Тернівка (Миколаїв)
Тернівка — історична місцевість міста Миколаїв, є складовою частиною його Центрального району. Знаходиться на півночі міста поряд з мікрорайоном Північний
Історія[ред. | ред. код]
27 квітня 1792 року Катерина II своїм указом дозволила поселитися «особливою слободою» османам, які потрапили в полон під час російсько-турецької війни (1787—1792) і які забажали залишитися в Російській імперії, з відведенням для цих цілей землі «в передмісті Миколаєва». Також вона дозволила відправляти вільне богослужіння, у зв'язку з чим зобов'язала відповідні структури представити план і кошторис будівництва мечеті. Наділення османів правами — «нарівні з природними росіянами» — гарантувалося з принесенням ними присяги «на вірність підданства» Російській імперії. Губернатору Катеринославської губернії спільно з Михайлом Фалєєвим і «бригадиром Саліх-агою» (головкомандувач османських військ у Валахії, що під час російсько турецької війни 1787—1792 років разом зі своїм корпусом перейшов на сторону Російської імперії) було наказано передбачити 10-річні пільги для османів, що поселяються в Миколаєві, з наданням їм необхідної допомоги матеріалами і майстрами для побудові будинків[1]. Перша назва поселення — Турецька Тернівка, походить від назви річки Тернівка, що тече в однойменній балці. Казенним коштом було побудовано 60 будинків. В 1795—1796 роках зведена мечеть.[2] Вона була побудована під керівництвом військового інженера Івана Князєва, при контролі ходу будівництва з боку його співробітника — архітектора Федора Вунша.
У 1799 році імператор Павло I дозволив їм переселитися за бажанням ближче до одновірців у місто Карасубазар, що в Криму. 1802 року турки покинули село. Того ж, 1802 року в Тернівку прибули болгарські переселенці — 186 сімей з Адріанопольського вілаєту, які отримали 9917 десятин землі. Мечеть була перероблена в православну церкву.
Пізніше Тернівка стає центром Тернівської волості Херсонського повіту Херсонської губернії.
Станом на 1859 рік налічувалося 211 подвір'їв, 1733 мешканці (865 чоловіків, 868 жінок), одна православна церква.[3]
Станом на 1886 у колонії болгар, центрі Тернівської волості 6-го стану Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 2524 особи, налічувалось 351 дворове господарство, православна церква, школа та 3 лавки[4].
У 1896 році 461 подвір'я, 3082 мешканців (1580 чоловіків, 1502 жінок), православна церква, 2 однокласні школи Міністерства народної освіти[ru], в яких вчилися 132 учні (95 хлопчиків і 37 дівчат); церковно-приходська дівоча школа (30 учениць), фельдшер, 3 рибних заводи, 6 лавок, пивна лавка, корчма.
Радянська влада була встановлена в селі в січні 1918 року.
У лютому 1921 року в селі з числа мешканців створюється сільскогосподарча комуна «Червона Зірка». Протягом наступних 6 років в Терновці утворюються 22 товариства спільної обробки землі.
У 1930 році утворюються колгоспи «імені В. Коларова», «Новий шлях», «Промінь Леніна», а в 1931 — «імені Калініна», «імені Володарського», «імені Свердлова», «імені Урицького», «Зоря-9», «Іскра».
У Другій Світовій війні взяли участь 221 мешканець Тернівки, з яких 85 загинули, 128 отримали нагороди.
Звільнена від німецької окупації 27 березня 1944 року. В бою за визволення Тернівки загинули 158 радянських солдатів. В 1966 році в Терновці був встановлений пам'ятник радянським воїнам.
З 1949 року — селище міського типу. Населення — 8645 осіб. За часів СРСР — центр радгоспа імені В. Коларова, за яким закріплено 8497 га землі.
Болгари Тернівки[ред. | ред. код]
Населення Тернівки становить приблизно 10 тис. осіб, серед них етнічні болгари налічують не менш ніж третину. Етнічні болгари Тернівки розмовляють македонським діалектом болгарської мови.
З 1959 року в Тернівці відкрито Музей болгарської культури.
В Тернівці діє Товариство болгарської культури ім. Христо Ботєва (засновано 1980 р.). 1991 року відкрито читальню, в якій майже 2000 книг болгарською мовою.
Уродженці Тернівки[ред. | ред. код]
- Сергій Цвєтко (1884—1946) — етнограф, фольклорист.
- член-кореспондент Академії наук УРСР, доктор технічних наук, професор Віктор Бузник
- Володимир Станко (1937—2008) — історик, археолог.
Соціальна сфера: медицина і освіта[ред. | ред. код]
У Тернівці є власна школа (№ 16), шкільна і селищна бібліотеки, лікарня на 110 місць, палац культури на 250 місць.
Вулиці[ред. | ред. код]
Тернівка налічує 67 вулиць. Головною вулицею є вулиця Софіївська. Найстаріша вулиця Маяковського, раніше навіть так і називалася: «Перша». Основні вулиці:
- Одеська
- Софіївська
- Гагаріна
- Піщана
- Східна
- Втората
- Маяковського
- Староболгарська
- Вулиця Богдана Хмельницького
До 2016 року в Тернівці одна з вулиць носила ім'я Георгія Димитрова — діяча болгарського та міжнародного комуністичного руху. 26 лютого 2016 року міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич у зв'язку із законом про декомунізацію в Україні підписав розпорядження про перейменування вулиці Димитрова на вулицю Еміла Димитрова — на честь болгарського естрадного співака та композитора Еміла Димитрова (1940—2005). Його пісня «Моя країна, моя Болгарія» стала піснею ХХ сторіччя та своєрідним гімном, який об'єднує болгар всього світу.[5]
Згадки у мистецтві[ред. | ред. код]
- Герой фільму «Трактористи» (1939 рік) Клим Ярко йде з бригади у Тернівку, заселену болгарами[6].
- Миколаївський співак Ілля Намив у пісні «Околиця» оспівує красу Тернівської природи (2022 рік)[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «ТУРЕЦКАЯ КОЛОНИЯ» В НИКОЛАЕВЕ В КОНЦЕ XVIII ВЕКА. ЧТО? ОТКУДА? ПОЧЕМУ?. Ислам в Украине. Процитовано 30.09.2021. (рос.)
- ↑ Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с.
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ министерства внутреннихъ дѣлъ. Выпуск XLVII. Херсонская губернія. Обработанъ редакторомъ Л.Майковымъ. СанктПетербургъ. 1868.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Миколаївський міський голова. Розпорядження від 19 лютого 2016 № 28р «Про перейменування об'єктів топоніміки»
- ↑ Трактористы / Tractor Drivers, The (1939) // YouTube 41:00
- ↑ Околиця // YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||
