Буртаси (плем'я): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м Вальдимар перейменував сторінку з Буртаси (народ) на Буртаси (плем'я) без створення перенаправлення |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Спочатку (як мінімум з 5 ст. від Р.Х.) жили уздовж самої Волги приблизно від сучасного міста [[Саратов]]а до м. [[Сизрань]] (територія сучасних [[Саратовська область|Саратовської]], [[Самарська область|Самарської]], [[Ульяновська область|Ульяновської]] і крайнього сходу [[Пензенська область|Пензенської областей]]). Влаштовували набіги на волзько-камських булгар та печенігів. З кінця 7 ст. буртаси перебували під владою [[Хазарський каганат |Хазарського каганату]]. У 7-10 ст. через їх територію рухалися на північ [[булгари]], зайнявші північні землі буртасів. З кінця 10 ст. — платили [[Данина|данину]] то руським князівствам, то [[Волзька Булгарія|Волзькій Булгарії]]. |
Спочатку (як мінімум з 5 ст. від Р.Х.) жили уздовж самої Волги приблизно від сучасного міста [[Саратов]]а до м. [[Сизрань]] (територія сучасних [[Саратовська область|Саратовської]], [[Самарська область|Самарської]], [[Ульяновська область|Ульяновської]] і крайнього сходу [[Пензенська область|Пензенської областей]]). Влаштовували набіги на волзько-камських булгар та печенігів. З кінця 7 ст. буртаси перебували під владою [[Хазарський каганат |Хазарського каганату]]. У 7-10 ст. через їх територію рухалися на північ [[булгари]], зайнявші північні землі буртасів. З кінця 10 ст. — платили [[Данина|данину]] то руським князівствам, то [[Волзька Булгарія|Волзькій Булгарії]]. |
||
У 11 ст. буртаси просунулися далі на північний захід, у верхнє сточище [[Сура (притока Волги)|Сури]] і частково [[Мокша (річка)|Мокши]] і [[Цна (притока Мокши)|Цни]] (наприклад, річка [[Буртас (річка)|Буртас]] на заході Пензенської області). Тоді ж вони були витіснені з приволзьких степів [[половці|половцями]]. Після [[монголо-татарська навала|монголо- |
У 11 ст. буртаси просунулися далі на північний захід, у верхнє сточище [[Сура (притока Волги)|Сури]] і частково [[Мокша (річка)|Мокши]] і [[Цна (притока Мокши)|Цни]] (наприклад, річка [[Буртас (річка)|Буртас]] на заході Пензенської області). Тоді ж вони були витіснені з приволзьких степів [[половці|половцями]]. Після [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] 13 ст. буртаси остаточно зникли, змішавшись з половцями, булгарами і [[мордва|мордвою]]. Мабуть, зробили вплив на формування культури [[мишари|мишарів]] і мордви. |
||
У районі села [[Наровчат]] (верхів'я Мокши, північний захід Пензенської області) знаходяться залишки ймовірно буртаської фортеці. |
У районі села [[Наровчат]] (верхів'я Мокши, північний захід Пензенської області) знаходяться залишки ймовірно буртаської фортеці. |
||
Поточна версія на 12:00, 3 жовтня 2021
Буртаси — племенне об'єднання, що розташовувалося на правому березі середньої Волги. Вперше згадуються арабськими авторами в X ст., у руських літературних пам'ятниках — з XIII ст.
Спочатку (як мінімум з 5 ст. від Р.Х.) жили уздовж самої Волги приблизно від сучасного міста Саратова до м. Сизрань (територія сучасних Саратовської, Самарської, Ульяновської і крайнього сходу Пензенської областей). Влаштовували набіги на волзько-камських булгар та печенігів. З кінця 7 ст. буртаси перебували під владою Хазарського каганату. У 7-10 ст. через їх територію рухалися на північ булгари, зайнявші північні землі буртасів. З кінця 10 ст. — платили данину то руським князівствам, то Волзькій Булгарії.
У 11 ст. буртаси просунулися далі на північний захід, у верхнє сточище Сури і частково Мокши і Цни (наприклад, річка Буртас на заході Пензенської області). Тоді ж вони були витіснені з приволзьких степів половцями. Після монголо-татарської навали 13 ст. буртаси остаточно зникли, змішавшись з половцями, булгарами і мордвою. Мабуть, зробили вплив на формування культури мишарів і мордви.
У районі села Наровчат (верхів'я Мокши, північний захід Пензенської області) знаходяться залишки ймовірно буртаської фортеці.
Мовна приналежність буртасів досі точно не встановлена. Зазвичай передбачається, що вони говорили на угрофінській мові, були споріднені мордві і виділилися близько 5 ст. з племен городецької культури, просунувшись на південний схід. Також існує точка зору, що буртаси були нащадками іраномовних сарматів[1] , що кочували в цих районах, з першого тис. до Р.Х.
Буртаси займалися землеробством, скотарством, мисливством і бджолярством. Вели торгівлю хутром. Союз племен буртасів виставляв до 10 тис. вершників, що здійснювали набіги на волзько-камських булгар і печенігів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Буртасы // БРЭ. Т.4. М.,2006.
Джерела[ред. | ред. код]
- Алихова А. Е. К вопросу о буртасах // Советская этнография. — 1949. — № 1.
- Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе, т. 1. — М.: 1962.
- Смирнов А.П. К вопросу о буртасах // Краеведческие записки (Ульяновский областной краеведческий музей), в. 2. — Ульяновск: 1958.
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |