Конья: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон
Немає опису редагування
Рядок 136: Рядок 136:


{{coord|37|52||N|32|29||E|region:TR_type:city(742690)|display=title}}
{{coord|37|52||N|32|29||E|region:TR_type:city(742690)|display=title}}
{{Найбільші міста Туреччини}}
{{Міста Туреччини}}
{{Міста Туреччини}}
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}

Версія за 12:24, 17 червня 2018

Конья
тур. Konya
Конья
Конья
Розташування міста Конья
Основні дані
37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д. / 37.867; 32.483
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Центральна Анатолія
Столиця для Румський султанат і Конья
Засновано 700 до н. е.
Площа 39.000 км²
Населення 959.082 (2007)
Висота НРМ 1016  м
Міста-побратими Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілгет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф, Тулькарм
Телефонний код (90) 332
Часовий пояс UTC+3
GeoNames 306571
OSM 223133 ·R (Конья, Конья)
Поштові індекси 42xxx
Міська влада
Мер міста Tahir Akyürek
Вебсайт konya.bel.tr
Мапа
Мапа


CMNS: Конья у Вікісховищі
Адміністративний поділ Коньї

Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Історія

Догрецький період

Місце було заселено дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знаходиться поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так же воно називалося і в Фригії.

Римський та візантійський період

В грецьких документах місто фігурує як Іконіон.

В Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі Апостола Павла. Вважається батьківщиною св. Параскеви-П'ятниці (III ст.). Також тут народилася Фекла Іконійська.

В часи римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії, в грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Сельджуки

Музей при гробниці Румі в Коньї

Цей район в 1070х роках зайняли Сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджукської держави поступово послаблювалась, в той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. В той час Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

В сельджукський період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хайям (10481131). В XIII столітті тут жив та був похований Мевляна Джалаледдіна Румі, де в 1244 він зустрівся з Шемсом Тебрізі та вони утворили суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалось центром суфізма, та по всьому сході організовувались ордена дервішів подібно до Мевлеві.

Османська імперія

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був важко поранений та потрапив у полон.

Туреччина

Бібліотека і архів Сельджукського університету
Факультет медицини Сельджукського університету

В 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений в музей в 1927.

Політика

Географія

Транспорт

Економіка

Демографія

Культура

Пам'ятки культури, архітектура

Видатні місця

  • Центр міста — унікальна сельджукська архітектура
  • Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
  • Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
  • Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
  • Мечеть Алаєттина сельджукського часу, XIII століття
  • Медресе Бюйюк Каратай, зараз музей
  • Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
  • Археологічний музей
  • Етнографічний музей
  • Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
  • Мечеть Азізіе
  • Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджукська мечеть, побудована в 1202
  • Мечеть Шерефеттина або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636
  • Мечеть Хаджі Хасана

Звичаї, пов'язані з місцевістю

В середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішей, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.

Персоналії

Див. також

Література

  • W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890);
  • St Paul the Traveller (1895);
  • G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
  • Данило Туптало, Житія святих (1711)

Посилання

Координати: 37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д. / 37.867; 32.483