Тільзитський мир: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Tilsitz 1807.JPG|320px|thumb|right|{{lang-fr|Adolphe Roehn}}. Зустріч Наполеона І і Олександра І на річці Німан 25 червня 1807 року]] |
[[Файл:Tilsitz 1807.JPG|320px|thumb|right|{{lang-fr|Adolphe Roehn}}. Зустріч Наполеона І і Олександра І на річці Німан 25 червня 1807 року]] |
||
'''Тільзи́тський мир''' — мирні договори між [[ |
'''Тільзи́тський мир''' — мирні договори між [[Перша Французька імперія|Францією]], [[Російська імперія|Росією]] та [[Королівство Пруссія|Пруссією]], укладені у містечку [[Совєтськ [[Калінінградська область|Тільзиті]] відповідно [[25 червня]] ([[7 липня]]) [[1807]] та [[27 червня]] ([[9 липня]]) [[1807]] після перемоги [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона Бонапарта]] в [[Війна четвертої коаліції|російсько-прусько-французькій війні 1806–1807]]. Вели переговори і укладали угоду між [[Перша Французька імперія|Францією]] і [[Російська імперія|Росією]] особисто [[Олександр I (російський імператор)|Олександр І]] та [[Наполеон I Бонапарт|Наполеон І]]. |
||
[[Файл:Treaty of Tilsit.jpg|thumb|320px|Наполеон у Тільзиті]] |
[[Файл:Treaty of Tilsit.jpg|thumb|320px|Наполеон у Тільзиті]] |
||
== Передісторія == |
== Передісторія == |
||
[[14 червня]] [[1807]] Наполеон Бонапарт [[Битва під Фрідландом|розгромив під Фрідланде]] російську армію [[Беннігсен Леонтій Леонтьєвич|Беннігсена]]. Олександр I, отримавши цю звістку, наказав [[Лобанов-Ростовський Дмитрій Іванович|Лобанову-Ростовському]] їхати до французького табору для переговорів про мир. Генерал [[Фрідріх Адольф фон Калькройт|Калькрейт]] також прибув до Наполеона від імені пруського короля, але Наполеон всіляко підкреслював, що укладає угоду саме з російським імператором<ref>Оскільки доля Прусії фактично вирішувалася без участі її делегації, обидві угоди часто вважаються єдиною французько-російською домовленістю</ref>. Наполеон в цей час перебував на березі [[Німан]]у, в містечку [[Тільзит]]і; російська армія і залишки пруської перебували на іншому березі. Князь Лобанов передав Наполеону бажання імператора Олександра особисто зустрітися з ним. |
[[14 червня]] [[1807]] Наполеон Бонапарт [[Битва під Фрідландом|розгромив під Фрідланде]] російську імператорську армію [[Беннігсен Леонтій Леонтьєвич|Беннігсена]]. Олександр I, отримавши цю звістку, наказав [[Лобанов-Ростовський Дмитрій Іванович|Лобанову-Ростовському]] їхати до французького табору для переговорів про мир. Генерал [[Фрідріх Адольф фон Калькройт|Калькрейт]] також прибув до Наполеона від імені пруського короля, але Наполеон всіляко підкреслював, що укладає угоду саме з російським імператором<ref>Оскільки доля Прусії фактично вирішувалася без участі її делегації, обидві угоди часто вважаються єдиною французько-російською домовленістю</ref>. Наполеон в цей час перебував на березі [[Німан]]у, в містечку [[Тільзит]]і; [[російська імператорська армія]] і залишки пруської перебували на іншому березі. Князь Лобанов передав Наполеону бажання імператора Олександра особисто зустрітися з ним. |
||
Обидві сторони не хотіли продовжувати війну через втому солдатів. Окрім того, Олександр I побоювався польського національного пробудження у випадку тривалого конфлікту. |
Обидві сторони не хотіли продовжувати війну через втому солдатів. Окрім того, Олександр I побоювався польського національного пробудження у випадку тривалого конфлікту. |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
== Перебіг переговорів == |
== Перебіг переговорів == |
||
[[Файл:Duchy of Warsaw and Republic of Danzig.JPG|thumb|320px|Герцогство Варшавське та вільне місто Гданськ (Данциг)]] |
[[Файл:Duchy of Warsaw and Republic of Danzig.JPG|thumb|320px|Герцогство Варшавське та вільне місто Гданськ (Данциг)]] |
||
