет самозарядний спеціальний (ПСС «Вул») — радянський самозарядний пістолет безшумної і безполум'яної стрільби. Індивідуальна зброя прихованого застосування підрозділів агентурної і спеціальної розвідки збройних сил і деяких спецслужб.
Історія створення пістолетного комплексу[ред. | ред. код]
Безшумний пістолет ПСС (індекс ГРАУ 6П28, кодове позначення НДДКР «Вул») розроблявся в період з 1979 по 1983 рік для озброєння персоналу КДБ і воєнної розвідки, які потребували самозарядної безшумної зброї. Безшумний комплекс, що включав 7,62-мм пістолет ПСС і патрон СП-4 був розроблений у науково-дослідному інституті стрілецької і пушечної зброї ЦНДІ ТОЧМАШ у Клімовську під Москвою. Конструктори Красников, Левченко, Медвецький і Петров[1]. У 1983 році на ТОЧМАШі розпочалося мілкосерійне виробництво пістолета і він був прийнятий на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони і КДБ.
Конструкція, склад комплексу[ред. | ред. код]
У пістолеті застосовується спеціальний патрон СП-4. При пострілі куля виштовхується не пороховими газами, а спеціальним поршнем, який, надавши кулі початкову швидкість, заклинюється в гільзі і замикає усередині неї порохові гази, що забезпечує безшумність і безполум'яність стрільби.
Енергетичні показники і габарити спецпатрона визначили конструктивні особливості пістолета. Ствол пістолета зроблений окремим від патронника, розміри руків'я визначаються довжиною гільзи. У пістолеті використовується схема автоматики з вільним затвором, при цьому поворотна пружина затвора розташована всередині затвора над стволом, на напрямному стрижні. Рухомий у поздовжній площині патронник має можливість відкочуватися назад приблизно на 8 міліметрів. Ударно-спусковий механізм пістолета в цілому запозичений у пістолета Макарова. Відокремлюємий коробчатий магазин вміщує шість патронів. У конструкції передбачена затворна затримка, що забезпечує утримання затвора в задньому положенні після вичерпання всіх набоїв.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Сучасна стрілецька зброя і боєприпаси. Online-енциклопедія стрілецької зброї XX і XXI століть. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
|
Це незавершена стаття про пістолети. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ПСС (пістолет) |
- Центральный НИИ Точного машиностроения. Система бесшумного вооружения (рос.)
- Бесшумный пистолет ПСС Вул, 1983. Энциклопедия вооружения [Архівовано 6 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
