Франц Баєр

Франц Баєр
Franz Beyer
Народження	27 травня 1892(1892-05-27) Бауцен, Королівство Саксонія
Смерть	15 жовтня 1968(1968-10-15) (76 років) Бад-Вісзее, Баварія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Вермахт
Вид збройних сил	Кайзерліхмарине  Сухопутні війська
Рід військ	піхота танкові війська
Роки служби	1911–1919 1935-1945
Звання	генерал від інфантерії
Командування	331-ша піхотна дивізія 44-та піхотна дивізія 44-та рейхс-гренадерська дивізія «Гох унд Дойчемайстер» XVII армійський корпус LVII танковий корпус V армійський корпус XXXXIX гірський корпус LXXX армійський корпус
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Німецька окупація Франції Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Битва за Київ Перша битва за Харків Середземномор'я Італійська кампанія Операція «Аксе» Лінія Бернхардта Лінія Густава Східний фронт Перша Яссько-Кишинівська операція Західний фронт Прорив «Лінії Зігфрида» Арденнська операція Рурська операція Центрально-Європейська операція
Титул	доктор права
Інше	офіцер поліції
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія) Ганзейський хрест (Бремен) За поранення (нагрудний знак) Бронзова медаль Свободи (Фінляндія) Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Франц Баєр (нім. Franz Beyer; нар. 27 травня 1892, Бауцен, Королівство Саксонія — пом. 15 жовтня 1968, Бад-Вісзее) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії Вермахту (1944), доктор права. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941). Учасник Першої та Другої світових війн; за часів Другої світової війни командував піхотними, гірсько-піхотними та танковими з'єднаннями і об'єднаннями.

Біографія

Баєр народився 27 травня 1892 в невеликому саксонському місті Бауцен. У віці 19 років поступив матросом-кадетом до військово-морських сил Німецької імперії в Кілі.

Військова кар'єра

• 1 квітня 1911 — кадет
• 15 квітня 1912 — фенріх-цур-зее
• 3 серпня 1914 — лейтенант-цур-зее
• 26 квітня 1917 — оберлейтенант-цур-зее

---

• 1 квітня 1919 — оберлейтенант поліції
• 14 липня 1921 — гауптман поліції
• 18 червня 1928 — майор поліції
• 1 лютого 1934 — оберстлейтенант поліції
• 1 липня 1934 — оберст поліції

---

• 1 жовтня 1935 — оберстлейтенант
• 1 квітня 1938 — оберст
• 1 лютого 1942 — генерал-майор
• 21 січня 1943 — генерал-лейтенант
• 1 липня 1944 — генерал від інфантерії

З 1 квітня 1911 до 1 квітня 1912 молодий Баєр навчався військовій та морській справі на навчальному кораблі «Ганза», після чого поступив до військового училища, звідки випустився у військовому званні лейтенант. За часів Першої світової війни служив на флоті, проходив службу на різних кораблях імперських ВМС: «Вестфалія», «Остфрізланд».

Після капітуляції Німеччини у війні, звільнився з лав збройних сил й незабаром влаштувався на посаду в поліцію Мангайма. Був на різних посадах в поліції Мангайма, Везеля, Дюссельдорфа. На початку 1933 призначений на посаду начальника департаменту поліції на Заході Німеччини, згодом начальник штабу і керівник поліції у західних регіонах Веймарської республіки, оберст поліції.

1 жовтня 1935 продовжив службу в лавах збройних сил Німеччини — у Вермахті, з присвоєнням військового звання оберстлейтенант. Спочатку службу розпочав на штабній посаді у 66-му піхотному полку, через рік — 6 жовтня 1936 — призначений командиром III-го піхотного батальйону цього полку.

З 1 квітня 1939 оберст Баєр командир 131-го піхотного полку 44-ї піхотної дивізії, укомплектованого переважно австрійськими вояками, на чолі якого він перебував майже 3 роки. 131-й піхотний полк Баєра брав активну участь у бойових діях Польської кампанії (бої з Військом Польським під Краковом, за Львів, де полк втратив 58 чоловік, зокрема 2-х командирів рот) та на Західному фронті у Французькій кампанії. Тривалий час виконує окупаційні функції на території Франції, щойно розгромленої Вермахтом у блискавичної кампанії.