{{Дата|1807|06|25}}, обидва імператори зустрілися на плоту, поставленому посередині річки [[Німан]], і близько години розмовляли віч-на-віч у критому павільйоні. На другий день вони знову бачилися вже в [[Тільзит]]і; Олександр I був присутній на огляді французької гвардії. Наполеон бажав не тільки миру, але і союзу з Олександром, він пропонував свободу дій щодо захоплення |
{{Дата|1807|06|25}}, обидва імператори зустрілися на плоту, поставленому посередині річки [[Німан]], і близько години розмовляли віч-на-віч у критому павільйоні. На другий день вони знову бачилися вже в [[Тільзит]]і; Олександр I був присутній на огляді французької гвардії. Наполеон бажав не тільки миру, але і союзу з Олександром, він пропонував свободу дій щодо захоплення Російською імперією [[Балканський півострів|Балканського півостріва]], який належав [[Османська імперія|Османській імперії]], та приєднання до Російської імперії шведської [[Фінляндія|Фінляндії]]. Як винагороду Наполен бажав отримати п'ятирічну підтримку у протистоянні з [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Великою Британією]], яка передбачала приєднання Російської імперії до антибританської континентальної блокади та закриття її портів для британських торгових кораблів. Олександр за допомогу Французькій імперії хотів отримати ще й [[Константинополь]], на що Наполеон не погоджувався. Сподівання Наполеона були надто оптимістичними, і це йому самому довелося незабаром визнати: Олександр зі своєю лагідною посмішкою, м'якою промовою, люб'язним поводженням був зовсім не такий поступливий, як хотілося б його новому союзнику. «Це справжній візантієць» ({{lang-fr|C’est un véritable grec du Bas-Empire}}) — говорив Наполеон своїм наближеним. |
||
Зрештою, Олександру I довелося йти на поступки — зокрема, щодо долі Пруссії: більше половини пруських володінь були відібрані Наполеоном у [[Фрідріх-Вільгельм III|Фрідріха-Вільгельма III]]. Провінції на лівому березі [[Ельба|Ельби]] були віддані Наполеоном новоутвореному [[Королівство Вестфалія|королівству Вестфалія]], де сідав на трон [[Жером Бонапарт]]. Відновлювалася Польща — однак не з усіх колишніх провінцій, а тільки [[Поділи Речі Посполитої|пруської частини]] під назвою [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]]. Росія отримала як компенсацію Білостоцькі землі, де було утворена [[Білостоцька область (Російська імперія)|Білостоцька область]]. [[Гданськ]] (Данциг) ставав вільним містом. Всі монархи, що були раніше поставлені Наполеоном, визнавалися |
Зрештою, Олександру I довелося йти на поступки — зокрема, щодо долі Пруссії: більше половини пруських володінь були відібрані Наполеоном у [[Фрідріх-Вільгельм III|Фрідріха-Вільгельма III]]. Провінції на лівому березі [[Ельба|Ельби]] були віддані Наполеоном новоутвореному [[Королівство Вестфалія|королівству Вестфалія]], де сідав на трон [[Жером Бонапарт]]. Відновлювалася Польща — однак не з усіх колишніх провінцій, а тільки [[Поділи Речі Посполитої|пруської частини]] під назвою [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]]. Росія отримала як компенсацію Білостоцькі землі, де було утворена [[Білостоцька область (Російська імперія)|Білостоцька область]]. [[Гданськ]] (Данциг) ставав вільним містом. Всі монархи, що були раніше поставлені Наполеоном, визнавалися Російською імперією і Королівством Прусія. На знак поваги до російського імператора ({{lang-fr|en considération de l’empereur de Russie}}) Наполеон залишив пруському королю стару Пруссію, [[Бранденбург]], [[Померанія|Померанію]] та [[Сілезія|Сілезію]]. На випадок, якби імператор французів побажав приєднання до своїх завоювань [[Ганновер]]у, вирішено було компенсувати це Пруссії територіями на лівому березі [[Ельба|Ельби]]. |
||
Головний пункт Тільзитської угоди не був тоді опублікований: Росія і Франція зобов'язалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини. Цей тісний союз усував єдиного сильного суперника Наполеона на континенті; |
Головний пункт Тільзитської угоди не був тоді опублікований: Росія і Франція зобов'язалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини. Цей тісний союз усував єдиного сильного суперника Наполеона на континенті; Велика Британія залишалася ізольованою, обидві держави зобов'язувалися всіма заходами спонукати інші країни Європи дотримуватися континентальної антибританської блокади. [[8 липня]] [[1807]] французько-російський договір був підписаний обома імператорами. |
||
<br/> Другий договір, між |
<br/> Другий договір, між Французькою імперією та Королівством Прусія, був підписаний наступного дня, [[9 липня]]. |
||
== Умови договору == |
== Умови договору == |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
* Росія і Франція зобов'язувалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини. |
* Росія і Франція зобов'язувалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини. |
||
=== |
=== Російська імперія зобов'язувалася === |
||
* Визнати всі завоювання Наполеона. |
* Визнати всі завоювання Наполеона. |
||
* Визнати [[Рейнський союз]]. |
* Визнати [[Рейнський союз]]. |
||
* Визнати [[Жозеф Бонапарт|Жозефа Бонапарта]] [[Неаполітанське королівство|королем неаполітанським]], [[Людвік Бонапарт|Людвіка Бонапарта]] — [[Королівство Голландія|королем голландським]], [[Жером Бонапарт|Жерома Бонапарта]] — [[Королівство Вестфалія|королем вестфальським]]. |
* Визнати [[Жозеф Бонапарт|Жозефа Бонапарта]] [[Неаполітанське королівство|королем неаполітанським]], [[Людвік Бонапарт|Людвіка Бонапарта]] — [[Королівство Голландія|королем голландським]], [[Жером Бонапарт|Жерома Бонапарта]] — [[Королівство Вестфалія|королем вестфальським]]. |
||
* Приєднатися до |
* Приєднатися до антибританської континентальної блокади (таємна угода) і повністю відмовитися від торгівлі зі своїм головним партнером (зокрема, умови мирного договору зобов'язували Російську імперію повністю припинити експорт конопель до [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Великої Британії]]). |
||
* Вивести своє військо з [[Молдовське князівство|Молдови]] та [[Волощина|Волощини]], завойованих у [[Османська імперія|Османської імперії]]. |
* Вивести своє військо з [[Молдовське князівство|Молдови]] та [[Волощина|Волощини]], завойованих у [[Османська імперія|Османської імперії]]. |
||
* Не перешкоджати Наполеону у встановленні контролю над [[Іонічні острови|Іонічними островами]] (за кілька місяців вони увійшли до складу [[Іллірійські провінції|Іллірійських провінцій]] |
* Не перешкоджати Наполеону у встановленні контролю над [[Іонічні острови|Іонічними островами]] (за кілька місяців вони увійшли до складу [[Іллірійські провінції|Іллірійських провінцій]] Французької імперії). |
||
; |
;Французька імперія визнавала: |
||
* і гарантувала суверенітет [[князівство Ольденбург|князівства Ольденбург]] і ряду інших малих держав, де правили німецькі родичі російського імператора. |
* і гарантувала суверенітет [[князівство Ольденбург|князівства Ольденбург]] і ряду інших малих держав, де правили німецькі родичі російського імператора. |
||
* свободу дій |
* свободу дій Російської імперії щодо захоплення шведської [[Фінляндія|Фінляндії]] |
||
;Пруссія ставала залежною від |
;Королівство Пруссія ставала залежною від Французької імперії й погоджувалася: |
||
* на передачу половини своєї території: |
* на передачу половини своєї території: |
||
*# з колишніх польських володінь утворювалося [[Герцогство Варшавське]], залежне від |
*# з колишніх польських володінь утворювалося [[Герцогство Варшавське]], залежне від Французької імперії. |
||
*# провінції на західному березі [[Ельба|Ельби]] передавалися новоутвореному [[Королівство Вестфалія|королівству Вестфалія]] |
*# провінції на західному березі [[Ельба|Ельби]] передавалися новоутвореному [[Королівство Вестфалія|королівству Вестфалія]] |
||
*# [[Білостоцька область (Російська імперія)|Білостоцька область]] відходила Російській імперії |
