Очікує на перевірку

Поклад Ігор Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поклад.
Поклад Ігор Дмитрович
Основна інформація
Дата народження10 грудня 1941(1941-12-10) (82 роки)
Місце народженняБішкек, Киргизька РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Професіякомпозитор, опермейстер
ОсвітаКІМ ім. Глієра,
Київська державна консерваторія
Праця в операхОдеський театр оперети
СпівпрацяЮ. Рибчинський,
О. Вратарьов
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
ПреміїНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1986
www.poklad.com.ua
CMNS: Файли у Вікісховищі

І́гор Дми́трович По́клад (10 грудня 1941(1941-12-10), Бішкек) — український композитор та опермейстер. Лауреат Шевченківської премії (1986). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний артист України (1997). Герой України (2021). Національна легенда України (2024)[1]. Член НСКУ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в місті Фрунзе (тепер Бішкек, Киргизстан) у родині кадрового військового під час евакуації. Після закінчення II СВ родина повернулася в Україну, де в 1957 році Ігор закінчив СШ № 4 в місті Тернопіль та одночасно семирічну музичну школу по класу фортепіано. У тому ж 1957 розпочав навчання на історико-теоретичному відділенні КІМ ім. Глієра. По закінченні третього курсу Поклад перевівся на композиторський факультет Київської державної консерваторії, клас професора А. Я. Штогаренка, яку закінчив в 1967 році.

Ще навчаючись в училищі і працюючи там само концертмейстером, робить перші серйозні кроки у творчості — вже перша пісня, написана ним у співавторстві з Борисом Олійником «Пісня не заблукає», виконана Костянтином Огнєвим, стає популярною.

1966 року до Поклада звертаються чиновники мінкульту з пропозицією організувати дівочий співочий колектив. Ігор Поклад створює унікальний на ті часи проєкт — вокально-інструментальний ансамбль «Мрія». Вже за перший рік свого існування колектив входить у всесоюзну гастрольну мережу. За кілька років «Мрія» стає лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради, поряд з легендарними на той час «Піснярами». 1968 року Поклад вимушений припинити керування колективом через відбуття до лав Радянської армії. В армії познайомився з поетом-початківцем, згодом метром української пісні, Юрієм Рибчинським. Разом вони створюють кілька знаменитих хітів та стають широковідомими.

За нових часів амбіційні творчі проєкти за браком засобів довелось згорнути. 2014 року переніс кілька складних операцій[2]. Певний час співпрацював з Академічним ансамблем пісні і танцю ДПСУ[3]. У 2022 пережив російську окупацію, був евакуйований у числі багатьох інших мешканців Ворзеля[4].

Театральна творчість

[ред. | ред. код]

1973 року Ігор Дмитрович вирішив спробувати свої сили в театрі, він погоджується на пропозицію розпочати роботу над продовженням музичної п'єси «Весілля в Малинівці». З готовим твором він та Рибчинський прибули до Одеського театру оперети. Рішення про постанову версії Поклада було прийнято одноголосно і практично миттєво.

Наступною роботою опермейстера стала «Конотопська відьма», драматург Богдан Жолдак, написана в 1982 році ця оперета й досі не сходить зі сцен українських театрів. За словами театральних критиків ця п'єса вже давно стала класикою жанру. Усього за кілька років з'явилося ще півтора десятка мюзиклів.

У кінематографі

[ред. | ред. код]

У пошуках нових вражень Поклад займався у галузі кінематографу, розпочавши співпрацю з режисером Леонідом Биковим та написавши музику до одного з його фільмів «Де ви, лицарі?». Загалом композитор працював у більш ніж 40-ка художніх фільмах. Найприкрішою своєю помилкою Ігор Дмитрович вважав відмову від роботи у фільмі «В бій ідуть тільки „старики“». Також перу композитора належить музика до класичних мультиплікаційних стрічок «Як козаки…» та «Енеїда».

Твори

[ред. | ред. код]

Сценічні твори

  • музична комедія «Друге весілля в Малинівці» (Київ, 1974);
  • мюзикли «Конотопська відьма» (лібр. Жолдака, 1982)
  • «Серце моє з тобою» (лібр. Д. Шевцова, 1983)
  • «Різдвяна ніч» (за М. Гоголем, 1987)
  • «Засватана — невінчана», (за І. Карпенко-Карим)
  • «Чмир» (за М. Кропивницьким)
  • Рок-опера «Ірод» (п'єса Олександра Вратарьова, 2013)

для симфонічного оркестру

  • Скерцо (1962),
  • Симфонія (1970);

для струнного оркестру

  • Варіації на тему української народної пісні «Не співайте, півні» (1963);

для хору

пісні (понад 150), у тому числі

    • Кохана (сл. І. Бараха, 1963),


Фільмографія

[ред. | ред. код]

Музика до фільмів:

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Національна легенда України (21 серпня 2024) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні Українському народові, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, охорони здоровʼя, плідну благодійну та громадську діяльність[1].
  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (9 грудня 2021) — за визначні особисті заслуги у розвитку національного музичного мистецтва, високу професійну майстерність та багаторічну плідну творчу діяльність[5]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 січня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[6]
  • 2017 — спеціальна премія «Людина року 2016» ім. М. Вороніна «За високий стиль життя»
  • Орден «За заслуги» II ст. (10 грудня 2011) — за значний особистий внесок у розвиток вітчизняного музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність[7]
  • Народний артист України (22 жовтня 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, високий професіоналізм[8]
  • Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989)
  • 1986 — Шевченківська премія за повнометражні документальні фільми «Командарми індустрії», «Головуючий корпус», «Стратеги науки»[9]
  • 1978 — Диплом за фільм «Весь світ в очах твоїх» — на Республіканському кінофестивалі у Кременчуці.[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №509/2024 — Про нагородження відзнакою Президента України "Національна легенда України". president.gov.ua (укр.). Офіційне інтернет-представництво Президента України. 21 серпня 2024. Процитовано 23 серпня 2024.
  2. ↑ Термінової допомоги потребує легендарний український композитор Ігор Поклад!. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
  3. ↑ Академічний ансамбль пісню і танцю [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]]. Наші автори. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
  4. ↑ Родину геніального українського композитора врятовано з Ворзеля. glavcom.ua (укр.). Процитовано 12 березня 2022.
  5. ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2021 року № 628/2021 «Про присвоєння І.Покладу звання Герой України»
  6. ↑ Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  7. ↑ Указ Президента України від 10 грудня 2011 року № 1121/2011 «Про нагородження І. Поклада орденом "За заслуги"»
  8. ↑ Указ Президента України від 22 жовтня 1997 року № 1174/97 «Про відзначення працівників культури і мистецтва»
  9. ↑ Лауреати премій ім. Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  10. ↑ Фільми та митці кіностудіі імені О. Довженка, удостоєні державних і республіканських премій, призів та нагород кінофестивалів в 1970—1980рр. електронна версія журналу «Світ екрану» («Мир экрана», «The World of Screen») — свідоцтво про державну реєстрацію в Україні КВ№ 4606 від 10.10.2002. 14 серпня 2004. Архів оригіналу за 12.10.2004. Процитовано 22 серпня 2011.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поклад_Ігор_Дмитрович&oldid=43331730