З літа 1941 війська під командуванням оберста Баєра вторгаються на територію Радянського Союзу на південному фланзі німецько-радянського фронту. Полк, форсував Буг, і вів бої в районі Броди проти частин радянського 8-го механізованого корпусу, зокрема 34-ї танкової дивізії. Після боїв під Дубно просування 131-го полку 44-ї дивізії трохи сповільнилося, але німці продовжували наступати на схід. 9 липня 1941 року німецькі війська окупували Житомир.

На початку серпня полк Баєра у складі дивізії пішов на штурм Києва, але перші спроби Вермахту прорвати фортифікаційні споруди на північному заході міста в районі Синяк, Лютіж, Нові Петрівці та окупувати столицю України провалилися. Після отримання підкріплення, зокрема танкових частин, Київ був узятий, а 30 вересня війська Вермахту оточили у кільце великі радянські сили Південно-Західного фронту генерала Кирпоноса, відрізавши їм шляхи до відступу. Втім, подальше просування дивізії до Харкова сповільнилося через жахливу осінню погоду.

У листопаді 1941 131-й полк виведений до резерву групи армій «Південь» й розташувався в районі Охтирки.

Напередодні нового 1942 року, Баєр отримав призначення на посаду командира 331-ї піхотної дивізії, з якою бився в складі групи армій «Центр» на московському напрямку під Юхновим, Невелем. З 1 лютого 1942 — генерал-майор.

У лютому 1943 після здачі командування дивізією генерал-лейтенанту К.-Л. Райну та нетривалого перебування в резерві фюрера, генерал-лейтенант Франц Баєр уповноважений на повторне формування та командування рідної 44-ї піхотної дивізії, що була знищена в Сталінградському котлі. Вже з 1 червня 1943 дивізія отримала нову назву — 44-та рейхс-гренадерська дивізія «Гох унд Дойчемайстер», якою Баєр командував до 1 січня 1944 року.

Літом 1943 44-та дивізія «Гох унд Дойчемайстер» перекинута до Північної Італії, де з капітуляцією колишнього союзника Німеччини Італії 8 вересня 1943, взяла участь у роззброєнні італійських військ у Больцано, де розміщувався штаб XXXV-го італійського корпусу. Силами дивізії Баєра були полонені 50 000 італійських військовиків, серед яких 1783 офіцери і 18 генералів.

В подальшому 44-та дивізія під командуванням генерал-лейтенанта Баєра билася на Італійському фронті на оборонних рубежах ліній Бернхардта, Густава.

Взимку-весною 1944 генерал Баєр перебував у резерві ОКХ, доки 27 квітня 1944 не отримав призначення на посаду командира XVII-го армійського корпусу. Протягом 2-х місяців почергово керував LVII-м танковим, потім V-м армійським й нарешті XXXXIX-м гірським корпусами.

7 серпня 1944 року генерал від інфантерії Баєр призначений командиром знов створеного LXXX-го армійського корпусу, що бився на Західному фронті у Франції. Корпусом він командував до кінця війни, брав учать у битвах на лінії Зігфрида, в Арденнській та Центрально-Європейській операціях. Капітулював після розгрому основних формувань корпусу у Рурському котлі.

З кінця квітня 1945 до 1947 року генерал Франц Баєр був у американському полоні. Після звільнення жив у Німеччині. Помер 15 жовтня 1968 у Бад-Вісзе у віці 76 років.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
  • 2-го класу (22 серпня 1916)
  • 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (20 грудня 1916)
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами (6 грудня 1917)
• Ганзейський Хрест (Бремен)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Медаль Свободи (Фінляндія)
• Орден Хреста Свободи 3-го класу (Фінляндія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (13 вересня 1939)
  • 1-го класу (1 жовтня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста (12 вересня 1941)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (1 жовтня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Див. також

• Отто Шпонгаймер
• Гюнтер Блюментрітт
• Густав Антон фон Вітерсгайм
• Фрідріх Зіберт
• Карл Альмендінгер
• Густав Фен

Література

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.

Посилання

• Beyer, Dr. jur. Franz. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
• General der Infanterie Dr.jur. Franz Beyer. на geocities.ws. (англ.)
• Beyer, Franz (Infanterie-Regiment 131) — нагороди генерала від інфантерії Баєра (англ.)
• Beyer, Franz Waldemar Dr. Jur