*# [[Білостоцька область (Російська імперія)|Білостоцька область]] відходила Російській імперії |
||
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
*# [[Гданськ]] (Данциг) стає вільним містом |
*# [[Гданськ]] (Данциг) стає вільним містом |
||
* скоротити чисельність армії до 40 тис. |
* скоротити чисельність армії до 40 тис. |
||
* виплатити |
* виплатити Французькій імперії 100 мільйонів франків |
||
== Наслідки == |
== Наслідки == |
Версія за 14:28, 27 жовтня 2019
|
Тільзи́тський мир — мирні договори між Францією, Росією та Пруссією, укладені у містечку [[Совєтськ Тільзиті відповідно 25 червня (7 липня) 1807 та 27 червня (9 липня) 1807 після перемоги Наполеона Бонапарта в російсько-прусько-французькій війні 1806–1807. Вели переговори і укладали угоду між Францією і Росією особисто Олександр І та Наполеон І.
Передісторія
14 червня 1807 Наполеон Бонапарт розгромив під Фрідланде російську імператорську армію Беннігсена. Олександр I, отримавши цю звістку, наказав Лобанову-Ростовському їхати до французького табору для переговорів про мир. Генерал Калькрейт також прибув до Наполеона від імені пруського короля, але Наполеон всіляко підкреслював, що укладає угоду саме з російським імператором[1]. Наполеон в цей час перебував на березі Німану, в містечку Тільзиті; російська імператорська армія і залишки пруської перебували на іншому березі. Князь Лобанов передав Наполеону бажання імператора Олександра особисто зустрітися з ним.
Обидві сторони не хотіли продовжувати війну через втому солдатів. Окрім того, Олександр I побоювався польського національного пробудження у випадку тривалого конфлікту.
Перебіг переговорів
25 червня 1807, обидва імператори зустрілися на плоту, поставленому посередині річки Німан, і близько години розмовляли віч-на-віч у критому павільйоні. На другий день вони знову бачилися вже в Тільзиті; Олександр I був присутній на огляді французької гвардії. Наполеон бажав не тільки миру, але і союзу з Олександром, він пропонував свободу дій щодо захоплення Російською імперією Балканського півостріва, який належав Османській імперії, та приєднання до Російської імперії шведської Фінляндії. Як винагороду Наполен бажав отримати п'ятирічну підтримку у протистоянні з Великою Британією, яка передбачала приєднання Російської імперії до антибританської континентальної блокади та закриття її портів для британських торгових кораблів. Олександр за допомогу Французькій імперії хотів отримати ще й Константинополь, на що Наполеон не погоджувався. Сподівання Наполеона були надто оптимістичними, і це йому самому довелося незабаром визнати: Олександр зі своєю лагідною посмішкою, м'якою промовою, люб'язним поводженням був зовсім не такий поступливий, як хотілося б його новому союзнику. «Це справжній візантієць» (фр. C’est un véritable grec du Bas-Empire) — говорив Наполеон своїм наближеним.
Зрештою, Олександру I довелося йти на поступки — зокрема, щодо долі Пруссії: більше половини пруських володінь були відібрані Наполеоном у Фрідріха-Вільгельма III. Провінції на лівому березі Ельби були віддані Наполеоном новоутвореному королівству Вестфалія, де сідав на трон Жером Бонапарт. Відновлювалася Польща — однак не з усіх колишніх провінцій, а тільки пруської частини під назвою Варшавського герцогства. Росія отримала як компенсацію Білостоцькі землі, де було утворена Білостоцька область. Гданськ (Данциг) ставав вільним містом. Всі монархи, що були раніше поставлені Наполеоном, визнавалися Російською імперією і Королівством Прусія. На знак поваги до російського імператора (фр. en considération de l’empereur de Russie) Наполеон залишив пруському королю стару Пруссію, Бранденбург, Померанію та Сілезію. На випадок, якби імператор французів побажав приєднання до своїх завоювань Ганноверу, вирішено було компенсувати це Пруссії територіями на лівому березі Ельби.
Головний пункт Тільзитської угоди не був тоді опублікований: Росія і Франція зобов'язалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини. Цей тісний союз усував єдиного сильного суперника Наполеона на континенті; Велика Британія залишалася ізольованою, обидві держави зобов'язувалися всіма заходами спонукати інші країни Європи дотримуватися континентальної антибританської блокади. 8 липня 1807 французько-російський договір був підписаний обома імператорами.
Другий договір, між Французькою імперією та Королівством Прусія, був підписаний наступного дня, 9 липня.
Умови договору
- Росія і Франція зобов'язувалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини.
Російська імперія зобов'язувалася
- Визнати всі завоювання Наполеона.
- Визнати Рейнський союз.
- Визнати Жозефа Бонапарта королем неаполітанським, Людвіка Бонапарта — королем голландським, Жерома Бонапарта — королем вестфальським.
- Приєднатися до антибританської континентальної блокади (таємна угода) і повністю відмовитися від торгівлі зі своїм головним партнером (зокрема, умови мирного договору зобов'язували Російську імперію повністю припинити експорт конопель до Великої Британії).
- Вивести своє військо з Молдови та Волощини, завойованих у Османської імперії.
- Не перешкоджати Наполеону у встановленні контролю над Іонічними островами (за кілька місяців вони увійшли до складу Іллірійських провінцій Французької імперії).
- Французька імперія визнавала
- і гарантувала суверенітет князівства Ольденбург і ряду інших малих держав, де правили німецькі родичі російського імператора.
- свободу дій Російської імперії щодо захоплення шведської Фінляндії
- Королівство Пруссія ставала залежною від Французької імперії й погоджувалася
- на передачу половини своєї території:
- з колишніх польських володінь утворювалося Герцогство Варшавське, залежне від Французької імперії.
- провінції на західному березі Ельби передавалися новоутвореному королівству Вестфалія
- Білостоцька область відходила Російській імперії
- провінцію Котбус отримувало королівство Саксонія
- Гданськ (Данциг) стає вільним містом
- скоротити чисельність армії до 40 тис.
- виплатити Французькій імперії 100 мільйонів франків
Наслідки
Перед самим підписанням угоди, коли прусський король ходив по берегу річки Німан як спостерігач, Наполеон заявив: «варто піднятися цій руці і Пруссія перестане існувати» (McKay). Пізніше, багато спостерігачів у Пруссії і Росії розглядати договір як нерівноправний і як національне приниження. Почуття образи в російських столичних колах було велике:
«Тильзит!.. (при звуке сем обидном / Теперь не побледнеет росс)»
, — писав через 14 років Олександр Пушкін. На війну з Францією 1812 року в Росії згодом дивилися саме як на подію, яка «загладжувала» Тільзитський мир.
Наполеона Тільзитський мир підніс на вершину могутності, а імператора Олександра поставив у скрутне становище. З 1807 року Наполеон починає проводити набагато сміливішу політику в Європі, ніж раніше.
Фактично, співпробітництво між Росією і Фрацією закінчилося в 1810, коли Олександр почав надавати доступ до своїх портів для суден нейтральних країн. Остаточно мир було розірвано у 1812 році, коли Наполеон з військом перетнув річку Німан і почалася французько-російська війна
Висновки
- ↑ Оскільки доля Прусії фактично вирішувалася без участі її делегації, обидві угоди часто вважаються єдиною французько-російською домовленістю
Джерела
- Шильдер, «Імп. Олександр I» (1900)
Література
- В. В. Копійка. Тільзитські мирні договори 1807 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання
- Тільзитський мир 1807 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Королівство Пруссія: «Тильзитский мир», повна версія (нім.)
- Сайт города Советска (Тильзита) в котором был заключён «Тильзитский мир» (рос.)
- Сайт истории города, с большим количеством информации по Советску (рос.)